30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 560/12358/24
провадження № К/990/7273/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Рибачука А.І., Стеценка С.Г., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сапальової Т.В., Ватаманюка Р.В., Капустинського М.М. від 21 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХС38882 від 25 квітня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХС38882 від 25 квітня 2024 року, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХС38882 від 25 квітня 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХС38882 від 25 квітня 2024 року, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.
3. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 560/12358/24 залишено без руху, та надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 560/12358/24 було повернуто скаржнику.
5. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником в установлений судом строк не було усунуто недоліки апеляційної скарги, яку було залишено без руху.
6. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 560/12358/24 залишено без руху, та запропоновано апелянту протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
7. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 560/12358/24 відмовлено.
8. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини, які зумовили повернення первинно поданої апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, пов'язані з неналежним її оформленням, а не з об'єктивними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року, а справу № 560/12358/24 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Судом попередніх інстанцій установлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
11. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 16 жовтня 2024 року подало апеляційну скаргу.
12. Встановивши, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 560/12358/24 не відповідає вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 листопада 2024 року залишив апеляційну скаргу без руху, та надав Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
13. Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху відповідачу доставлено до електронного кабінету 18 листопада 2024 року о 05:24. Отже, останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвал про залишення апеляційної скарги без руху, є 28 листопада 2024 року.
14. На виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 02 грудня 2024 року направило за допомогою підсистеми «Електронний суд» до суду заяву про усунення недоліків до якої додало платіжну інструкцію від 22 листопада 2024 року № 4939.
15. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 560/12358/24 було повернуто скаржнику.
16. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги ухвали Хмельницького апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у встановлений судом строк не виконані.
17. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за допомогою підсистеми «Електронний суд» 20 грудня 2024 року повторно подало апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 560/12358/24.
18. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 січня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 560/12358/24 залишив без руху, як таку, що була подана після закінчення строку, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України і до апеляційної скарги не додано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
19. На виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за допомогою підсистеми «Електронний суд» подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 560/12358/24.
20. Обґрунтовуючи клопотання заявник зазначає, що вперше апеляційна скарга була подана 16 жовтня 2024 року, однак ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року її повернуто відповідачу з підстав, що ним не виконані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху протягом строку, який встановлений судом.
Вважає, що оскільки відповідач оперативно повторно звернувся до суду апеляційної інстанції після повернення поданої апеляційної скарги вперше, тому наявні підстави для визнання таких причин пропуску строку поважними.
21. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 січня 2025 року, визнавши підстави пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції неповажними, відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 рок у справі № 560/12358/24.
22. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно повернув первинну апеляційну скаргу, не врахувавши квитанцію про сплату судового збору, яка була подана на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. У зв'язку з цим заявник повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою, однак суд апеляційної інстанції визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
23. Відзиву на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року ОСОБА_1 не подано.
24. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 1 частини п'ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
25. Частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
26. Згідно з частинами другою, третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
27. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
28. Пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
29. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки (частина друга статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
30. Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
31. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
32. Частинами першою та другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
33. Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
34. Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
35. При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
36. Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
37. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень у кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.
38. Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.
39. Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 сформував висновок, згідно з яким строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
40. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
41. На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
42. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 280/4951/19, від 18 червня 2020 року у справі № 400/524/19 та від 19 червня 2020 року у справі № 280/4682/19.
43. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд зауважує, що первинно подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору, однак відповідач у встановлений судом строк недолік апеляційної скарги не усунув, що спричинило її повернення.
44. Отже, повернення первісної апеляційної скарги відбулося саме внаслідок несплати відповідачем судового збору, тобто обставин, які залежали виключно від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та не були пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
45. Суд касаційної інстанції враховує, що попереднє звернення з апеляційною скаргою та її повернення, а також несплата судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
46. Суд касаційної інстанції зазначає, що в ситуації повторного звернення з апеляційною скаргою без надмірних зволікань та усунення недоліків апеляційної скарги, але вже за результатами її повторного залишення без руху питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об'єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у встановлені законом строки.
47. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення в будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
48. Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19.
49. Таким чином Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області хоч і дотримано строк при первинному зверненні з апеляційною скаргою, усунуто недоліки, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги та подано апеляційну скаргу вдруге в межах розумного строку, однак ним не доведено належними і допустимими доказами, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від пенсійного органу, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником у стислі строки.
50. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
51. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності до норм процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко