Провадження № 11-кп/803/1633/25 Справа № 183/1712/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 12025049080000002 від 14.02.2025 стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України,, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 06.01.2025 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 100 годин громадських робіт, станом на 21.02.2025 покарання не відбуте,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2025 року ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 357 КК та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК у виді громадських робіт строком 200 годин;
-за ч. 3 ст. 357 КК у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_7 покарання у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднано покарання, невідбуте за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 у виді громадських робіт, з урахуванням співвідношення, встановленого ч. 1 ст. 72 КК, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі на строк 2 роки 20 днів.
Цим вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим за спричинення умисного легкого тілесного ушкодження та за незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом при таких обставин.
14 лютого 2025 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_7 знаходився в кімнаті будинку АДРЕСА_2 за місцем мешкання його знайомого ОСОБА_10 , де вони разом вживали спиртні напої. Під час спілкування між останніми виник словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_7 , знаходячись у безпосередній близькості від ОСОБА_10 , наніс останньому два удари кулаком своєї лівої руки в область правої щоки, від яких ОСОБА_7 впав на підлогу. Своїми умисними діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у виді забою та синця на правій щоці, які відносяться до легкого ступеню тяжкості.
Крім того, 14 лютого 2025 року, приблизно о 16 годині 02 хвилини, ОСОБА_7 знаходився в кімнаті будинку АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_10 , де після раптово виниклого конфлікту між ними, ОСОБА_7 на тумбі побачив паспорт громадянина України у вигляді пластикової карти № НОМЕР_1 , виданий 09 травня 2024 органом 1216 на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого взяв з тумби вказаний паспорт громадянина України та тримаючи його в своїй руці, пішов до себе додому, тим самим незаконно заволодів паспортом громадянина України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, не оскаржуючи фактичні обставини справи та доведеність вини обвинуваченого, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді 200 годин громадських робіт, за ч. 3 ст. 357 КК - у виді обмеження волі на строк 2 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки. ч. 1 ст. 71 КК з урахуванням вимог ч. 1 ст. 72 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 року та остаточно призначити покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки 10 днів. В іншій частині вирок залишити без змін.
Прокурор вважає, що суд першої інстанції всупереч вимог п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК невірно перевів покарання у виді громадських робіт в обмеження волі, виходячи з того співвідношення, яке встановлено в п. 4 ч. 1 ст. 72 КК, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор та захисник підтримали апеляційну скаргу прокурора та з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, а вирок суду в частині призначеного покарання змінити.
Обвинувачений до суду не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлений належним чином, його участь в апеляційному провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 401, ч. 4 ст. 405 КПК не є обов'язковою, у зв'язку з чим апеляційне провадження проведено без його участі.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку суду та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 357 КК в апеляційні скарзі не оскаржуються, а тому відповідно до ст.ст. 394, 404 КПК апеляційним судом не переглядаються.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні обвинуваченому покарання, апеляційний суд вважає їх достатньо обґрунтованими з огляду на таке.
Як слідує з вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 раніше судимий вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 за ч. 1 ст. 125 КК до 100 годин громадських робіт, покарання за яким ним не відбуте.
У цьому кримінальному провадженні обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 357 КК 14.02.2025.
За вимогами ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 72 КК при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Водночас, суд першої інстанції, призначаючи остаточне покарання ОСОБА_7 за сукупністю вироків із застосуванням ст. ст. 71, 72 КК, невірно перевів покарання у вигляді громадських робіт в обмеження волі, виходячи з того співвідношення, яке встановлено вимогами п. 4 ч. 1 ст. 72 КК, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є належними та обґрунтованими, а покарання за ч. 1 ст. 125 КК у виді 200 годин громадських робіт, за ч. 3 ст. 357 КК - у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень у виді обмеження волі на строк 2 роки,є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та на підставі ч. 1 ст. 71 КК з урахуванням вимог п. 4 ч. 1 ст. 72 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 роки 10 днів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 408, п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Інших підстав, які б свідчили про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону в розумінні статей 87, 412 КПК під час апеляційного перегляду апеляційним судом не встановлено.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги прокурора, у зв'язку з чим вона підлягає задоволенню, а вирок суду зміні в частині призначеного покарання.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 408 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України в частині призначеного покарання змінити.
Вважати ОСОБА_7 засудженим:
- за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України до покарання у виді 200 годин громадських робіт;
- за ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 покарання у виді 2 років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України з урахуванням вимог п. 4 ч. 1 ст. 72 Кримінального кодексу України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 10 (десять) днів.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4