01 травня 2025 року
м. Київ
справа №380/5059/24
адміністративне провадження № К/990/16727/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі № 380/5059/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровіан-Захід" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ровіан-Захід» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у Львівській області звернулось з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2024.
Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025, Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило її в касаційному порядку та просить зазначену ухвалу скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Установлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 позов задоволено.
У квітні 2024 відповідач вперше подав апеляційну скаргу на рішення від 29.03.2024, яка ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2024 залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору.
На виконання умов вказаної ухвали Головне управління ДПС у Львівській області подало заяву про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору, яка мотивована тим, що у Головного управління ДПС у Львівській області відсутні кошти для сплати судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
20.12.2024 податковий орган повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 апеляційна скарга залишена без руху, та надано десятиденний термін на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
На виконання вимог ухвали від 06.02.2025 скаржником подано до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що первинна апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, однак ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду повернута скаржникові у зв'язку з несплатою судового збору. Апелянт зазначає, що ним вчинялись дії спрямовані на усунення недоліків первинної апеляційної скарги, однак у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування для сплати судового збору відповідач позбавлений можливості вчасно виконувати вимоги процесуального закону. Також зазначає, що введення воєнного стану є об'єктивною обставинрю, пов'язаною з дійсними істотними перешколами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Приймаючи до уваги те, що підстави, наведені заявником апеляційної скарги для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.02.2025 визнано неповажними, а також те, що інші зазначені відповідачем обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми законодавства України, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Виходячи з викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі № 380/5059/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва М.М. Гімон