Справа № 953/6835/24
н/п 2/953/2087/25
21 квітня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Муратової С.О.,
за участю секретаря - Драгана О.А.,
представника відповідача - адвоката Пелішенка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановив:
26.07.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить поновити його на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 88700 грн.; допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення позивача на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.
На обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, зокрема, що він працював у Харківському національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди на посаді провідного юрисконсульта юридичного відділу з 11.12.2017 по 20.03.2023. 20.03.2023 наказом №35 його було звільнено з займаної посади згідно п. 8-3 ст. 36 К3пП України. Згідно ст. 47 КЗпП України, в якій зазначено, що у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, він зобов'язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Слід зазначити, що витяг з наказу про його звільнення він отримав тільки після адвокатського звернення до ХНПУ ім. Г.С. Сковороди у серпні 2023 року. Ніяких відправлень витягу з наказу про звільнення на його адресу не надходило. Вказує, що згідно ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року. Вказане звільнення його з посади провідного юрисконсульта юридичного відділу вважає незаконним та безпідставним виходячи з наступного. Наказом ректора Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди №33 від 26.03.2022 «Про організацію роботи та оплату праці в період дії режиму воєнного стану» працівників, які втратили можливість виконання своїх посадових обов'язків у зв'язку з веденням бойових дій на території м. Харкова та Харківської області було об'явлено простій. Його також було переведено на простій, на якому він знаходився до 01.11.2022. 28.10.2022 наказом №147 «Про кадрові питання» з ним було призупинено дію трудового договору з 01.11.2022 у зв'язку з неможливістю виконання трудових обов'язків до відновлення можливості забезпечення його як працівника роботою, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022, а саме призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором. Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов'язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору. Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).
Позивач зазначає, що йому не зрозуміло, який юридичний зміст мають рапорти начальника юридичного відділу Тарасенко О.В. від 10.11.2022, 20.12.2022 та 20.03.2022 про відсутність на роботі та втрату з ним зв'язку під час перебування його трудового договору на призупиненні. Начальник юридичного відділу, будучи обізнаним з нормами чинного законодавства України, мав у разі потреби ініціювати скасування наказу про призупинення дії трудового договору та поінформувати його протягом 10 днів з посиланням на дату, коли він має приступити до виконання своїх посадових обов'язків, чого не було зроблено. У доповідній записці начальника юридичного відділу Тарасенко О.В. від 10.11.2022 зазначено, «що станом на 10.11.2022 втрачений зв'язок, місцезнаходження не відомо, не має ніякої інформації щодо причини відсутності на роботі провідного юрисконсульта юридичного відділу Ролінського Б.І. Слід зазначити, що згідно наказу ректора ХНПУ ім. Г.С. Сковороди від 28.10.2022 № 147 було призупинено дію його трудового договору у зв'язку з неможливістю виконання трудових обов'язків до відновлення можливості забезпечення його як працівника роботою, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. Тобто складується таке враження, що ОСОБА_2 вважає, що якщо з працівником призупинили дію трудового договору він повинен бути присутнім на роботі. Усі вищевказані рапорти виглядають дуже дивно та створюють враження, що ОСОБА_2 або не знає чинного трудового законодавства України або просто мала на меті намір звільнити місце працівника у юридичному відділі абсолютно не цураючись та недотримуючись ніяких морально-ділових норм, що більше схоже на правду дивлячись, як було проведена процедура звільнення.
Вказує також, що п. 9 наказу №33 від 26.03.2022 «Про кадрові питання» наголошує, що усі повідомлення та документація з кадрових питань здійснюється через засоби електронного зв'язку. Втім, ані на електронну пошту, ані на його адресу жодних повідомлень, попереджень тощо не надходило. Отже, заяви, рапорти, відписки ОСОБА_2 про втрату телефонного зв'язку та відсутністю інформації про його місце знаходження, в той час коли він ні на день не виїжджав з міста Харків, перебуваючи за місцем реєстрації, викликають щонайменше обурення та ставлять під сумнів реальність вказаних вжитих заходів, які в подальшому стали підставою для його звільнення. Також, якщо ОСОБА_2 так багато разів ніби то намагалася вийти з ним на зв'язок, виникає логічне запитання чому вона окрім повідомлень на електронну адресу або направлення повідомлення за місцем реєстрації не написала повідомлення на такі засоби зв'язку, як Вайбер, Телеграм або Вотсап. Йому ніяких повідомлень або оповіщень на засоби телекомунікації не надходило. Крім того, вражає оперативність та злагодженість роботи структурних підрозділів Університету (ректора, юрвідділ, відділ кадрів), які за один робочий день розглянули, проаналізували, прийняли рішення та видали наказ про його звільнення за п. 8-3 ст. 36 КЗпП України. Також, незрозумілим є погодження наказу №33 від 26.03.2022 «Про кадрові питання» з головою первинної профспілкової організації, а саме відсутність такого погодження на звільнення працівника під час призупинення дії трудового договору. У керівництва ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, яке своїм наказом №147 від 28.10.2022 призупинило дію його трудового договору з 01.11.2022 була відсутня інформація про причини відсутності його на роботі. Також, слід зазначити, що з моменту призупинення дії трудового договору йому не було жодного разу виплачена заробітна плата, що є логічним. Тому дуже дивно те, що керівництво ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, призупиняє з ним дію трудового договору, а потім при незаконному та необґрунтованому звільненні використовує п. 8-3 ст. 36 К3пП України, про відсутність інформації про причини відсутності його на роботі. На підставі вищевикладеного, окрім голослівних та нічим не підтверджених доказів його не виходу на зв'язок, у той час коли з ним було призупинено трудовий договір, ніяких законних та обгрунтованих підстав для його звільнення не було. Згідно розрахунку компенсації при звільненні, з 21.03.2023 по 30.03.2024 сума складає - 81 600 грн., а саме заробітна плата з квітня по грудень 2023 року складає - 6700 грн., а з січня по березень 2024 року 7100 грн. та виплата за невикористану відпустку за період з квітня 2023 року по березень 2024 року. Оскільки днем звільнення позивача є 20.03.2023, що є останнім робочим днем позивача відповідно до п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, час вимушеного прогулу становить з 21.03.2023 по 30.03.2024.
До позовної заяви позивачем залучено клопотання про поновлення строку для звернення до суду, в якому він просив визнати причини пропуску ним строку для звернення до суду поважними та поновити даний строк (т. 1 а.с. 16-17).
На обґрунтування клопотання зазначив, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. Витяг з Наказу №35 від 20.03.2024 про його звільнення він отримав у серпні 2023 року, що підтверджується листом ректора від 25.01.2024 №01/10-65 Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Направлення 20.03.2023 наказу про його звільнення по пошті, як вказано у даному листі не було. Тому фактичне отримання ним витягу з Наказу про його звільнення відбулося у серпні 2023 року. Також, після його звільнення не було видано письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. 07.06.2024 він звернувся із заявою до ректора ХНПУ ім. Г.С. Сковороди з проханням видати вищевказане письмове повідомлення про виплати нараховані йому при звільнені. 10.06.2024 відділом бухгалтерії було видано розрахунковий лист.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2024, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (т. 1 а.с. 31).
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 29.07.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (т. 1 а.с. 32).
12.08.2024 до канцелярії суду надійшов відзив представника відповідача Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Тарасенко О. на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі; допитати свідків (т. 1 а.с. 39-45).
На обґрунтування відзиву зазначає, зокрема, що ОСОБА_1 прийнятий на посаду юрисконсульта юридичного відділу ХНПУ 11.12.2017 згідно наказу від 07.12.2017 №183. Відповідно до наказу від 29.10.2018 №156 ОСОБА_1 переведено на посаду повідного юрисконсульта юридичного відділу з 01.11.2018. Наказом від 11.01.2021 №6 позивача зараховано з 12.01.2021 на 0,5 ставки провідного фахівця з публічних закупівель адміністративно-господарської частини за сумісництвом, а наказом від 12.11.2021 №169 - звільнено з даної посади за угодою сторін. У зв'язку із введенням воєнного стану в України указом Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2024 №2102-IX, ректором університету видано наказ від 26.03.2022 №33 щодо організації роботи та оплату праці в період дії режиму воєнного стану. Крім того, у позивача виникла неможливість виконувати свої трудові обов'язки, тому наказом від 28.10.2022 №147 з останнім призупинено дію трудового договору. Наказом від 07.11.2022 №151 дію трудового договору поновлено, про що було повідомлено позивача шляхом надсилання листа за допомогою поштового зв'язку. Разом з тим, з 09.11.2022 позивач на роботу не з'явився та до виконання своїх трудових обов'язків не приступив, на зв'язок перестав виходити. Начальник юридичного відділу неодноразово намагалась зв'язатись із позивачем, що підтверджується «скриншотом» листування за допомогою телефонного зв'язку, однак ОСОБА_1 не відповідав своєму безпосередньому начальнику з 22.05.2022. Крім того, співробітник юридичного відділу весною 2022 зміг зв'язатись із позивачем, від якого дізнався, що той перебуває у місті Балаклея (місце народження позивача) у зв'язку із російською агресією та пошкодженням його житла у місті Харкові, також позивачем висловлено прохання не турбувати його у зв'язку із наведеними обставинами. Після цієї розмови ОСОБА_1 перестав виходити на зв'язок. Внаслідок цього, починаючи з 09.11.2022 по 20.03.2023 було складено акти про відсутність зв'язку та інформацію про причини відсутності на роботі ОСОБА_1 , що засвідчені начальником юридичного відділу, начальником загального відділу та провідним юрисконсультом. 10.11.2022, 20.12.2022 начальником юридичного відділу також подано рапорт ректорові університету на предмет відсутності зв'язку із ОСОБА_1 та інформації щодо його місцезнаходження. 15.11.2022, 20.12.2022, 17.01.2023, 23.02.2023, 03.03.2023 ОСОБА_1 було надіслано листи за допомогою поштового зв'язку, у яких прохалось повідомити відповідача про причини відсутності на роботі позивача. 20.03.2023 начальником юридичного відділу подано рапорт ректорові університету щодо наявності підстав для звільнення провідного юрисконсульта ОСОБА_1 за п.8-3 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - К3пП України). Так, наказом від 20.03.2023 №35 ОСОБА_3 звільнено 20.03.2023 з посади провідного юрисконсульта юридичного відділу у зв'язку з відсутністю на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль за п. 8-3 ст. 36 К3пП України на підставі рапорту начальника юридичного відділу, виплачено компенсацію за невикористані частини відпусток у розмірі 24 календарних днів. Про звільнення позивача було повідомлено належним способом за допомогою поштового зв'язку 20.03.2023, надіслано витяг з наказу про звільнення та запропоновано прийти до відділу кадрів за трудовою книжкою. 10.05.2023 ОСОБА_1 прийшов до відділу кадрів університету та отримав трудову книжку, про що внесено запис до особової справи позивача з його підписом. Згодом, 14.08.2023 на адресу університету надійшов адвокатський запит від ОСОБА_4 за вх. 01/10-500, яка, згідно наданої інформації, здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1661, у якому вона просить надати документи та інформацію стосовно її клієнта ОСОБА_1 . Відповідачем була надана відповідь на запит та надіслано витяги з наказів від 07.12.2017 №183, від 29.10.2018 №156, від 28.10.2022 №147, від 20.03.2023 №35, від 26.03.2022 №33 та додаток до нього, рапорти начальника юридичного відділу, розрахункові листи за січень та лютий 2022, копії табелів обліку використання робочого часу за січень 2022. 29.08.2023 ОСОБА_5 було надіслано на адресу університету другий адвокатський запит за вх. № 1 4, однак особами, які займалися підготуванням відповіді на запит було встановлено ряд порушень вимог законодавства щодо порядку подання адвокатських запитів та деякі невідповідності у них.
Представник відповідача зазначає, що 31.09.2023 університет звернувся до Голови Ради адвокатів Харківської області з проханням перевірити чи дійсно Устинова Наталія Анатоліївна має право на заняття адвокатською діяльністю. Листом Голови Ради адвокатів Харківської області від 04.09.2023 за вих. №296 повідомлено, що згідно із відомостями Єдиного реєстру адвокатів України відомості про ОСОБА_6 , як про адвоката - відсутні. На підставі зазначеного, відповідач звернувся до Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 . 08.02.2024 Харківським районним управлінням поліції №1 ГУНП Харківській області відкрито кримінальне провадження за №12024226130000087 за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України. Варто зазначити, що 29.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Державної служби України з питань праці щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на предмет додержання вимог законодавства про працю відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». 31.10.2023 Північно-східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці проведено перевірку та складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці порушення вимог законодавства не виявлено. 15.01.2024 ОСОБА_1 вкотре (після неодноразових надсилань університетом) звернувся до університету із заявою про видачу витягу із наказу №35, а 29.01.2024 позивач особисто прийшов до університету та отримав копію витягу з наказу, що підтверджується його відміткою та підписом.
Вказує, що наказом від 28.10.2022 №147 з ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору у зв'язку із неможливістю виконання трудових обов'язків, про що останнього було повідомлено за допомогою поштового зв'язку, оскільки електронна адреса позивача не відома (навіть станом на момент подання позову), а на телефонні дзвінки він не відповідав. Лист із витягом з наказу №147 надіслано позивачеві на адресу: АДРЕСА_1 . Наказом від 07.11.2022 №151 дію трудового договору з ОСОБА_1 поновлено у зв'язку з тим, що у роботодавця перестали існувати обставини, які унеможливлювали організацію праці у будь-якій формі. Оскільки останній не з'явився на робочому місці з 09.11.2022 та не приступив до виконання своїх посадових обов'язків, крім того, не вийшов на зв'язок та не повідомив про причини відсутності на роботі, роботодавець фіксував відсутність позивача на робочому місці, складаючи акти про таку відсутність, починаючи з 09.11.2022 до 20.03.2023. Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 був відсутній на роботі понад 4 місяці поспіль, у роботодавця виникла підстава для звільнення позивача за п. 8-3 ст. 36 КЗпП України. Так, ОСОБА_1 звільнено наказом від 20.03.2023 №35 за п. 8-3 ст. 36 К3пП України. Оскільки адресу для листування: АДРЕСА_2 , позивач вказав вперше в позовній заяві, відповідач не знав і не міг знати, що саме ця адреса позивача призначена для листування, а тому всі листи (в тому числі витяги з наказів, повідомлення тощо) надсилались на адресу: АДРЕСА_1 , яку позивач надав відповідачу при прийнятті його на роботу та не змінював дані про неї. Отже, відповідач вважає, що позивач був належним чином повідомлений про призупинення з останнім дії трудового договору та поновлення такої дії, що підтверджується листами, які надіслані позивачу 07.11.2022 (про поновлення дії трудового договору), 15.11.2022, 20.12.2022, 17.01.2023, 23.02.2023, 03.03.2023 (прохання повідомити причини відсутності на роботі). Крім того, позивач посилається на те, що начальник юридичного відділу не зверталась до нього за допомогою соціальних мереж, такі як «Viber», «WhatsApp» тощо, однак начальник юридичного відділу дізналась про номер, за яким у позивача є ці мережі лише 22.08.2023, коли позивач сам по це написав (підтверджується скриншотом). Крім того, «скриншот» з повідомлень, які надсилались за допомогою мобільного зв'язку, є доказом того, що начальник юридичного відділу намагалась встановити зв'язок із ОСОБА_1 ще до призупинення з ним дії трудового договору.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2024 клопотання представника відповідача - Тарасенко О.В. про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено; розглядати справу ухвалено за правилами загального позовного провадження та замінено спрощене судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням (т. 1 а.с. 132-133).
27.08.2024 до канцелярії суду надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив, в якій він просив зобов'язати відповідача долучити до матеріалів справи копію повного тексту Наказу №151 від 07.11.2022 та копії сторінки з журналу вихідної кореспонденції із зазначенням вихідного номеру вказаного Наказу, який був направлений позивачу; позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (т. 1 а.с. 138-144).
На обґрунтування відповіді на відзив позивач зазначає, зокрема, що відповідач посилається на те, що є Наказ №151 від 07.11.2022, яким поновлено дію трудового договору позивача з 09.11.2022. Слід зазначити, що окрім того, що відповідач зазначає, що він ніби то відправляв поштою на адресу позивача Наказу №151 від 07.11.2022 не додану поштової відмітки про відправлення цього поштового повідомлення та взагалі отримання цього документа позивачем. Також, відповідачем було пред'явлено лист від 07.11.2022 №02-20-65, в якому зазначається, що з позивачем поновлено дію трудового договору з 09.11.2022. Цей лист підписаний провідним юрисконсультом Пелішенком О., не зрозуміло тільки, які повноваження має провідний юрисконсульт Пелішенко О., щоб позивач з'явився на роботі та виконував свої посадові обов'язки. Слід зазначити, що по посадовій інструкції провідного юрисконсульта, яка була пред'явлена представником відповідача не вказується, про підпорядкування провідному юрисконсульту, який не має на це повноважень, а ні згідно посадовій інструкції, а ні згідно іншим локальним нормативним документам ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Тобто на якій юридичній підставі провідний юрисконсульт ОСОБА_7 підписав цей лист не зрозуміло та якими локальними нормативними документами він керувався теж не зрозуміло. Не зрозуміло навіщо було ніби то відправляти позивачу безліч «швидкоруч» зроблених відповідачем «повідомлень», на яких не має відмітки «отримано», якщо Наказом ректора №33 від 26.03.2022 прописано, що повідомлення та документація з кадрових питань здійснюється через засоби електронного зв'язку. Тобто з вищенаведеного можна зробити висновок про те, що начальник юридичного відділу Тарасенко О. проігнорувала Наказ №33 від 26.03.2022, яким чітко визначено механізм комунікації по кадровим питанням, і на власний розсуд в обхід вищенаведеного Наказу не зрозуміло з якою метою відправляла поштові повідомлення ( відмітки про отримання Позивачем, яких також не пред'явлено до суду). Стосовно Наказу №33 від 26.03.2022 відповідачем у відзиві на позовну заяву ніяким чином не було аргументовано реалізацію його на практиці.
Вказує, що наказом №147 від 28.10.2022, з позивачем було призупинено дію трудового договору у зв'язку з неможливістю виконання трудових обов'язків до відновлення забезпечення працівника роботою, а вже через 10 днів, з'являється Наказ №151 від 07.11.2022, яким вже поновлено дію трудового договору. У зв'язку з вищевикладеним незрозуміло тільки, що станом на 28.10.2022 відповідач не міг забезпечити роботою позивача, а вже 07.11.2022 з'являється наказ про поновлення трудового договору. Незрозуміло тільки, що такого відбулося за 10 днів, що на їх протязі видаються абсолютно протилежні накази, які не містять переліку необхідних умов. Тобто не зрозуміло чим керувався відповідач коли видавав Наказ №147 та Наказ №151. Тобто за 10 календарних днів (а робочих ще менше) напевно у юридичному відділі дуже зріс обсяг роботи, а бойові дії зовсім завершились. Відповідачем надано до додатку до відзиву на позовну заяву перелік копій документів, більшість з яких були надані позивачем при подані позовної заяви. Не зрозуміло навіщо додавати до відзиву особову картку працівника або накази, які вже були надані позивачем. Так у особовій картці в пункті «Призначення і переведення» взагалі не прописано, що позивач звільнений, що яскраво демонструє, як відповідач займається кадровими питаннями. У відзиві вказано про те, що відповідач не знає а ні електронної пошти позивача або інший засобів електронного зв'язку, що окрім здивування не може викликати той факт, що начальник юридичного відділу не знає про засоби комунікації з підлеглим (позивачем), який пропрацював у юридичному відділі 5 років.
Позивач зазначає також, що відповідач зазначає про те, що його позивачем було введено в оману ніби то підробленим адвокатським запитом, що взагалі є необґрунтованим твердженням. По-перше, відповідачу було надано разом із адвокатським запитом у додатку копію оригіналу адвокатського свідоцтва, виданого у 2009 році та інші документи, що посвідчують достовірність видачі адвокатського свідоцтва. А те, що не має відомостей у Реєстрі так це не дає ніяких підстав вважати, що позивач вводить в оману відповідача або суд, тим паче звертатися з безпідставними заявами до правоохоронних органів. Виникає запитання, чому відповідач не вказує про те, що позивачем були надані до адвокатського запити договір про надання безоплатної правової допомоги, копію адвокатського свідоцтва тощо. При звільненні відповідачем не було видано а ні копію наказу, а ні розрахунковий лист. Тому і зазначено у ст.234 КЗпП України з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року. Наказ про звільнення він отримав тільки у серпні 2023 року, а розрахунковий лист датований 10.06.2024. До відзиву на позовну заяву було додано копії витягів з наказів, але накази не було належним чином оформлені. В усіх витягів з наказів не має, а ні підпису фахівця відділу кадрів з відміткою згідно з оригіналом, а ні печаті Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Тобто документи, які було подані представником відповідача є неналежним чином оформлені та не можуть використовуватись як докази у судовій справі. З цього можна неодноразово зробити висновок про те, що представник відповідача окрім невміння обрахувати строки подачі позову, не володіє елементарними знаннями з діловодства та не має уявлення, як повинні бути оформленні копії документів.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.09.2024 клопотання представника відповідача про виклик свідків задоволено; викликано в судове засідання у якості свідків: ОСОБА_8 , адреса: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_9 , адреса: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_10 , адреса: м. Харків, вул. Алчевських, 29, каб. 116; ухвалено попередити свідків про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України; закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 12-13).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати, відшкодування моральної шкоди залишено без руху та надано заявнику 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків заяви, зазначених нижче (т. 2 а.с. 26-27).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06.12.2024 ухвалено позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача в якості відшкодування моральної шкоди грошових коштів в розмірі 199 000 000 грн вважати неподаною та повернути позивачу; роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з такою самою позовною заявою після усунення її недоліків; продовжено розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т. 2 а.с. 33-34).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_11 про розгляд справи без участі сторони, в якій він просив справу за його позовом розглядати за його відсутності. Свої вимоги підтримує в повному обсязі (т. 1 а.с. 136).
В судовому засіданні представник відповідача Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди - адвокат Пелішенко О.В. заперечував проти задоволення позовної заяви, підтримав відзив на позовну заяву.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об'єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ксерокопії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 27.12.2013, 11.12.2017 зарахований на посаду юрисконсульта юридичного відділу на підставі наказу №183 від 07.12.2017, 01.11.2018 переведений на посаду провідного юрисконсульта юридичного відділу на підставі наказу №156 від 29.10.2018, 20.03.2023 звільнений у зв'язку з відсутністю на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль п. 8-3 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу №35 від 20.03.2023 (т. 1 а.с. 18).
Згідно ксерокопії Витягу з наказу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди від 07.12.2017 №183, ОСОБА_1 зараховано з 11.12.2017 на посаду юрисконсульта юридичного відділу з випробувальним терміном до 09.02.2018. Оклад 2464 грн. Підстава: заява ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 56).
Згідно ксерокопії Витягу з наказу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди від 29.10.2018 №156, ОСОБА_1 , юрисконсульта юридичного відділу, переведено з 01.11.2018 на посаду провідного юрисконсульта юридичного відділу. Оклад 3207 грн. Підстава: заява ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 50).
Згідно ксерокопії Витягу з наказу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди від 11.01.2021 №6, ОСОБА_1 , провідного юрисконсульта юридичного відділу, зараховано з 12.01.2021 на 0,5 ставки провідного фахівця з публічних закупівель адміністративно-господарської частини за сумісництвом /2429,50 грн./; професійна назва роботи - фахівець з публічних закупівель. Підстава: заява ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 51).
Згідно ксерокопії Витягу з наказу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про кадрові питання від 12.11.2021 №169, ОСОБА_1 , провідного юрисконсульта юридичного відділу, звільнено 12.11.2021 з посади провідного фахівця з публічних закупівель адміністративно-господарської частини, на якій він працює за сумісництвом, за угодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України. Виплачено компенсацю за невикористану частину відпустки у розмірі 13 к.д. - робота за сумісництвом. Підстава: заява ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 52).
Згідно ксерокопії Витягу з наказу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про кадрові питання про організацію роботи та оплату праці в період дії режиму воєнного стану від 26.03.2022 №33, у зв'язку із уведенням в Україні режиму воєнного стану Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-IX, статтею 57-1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII та з метою забезпечення економії бюджетних коштів та оптимізації трудових відносин Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди на період дії воєнного стану в державі, наказано: 1. Керівникам підрозділів університету забезпечити облік працівників з урахуванням можливості виконання ними функціональних обов'язків у ввірених підрозділах організувати здійснення освітнього процесу науково-педагогічними працівниками в дистанційному режимі та забезпечити надання відомостей до бухгалтерії університету для нарахування заробітної плати за фактично виконаний ними обсяг начального навантаження.
2. Для вказаних в наказі працівників, які не належать до науково-педагогічних, і забезпечують адміністративну, фінансову і господарську діяльність у дистанційному режимі або виходячи безпосередньо на робочі місця, виплачувати заробітну плату з 01.04.2022.
2.1. Працівників, які відсутні на робочому місці з нез'ясованої причини, не виходять на зв'язок або з інших причин, табелювати кодом «НЗ» («відсутність з нез'ясованих причин»).
2.2 Працівників університету (див. додаток 1) вважати такими, які втратили можливість виконання своїх посадових обов'язків у зв'язку з веденням бойових дій на території м. Харкова та Харківської області об'явити простій.
2.3. Призупинити дію п. 7.16 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом університету щодо оплати простою працівника не з їх вини в розмірі середньої зарплати та здійснювати оплату праці у розмірі 2/3 посадового окладу.
2.3. Дозволити працівникам університету, які не належать до науково-педагогічних, згідно поданої заяви, заміщати тимчасово відсутнього працівника на період дії воєнного стану або укладати строкові договори з новими працівниками з виплатою заробітної плати в повному обсязі.
3. Зняти всі заохочувальні надбавки, та доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт, за роботу у важких і шкідливих умовах, відмінити виплату щомісячних премій усім працівникам університету (див. додаток 2) .
3.1. Після закінчення дії режиму воєнного стану нарахування та виплата надбавок та доплат не поновлюється автоматично, а питання щодо їх призначення вирішується у встановленому чинним законодавством порядку.
4. Тарифні відпустки надавати згідно затверджених у відповідні терміни графіків.
4.1. Відпустки без збереження заробітної плати можуть, надаватися без обмежень кількості днів.
5. У разі неможливості виплати заробітної плати через воєнні дії виплата заробітної плати може бути призупинена до моменту відновлення можливості університету здійснювати основну діяльність.
6. Погодити наказ з головою Первинної профспілкової організації п. С. Білецькою.
7. Зав. загальним відцілом п. Т. Романцовій через засоби електронного зв'язку довести наказ до членів трудового колективу університету.???
8. Зав. відділом кадрів п. Л. Пузановій провести роз'яснювальну роботу з членами трудового колективу щодо трудових відносин та забезпечення трудових гарантій в умовах воєнного стану.
9. Усі повідомлення та документацію з кадрових питань здійснювати в електронному вигляді через засоби електронного зв'язку.
10. Дія даного наказу поширюється тільки на період воєнного стану (т. 1 а.с. 24-27).
Згідно рапорту начальника юридичного відділу Тарасенко О. від 28.10.2022, адресованого ректору ХНПУ імені Г.С. Сковороди ОСОБА_12 , у зв'язку з неможливістю виконання своїх трудових обов'язків, просила призупинити дію трудового договору з провідним юрисконсультом юридичного відділу Ролінським Б.І. з 01.11.2022 (т. 1 а.с. 53).
Згідно ксерокопії Витягу з наказу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про кадрові питання від 28.10.2022 №147, Ролінському Б.І., провідному юрисконсульту юридичного відділу, призупинено з 01.11.2022 дію трудового договору у зв'язку з неможливістю виконання трудових обов'язків до відновлення можливості забезпечення працівника роботою, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. Підстава: рапорт начальника відділу Тарасенко О.В. (т. 1 а.с. 20, 54).
Згідно рапорту начальника юридичного відділу Тарасенко О. від 07.11.2022, адресованого ректору ХНПУ імені Г.С. Сковороди Бойчуку Ю., просила поновити дію трудового договору з провідним юрисконсультом юридичного відділу Ролінським Б. з 09.11.2022 (т. 1 а.с. 55).
Згідно ксерокопії Витягу з наказу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про кадрові питання від 07.11.2022 №151, Ролінському Б.І., провідному юрисконсульту юридичного відділу, поновлено дію трудового договору з 09.11.2022. Підстава: рапорт начальника юридичного відділу Тарасенко О.В. (т. 1 а.с. 46).
Засобами поштового зв'язку ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_5 направлено повідомлення від 07.11.2022 №02-20-65, в якому провідний юрисконсульт ОСОБА_7 повідомляє ОСОБА_1 , що згідно наказу №151 від 07.11.2022 з ним поновлено дію трудового договору з 09.11.2022, тому йому необхідно з'явитися на роботу та виконувати покладені на нього трудові обов'язки (т. 1 а.с. 57).
Згідно доповідної записки начальника юридичного відділу Тарасенко О. від 10.11.2022, повідомляє ректору ХНПУ імені Г.С. Сковороди Бойчуку Ю., що станом на 10.11.2022 втрачено зв'язок, місцезнаходження не відомо, не має ніякої інформації щодо причини відсутності на роботі провідного юрисконсульта юридичного відділу Ролінського Б.І. (т. 1а.с. 28, 58).
15.11.2022 засобами поштового зв'язку ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_5 направлено запит від 15.11.2022, в якому начальник юридичного відділу Тарасенко О., у зв'язку з тим, що ОСОБА_14 не виходить на зв'язок, не відповідає на телефоні дзвінки та повідомлення, просила повідомити про причини відсутності на роботі (т. 1 а.с. 60).
21.11.2022 начальником юридичного відділу Тарасенко О., начальником загального відділу Романцовою Т., провідним юрисконсультом Пелішенком О. складений акт про відсутність зв'язку і інформації про причини відсутності на роботі працівника від 21.11.2022, згідно якого ними зафіксовано факт відсутності зв'язку, інформації про місцезнаходження та повідомлень про причини відсутності на роботі, як на робочому місці так і на роботі в дистанційному режимі провідним юрисконсультом юридичного відділу Ролінським Б.І. На момент складання цього акта відомостей про наявність поважних причин відсутності на роботі та інформації про місцезнаходження ні до загального відділу, ні до відділу кадрів, ні до безпосереднього керівника, не надходило. Зміст цього акту засвідчили особистими підписами (т. 1 а.с. 65).
Згідно рапорту начальника юридичного відділу Тарасенко О. від 20.12.2022, доводить до відома ректору ХНПУ імені Г.С. Сковороди ОСОБА_12 , що з провідним юрисконсультом юридичного відділу Ролінським Б.І. втрачено зв'язок, місцезнаходження не відомо (т. 1 а.с. 29, 59).
20.12.2022 начальником юридичного відділу Тарасенко О., начальником загального відділу Романцовою Т., провідним юрисконсультом Пелішенком О. складений акт про відсутність зв'язку і інформації про причини відсутності на роботі працівника від 20.12.2022, згідно якого ними зафіксовано факт відсутності зв'язку, інформації про місцезнаходження та повідомлень про причини відсутності на роботі, як на робочому місці так і на роботі в дистанційному режимі провідним юрисконсультом юридичного відділу Ролінським Б.І. На момент складання цього акта відомостей про наявність поважних причин відсутності на роботі та інформації про місцезнаходження ні до загального відділу, ні до відділу кадрів, ні до безпосереднього керівника, не надходило. Зміст цього акту засвідчили особистими підписами (т. 1 а.с. 66).
20.12.2022 засобами поштового зв'язку ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_5 направлено запит від 20.12.2022, в якому начальник юридичного відділу Тарасенко О., у зв'язку з тим, що ОСОБА_15 не виходить на зв'язок, не відповідає на телефоні дзвінки та повідомлення, просила повідомити про причини відсутності на роботі (т. 1 а.с. 61).
17.01.2023 засобами поштового зв'язку ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_5 направлено запит від 17.01.2023, в якому начальник юридичного відділу Тарасенко О., у зв'язку з тим, що ОСОБА_15 не виходить на зв'язок, не відповідає на телефоні дзвінки та повідомлення, просила повідомити про причини відсутності на роботі (т. 1 а.с. 62).
20.01.2023 начальником юридичного відділу Тарасенко О., начальником загального відділу Романцовою Т., провідним юрисконсультом Пелішенком О. складений акт про відсутність зв'язку і інформації про причини відсутності на роботі працівника від 20.01.2023, згідно якого ними зафіксовано факт відсутності зв'язку, інформації про місцезнаходження та повідомлень про причини відсутності на роботі, як на робочому місці так і на роботі в дистанційному режимі провідним юрисконсультом юридичного відділу Ролінським Б.І. На момент складання цього акта відомостей про наявність поважних причин відсутності на роботі та інформації про місцезнаходження ні до загального відділу, ні до відділу кадрів, ні до безпосереднього керівника, не надходило. Зміст цього акту засвідчили особистими підписами (т. 1 а.с. 67).
20.02.2023 начальником юридичного відділу Тарасенко О., начальником загального відділу Романцовою Т., провідним юрисконсультом Пелішенком О. складений акт про відсутність зв'язку і інформації про причини відсутності на роботі працівника від 20.02.2023, згідно якого ними зафіксовано факт відсутності зв'язку, інформації про місцезнаходження та повідомлень про причини відсутності на роботі, як на робочому місці так і на роботі в дистанційному режимі провідним юрисконсультом юридичного відділу Ролінським Б.І. На момент складання цього акта відомостей про наявність поважних причин відсутності на роботі та інформації про місцезнаходження ні до загального відділу, ні до відділу кадрів, ні до безпосереднього керівника, не надходило. Зміст цього акту засвідчили особистими підписами (т. 1 а.с. 68).
23.02.2023 засобами поштового зв'язку ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_5 направлено запит від 23.02.2023, в якому начальник юридичного відділу Тарасенко О., у зв'язку з тим, що ОСОБА_15 не виходить на зв'язок, не відповідає на телефоні дзвінки та повідомлення, просила повідомити про причини відсутності на роботі (т. 1 а.с. 63).
03.03.2023 засобами поштового зв'язку ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_5 направлено запит від 03.03.2023, в якому начальник юридичного відділу Тарасенко О., у зв'язку з тим, що ОСОБА_15 не виходить на зв'язок, не відповідає на телефоні дзвінки та повідомлення, просила повідомити про причини відсутності на роботі (т. 1 а.с. 64).
20.03.2023 начальником юридичного відділу Тарасенко О., начальником загального відділу Романцовою Т., провідним юрисконсультом Пелішенком О. складений акт про відсутність зв'язку і інформації про причини відсутності на роботі працівника від 20.03.2023, згідно якого ними зафіксовано факт відсутності зв'язку, інформації про місцезнаходження та повідомлень про причини відсутності на роботі, як на робочому місці так і на роботі в дистанційному режимі провідним юрисконсультом юридичного відділу Ролінським Б.І. На момент складання цього акта відомостей про наявність поважних причин відсутності на роботі та інформації про місцезнаходження ні до загального відділу, ні до відділу кадрів, ні до безпосереднього керівника, не надходило. Зміст цього акту засвідчили особистими підписами (т. 1 а.с. 69).
Згідно рапорту начальника юридичного відділу Тарасенко О. від 20.03.2023, адресованого ректору ХНПУ імені Г.С. Сковороди Бойчуку Ю., у зв'язку з відсутністю провідного юрисконсульта юридичного відділу Ролінського Б.І. на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль, просить розглянути питання щодо звільнення ОСОБА_1 за п. 8-3 ст. 36 КЗпП України (т. 1 а.с. 30, 71).
Згідно ксерокопії Витягу з наказу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про кадрові питання від 20.03.2023 №35, Ролінського Б.І., провідного юрисконсульта юридичного відділу, звільнено 20.03.2023 у зв'язку з відсутністю на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль п. 8-3 ст. 36 КЗпП України. Наказано виплатити компенсацію за невикористані частини відпусток у розмірі 24 к.д. Підстава: рапорт начальника юридичного відділу Тарасенко О.В. (т. 1 а.с. 21, 70).
Засобами поштового зв'язку ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_5 направлено повідомлення від 20.03.2023, згідно якого начальник юридичного відділу Тарасенко О. направляє йому витяг з наказом про звільнення від 20.03.2023 №45 у зв'язку з відсутністю понад 4 місяці поспіль/ п. 8-3 ст. 36 КЗпП України. Трудову книжку можна отримати у відділі кадрів Університету (т. 1 а.с. 72).
Відповідно копії табелю обліку використання робочого часу юридичного відділу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, в період з 01.01.2023 по 20.03.2023 в графах ОСОБА_1 за кожен робочий день стоїть позначка «НЗ» (т. 1 а.с. 99-101).
Згідно ксерокопії акту Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці від 31.10.2023 №ПНС/ХК/18303/165, в частині правомірності звільнення ОСОБА_1 на підставі наданих документів відсутні порушення вимог законодавства (т. 1 а.с. 77-98).
Відповідно до повідомлення ректора Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди Бойчука Ю. від 25.01.2024 №01/10-65, адресованого ОСОБА_13 , на його заяву від 15.01.2024 повідомляє. 20.03.2023 на адресу ОСОБА_1 було направлено витяг з наказу про звільнення від 20.03.2023 №35. Окрім того, 18.08.2023 даний витяг було направлено разом із відповіддю на адвокатський запит адвокату Устиновій Н., яка представляла його інтереси. Повторно направляє копію витягу з наказу про звільнення від 20.03.2023 №35 на його адресу: АДРЕСА_5 (т. 1 а.с. 22).
10.06.2024 видано Розрахунковий лист за березень 2023 року ОСОБА_1 , згідно якого всього нараховано 7581,60 грн., всього утримано 1478,41 грн., до виплати 6103,19 грн (т. 1 а.с. 23).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_10 від 25.02.2025, вона працює у відділу кадрів ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Недалеко від кабінету відділу кадрів (на цьому ж поверсі) розташований юридичний, де працював ОСОБА_15 . У неї у підпорядкуванні була особова справа на ОСОБА_1 . Підтверджує, що ОСОБА_1 із 01.04.2022 по 31.10.2022 знаходився на «простої» - йому виплачувалось 2/3 зарплатні. Саме 10.05.2023 він сам прийшов до неї на робоче місце та отримав свою трудову книжку, про що внесено відповідний запис до особової справи позивача з його підписом. Видавала ОСОБА_1 його трудову книжку особисто. При цьому ОСОБА_1 виявив бажання «ознайомитися» зі своєю особовою справою із використанням відеотехніки-фотоапарату у телефоні», йому було надано таке право, при цьому був присутній також провідний юрисконсульт ОСОБА_8 , який до цього попередив про таке: «підготуйте заздалегідь трудову ОСОБА_1 та його особову справу на ознайомлення». Після ознайомлення зі своєю справою ОСОБА_15 поставив підпис та поставив дату ознайомлення у відповідному місці в особовій справі. При цьому ніяких претензій ОСОБА_1 не виказував та не писав. Акти «про відсутність на робочому місці» ніяк не оспорював. Вона, як тільки він зайшов до відділу кадрі, повідомила ОСОБА_13 , що «його звільнено у зв'язку з відсутністю його на робочому місці та інформації про причини відсутності протягом 4 місяців за п.8-3 ст. 36 КЗпП України, на що ОСОБА_15 відповів «Я це знаю». 15.01.2024 ОСОБА_1 знову звернувся особисто через загальний відділ університету із заявою про видачу витягу із наказу №35, а 29.01.2024 позивач особисто прийшов до університету та отримав копію витягу з наказу, що підтверджується його відміткою та особистим підписом (т. 2 а.с. 57).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_9 від 25.02.2025, вона працює начальником загального відділу ХНПУ імені Г. С. Сковороди понад 25 років (на сьогодні). ОСОБА_15 працював у юридичному відділу з 07.12.2017 по 20.03.2023 провідним юрисконсультом. Юридичний відділ знаходиться на першому поверху навчального корпусу за адресою: вул. Алчевських, 29, м. Харків (недалеко від загального відділу). Із 24.02.2022 й до сьогодні вона, як і завжди, постійно знаходилась у загальному відділі університету. Усі відвідувачі або заявники передають їй свої заяви або інші документи, зокрема, й співробітники, які бажають та мають право на дистанційну роботу. Загальний відділ має свою електронну пошту, міський телефон, доступ до мережі інтернет, дані про зв'язок зі співробітниками загального відділу знаходяться у загальному користуванні - будь-хто може зайти на сайті адресу електронної пошти та контактний телефон загального відділу ХНУ імені Г. С. Сковороди. Жодного звернення у будь-якому вигляді з 24.02.2022 по 10.05.2024 у загальний відділ від ОСОБА_1 не поступало. Сам ОСОБА_1 у зазначений період на робочому місці не знаходився жодного дня. 10.05.2023 ОСОБА_1 особисто прийшов до відділу кадрів та отримав свою трудову книжку. 15.01.2024 ОСОБА_1 знову звернувся особисто через загальний відділ університету із заявою про надання йому витягу з наказу №35, а 29.01.2024 позивач особисто прийшов до університету та отримав копію витягу з наказу, що підтверджується його відміткою та особистим підписом (т. 2 а.с. 58).
В судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_8 , який зазначив, що він раніше працював у юридичному відділі Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди до 01.09.2021 та потім звільнився, а ОСОБА_1 це його співробітник, вони працювали в одному кабінеті. 24.02.2022 почалася російська агресія та вони почали дзвонити один одному, дізнаватися яка ситуація за місцем їх мешкання. ОСОБА_1 казав, що він з м. Балаклії і казав, що він напевно поїде до м. Балаклії бо там немає вибухів. Потім сказав, що на м. Балаклію наступають, поїде до м. Харкова, потім сказав, що м. Балаклію оточують. Він дзвонив ще раз до ОСОБА_1 , він не відповідав, в подальшому, у березні 2022 року ОСОБА_1 подзвонив йому, сказав, щоб він не дзвонив йому, бо він може потрапити в халепу. Потім в юридичному відділі залишилася одна ОСОБА_2 , вона попросила ОСОБА_16 поновитися на роботі в юридичному відділі Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, на що він погодився та в 2023 році він поновився на роботі. ОСОБА_2 сказала, що і в неї пропав зв'язок з ОСОБА_1 , вони йому виплачували зарплатню, а потім він зник. Він повідомив, щоб йому не дзвонили та не підставляли його. По телебаченню почули, що звільнили м. Балаклію, вони почали йому дзвонити, надсилати СМС-повідомлення, листи замовні, його поновили, казали вийти на роботу. До 10.05.2023 подзвонив ОСОБА_1 йому на телефон, він спитав чого він не виходить на роботу, повідомив, що його звільнили, на що він відповів, що знає, він отримав розрахунок. 10.05.2023 прийшов ОСОБА_1 , отримав трудову книжку, ознайомився з особистою справою, підписав. Потім почала надсилати запити його адвокат, просила надати запити. В подальшому він сам прийшов до канцелярії, вони надали йому всі копії документів. Підтвердив, що ОСОБА_1 не було своєму робочому місці в період з 07.11.2023 по 10.05.2024, він не повідомляв про своє місце перебування, свої контактні дані.
В судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_2 , яка зазначила, що з травня 2022 року ОСОБА_1 зник, на зв'язок не виходив, його було звільнено у березні 2023 року і він з'явився до університету у травні 2023 року. На роботі його не було більше року, і не було відомо його контактних даних, про що складалися акти про відсутність на роботі, і будь-якої інформації про нього, на телефонні зв'язки не відповідав, йому надсилалися листи з проханням з'явитися на роботі, або надати будь-яку інформацію, що з ним. У зв'язку з чим було складено відповідні акти та через 4 місяці звільнено його на підставі п. 8-3 ст. 36 КЗпП України. Із нею він на зв'язок не виходив. На момент його звільнення було проведено повний розрахунок. Вони призупинили дії трудового договору, оскільки з ним не можливо було зв'язатися, і він не приступав до роботи, в подальшому вони ставили йому «нз» в табелі явки на роботу, складали відповідні акти. Перешкод для відвідування робочого місця ОСОБА_1 вони не створювали.
Щодо вимоги позивача про поновлення строк звернення до суду із позовною заявою про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
У статті 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлений ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду застосовується судом незалежно від заяви сторін і пропущення такого строку є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. У разі пропуску передбачених строків звернення до суду за вирішенням трудового спору суд з'ясовує не лише причини пропуску зазначеного строку, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін. При пропуску строку без поважних причин суд наводить у рішенні мотиви, чому він вважає неможливим його поновити, та зазначає, що відмовляє в позові саме з цих підстав.
Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.
Згідно з вимогами статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
У статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин.
При цьому поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об'єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Отже, підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом строк, подання позову. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження рішення роботодавця щодо звільнення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі з поважних причин.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 673/723/20.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 в справі Красношапка проти України вказано, що робітник, який вважає себе незаконно звільненим роботодавцем, має значний особистий інтерес у отриманні судового рішення щодо правомірності такої міри.
Судом встановлено, що позивачу про своє звільнення стало відомо у серпні 2023 року, що підтверджується поясненнями учасників справи та наданими доказами.
Із даною позовною заявою позивач звернувся до суду 26.07.2024 (т. 1 а.с. 1).
Наведені позивачем підстави для поновлення процесуального строку для звернення до суду, на думку суду, є поважними.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що наявність підстав для поновлення строку звернення до суду із позовною заявою про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Щодо вимог позивача про поновлення його на посаді, стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Підстави припинення трудового договору містяться у статті 36 КЗпП України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і триває досі.
15.03.2022 прийнято Закон України № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» цього Закону главу XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України доповнено пунктом 2 такого змісту:
«2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Положення Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.
Із набранням чинності 19.07.2022 Закону № 2352-IX, серед іншого, частину першу статті 36 КЗпП України було доповнено пунктами 8-1, 8-2 і 8-3 такого змісту: 8-1) смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою; 8-2) смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим; 8-3)відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Чотири місяці рахуються від дня, коли Закон № 2352-IX набрав чинності, тобто з 19.07.2022, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина першастатті 58 Конституції України).
При чому цю підставу (пункт 8-3 частини першоїстатті 36 КЗпП України) для припинення трудового договору не слід ототожнювати зі звільненням у зв'язку з прогулом (пункт 4 частини першоїстатті 40 КЗпП України).
Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов'язкові умови: 1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад чотири місяці поспіль; 2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад чотири місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).
У випадку невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави може бути визнано судом незаконним, наприклад, якщо працівник доведе, що протягом чотирьох місяців інформував роботодавця про причини своєї відсутності.
Відповідно до частини першої та третьої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У зв'язку із відсутністю документально підтвердженої інформації про причини відсутності ОСОБА_1 на роботі та з метою з'ясування причин його відсутності, представниками Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди засобами поштового зв?язку ОСОБА_1 направлялись листи за адресою, зазначеною в особовій картці (т. 1 а.с. 73), із проханням повідомити про причини відсутності останнього на роботі.
Крім того, згідно скріншоту смс-повідомлень, наданого представником відповідача, із контактом “БогданЮрист», відправник питав у адресата: 22.05.2022 - “Богдан привіт! Як ти?»; 06.09.2022 “Богдан, що небудь напиши»; 21.09.2022 - “ ОСОБА_17 , як ти?», на жодне повідомлення не надано відповіді. 22.08.2023 контакт “БогданЮрист» написав - “Ну так де фотографії відповіді на запит з додатками та квитанція про відправку» (т. 1 а.с. 75).
Також згідно скріншоту з месенджера “Viber», наданого представником відповідача, контакт «БогданРолинский» 22.08.2023 надіслав повідомлення «Це мій вайбер» (т. 1 а.с. 76).
Даних, що ОСОБА_1 будь-яким чином повідомляв Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди до 22.08.2023 свої контактні дані (електрону пошту, актуальний номер телефону, в тому числі у месенджерах, актуальну адресу мешкання) до матеріалів справи не залучено та в ході її розгляду суду не надано.
Факт відсутності позивача на робочому місці та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль зафіксований відповідними актами, наказом та табелями обліку робочого часу, наданими відповідачем, переліченими вище і не спростованими позивачем в ході розгляду справи.
Факт відсутності позивача на робочому місці інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (з 01.11.2022 по 20.03.2023) підтверджується наданими відповідачем, переліченими вище доказами і не спростовано позивачем у відповідності до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).
Так, у трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб'єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов'язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.
Реалізуючи права і виконуючи обов'язки, суб'єкти трудових правовідносин зобов'язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі. Не допускаються дії працівника чи роботодавця, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Під зловживанням трудовим правом для сторін трудових відносин варто розуміти особливу недобросовісну поведінку, пов'язану з навмисним створенням для працівника та (або) роботодавця ситуації правової невизначеності за межами права, з порушенням принципів справедливості, добросовісності та розумності.
Із листопада 2022 року до березня 2023 року позивач, за умови добросовісності його дій, міг усвідомлювати, що він не з'являється на роботу, не виконує свої посадові обов'язки та не отримує заробітну плату. У зазначений період часу він не звертався до роботодавця із будь-якими заявами, зокрема про надання відпусток, переведення на дистанційну роботу, зміну умов праці та ін. Натомість, Законом не визначено обов'язку роботодавця вчиняти дії, направлені на розшук працівника, який не з'являться на роботу, а лише переконатися у фактичній відсутності працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль та відсутності інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль.
Жодної комунікації між позивачем та відповідачем в період відсутності позивача на робочому місці в зазначений період, не встановлено та позивачем не підтверджено.
Оцінивши надані сторонами докази, відповідачем, у відповідності до вимог діючого законодавства, під час винесення Наказу № 35 від 20.03.2023 одночасно дотримано наявність двох обов'язкових умов: 1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль; 2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль, при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності.
Отже, позовна заява ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , адреса для листування: АДРЕСА_6 ).
Відповідач: Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди (адреса: 61000, м. Харків, вул. Алчевських, 29).
Представник відповідача: адвокат Пелішенко Олексій Васильович (адреса: АДРЕСА_7 ).
Суддя С.О. Муратова