30 квітня 2025 року
м. Київ
справа №815/3165/17
адміністративне провадження № К/990/15122/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №815/3165/17 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 та командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у відповіді від 26 квітня 2017 року № 674 на звернення позивача від 26 квітня 2017 року про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про надання позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо несвоєчасного надіслання (надання) письмової заяви від 26 квітня 2017 року № 674 протягом 45 днів з дня реєстрації, на звернення позивача від 26 квітня 2017 року № 851 про матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., завдану неправомірними діями та бездіяльністю при розгляді звернення позивача від 26 квітня 2017 року про матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 листом від 26 квітня 2017 року № 674 на заяву ОСОБА_1 про матеріальну допомогу за 2017 рік для вирішення соціально-побутових питань, вх. № 851 від 26 квітня 2017 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про матеріальну допомогу за 2017 рік для вирішення соціально-побутових питань, вх. № 851 від 26 квітня 2017 року з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні;
- стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2270,00 грн.
Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень (відповідачем) на виконання рішення суду (у порядку статті 383 КАС України):
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , вчинені нею при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 815/3165/17 щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про матеріальну допомогу за 2017 рік для вирішення соціально-побутових питань, вх. № 851 від 26 квітня 2017 року з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 вжити заходи реагування щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, що призвело до неналежного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 815/3165/17;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 повідомити про вжиті заходи Одеський окружний адміністративний суд протягом одного місяця з дня отримання копії окремої ухвали.
12 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправної бездіяльності відповідача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 815/3165/17 (у порядку статті 383 КАС України), у якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що призвела до порушення права ОСОБА_1 , підтвердженого рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 815/3165/17;
- забезпечити ефективне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 815/3165/17;
- встановити реальний судовий контроль за виконанням військовою частиною НОМЕР_1 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №815/3165/17;
- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності командира військовій частині НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 815/3165/17 та невиконання окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду в адміністративні справі №815/3165/17 від 10 серпня 2023 року, зокрема накладення штрафу у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- задовольнити клопотання позивача про накладення штрафу на командира військовій частині НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 815/3165/17 та невиконання окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду в адміністративні справі № 815/3165/17 від 10 серпня 2023 року, у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- постановити окрему ухвалу щодо командира військовій частині НОМЕР_1 щодо умисного невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 815/3165/17 та невиконання окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду в адміністративні справі №815/3165/17 від 10 серпня 2023 року та внесення завідомо неправдивих відомостей щодо виконання Одеського окружного адміністративного суду від
12 жовтня 2021 року у справі № 815/3165/17, відповідно до окремої ухвали Одеського окружного адміністративного суду у адміністративні справі №815/3165/17 від 10 серпня 2023 року, зазначеного у листі військової частини НОМЕР_1 від 14 вересня 2023 року №412/2154 (реєстраційний номер Одеського окружного адміністративного суду вхід. № 32496/23 від 26 вересня 2023 року), що місять ознаки злочину, передбаченого частиною першою статті 366 та частиною другою статті 382 Кримінального кодексу України;
- надіслати прокурору або органу досудового розслідування окрему ухвалу щодо порушення законодавства та встановити у ній строк для надання суду відповіді про вжиті ними заходи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 815/3165/17 (у порядку статті 383 КАС України) повернуто заявнику без розгляду.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року скасовано.
Справу № 815/3165/17 за заявою ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 815/3165/17 (у порядку статті 383 КАС України), поданою 12 вересня 2024 року направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо відповідача та притягнення до відповідальності командира військової частини НОМЕР_2 .
Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, відсутності судового забезпечення, контролю, реагування та відповідальності за невиконання судового рішення.
10 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №815/3165/17.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову та ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. До вказаного переліку, з урахуванням положень пунктів, віднесено ухвали щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Відповідно до зазначених пунктів частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові) (пункт 3), відмови у відкритті провадження у справі (пункт 4), залишення позову (заяви) без розгляду (пункт 12), закриття провадження у справі (пункт 13), відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (пункт 17), заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження (пункт 20).
Водночас частиною третьою статті 328 КАС України обумовлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Таким чином, частиною першою статті 328 КАС України передбачена можливість касаційного оскарження рішень судів першої інстанції, якими закінчено судовий розгляд (частина третя статті 241 КАС України), після апеляційного перегляду справи, а також постанов суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Проте таке оскарження можливе лише у випадку, якщо суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки особи, яка звертається з касаційною скаргою.
Натомість частина друга зазначеної норми процесуального закону встановлює виключний перелік процесуальних рішень суду першої інстанції, які, після їхнього перегляду апеляційним судом, можуть бути переглянуті в касаційному порядку.
Частина третя зазначеної статті передбачає право на касаційне оскарження ухвал суду апеляційної інстанції, перелік яких також є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Аналіз наведеного свідчить про те, що ухвали суду першої інстанції, які, відповідно до частини другої статті 328 КАС України, підлягають касаційному оскарженню, за суттю є такими, що або мають певний вплив на права та обов'язки учасників процесу, який за своїм характером і природою може прирівнюватися до впливу, який має рішення суду, яким вирішено спір по суті (ухвали про: забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову), або перешкоджають реалізації учасникам процесу фундаментального права на доступ до суду, тобто перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвали про: повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі).
На думку суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, якщо відповідне втручання чи обмеження щодо прав і свобод учасника адміністративного процесу усунуте судом апеляційної інстанції, а ухвала суду першої інстанції, яка становила таке втручання, скасована, то і відсутній предмет касаційного перегляду.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду також звернув увагу на те, що за змістом частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Отже, у разі ухвалення судом апеляційної інстанції постанови про скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвали про: повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі) та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, усуваються перешкоди для подальшого провадження у справі, тому суд касаційної інстанції, у силу положень КАС України, не має повноважень для перегляду такої постанови суду апеляційної інстанції.
Таким чином, ураховуючи висновки Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 19 березня 2025 року у справі № 380/970/24, постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі (зокрема, ухвал про: повернення заяви позивачеві (заявникові), відмови у відкритті провадження у справі, залишення позову (заяви) без розгляду, закриття провадження у справі), якою така ухвала була скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду, не може бути предметом касаційного оскарження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
З огляду на зазначене, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Судом не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №815/3165/17.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович