30 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/5482/24 пров. № А/857/27752/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 380/5482/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «АФЕКС» Л.Т.Д. до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Морською Г.М., у місті Львові Львівської області 27 вересня 2024 року, в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи), дата складення повного тексту судового рішення 27 вересня 2024 року), -
В березні 2024 року Господарське Товариство з Обмеженою Відповідальністю Фірма «АФЕКС» Л.Т.Д. (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач) в якому просило, - визнати протиправним та скасувати Рішення № 6897 від 12.06.2023 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Господарського Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АФФЕКС» Л.Т.Д. (ідентифікаційний код - 19174441).
- зобов'язати ГУ ДПС у Львівській області відновити дію реєстрації платника податків на додану вартість Господарському Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «АФФЕКС» Л.Т.Д. з 12.06.2023 року за індивідуальним податковим номером 191744413039 зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Господарського Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АФФЕКС» Л.Т.Д. ідентифікаційний код - 19174441 в розмірі 5 529,76 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 6897 від 12.06.2023 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Господарського Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АФФЕКС» Л.Т.Д. (ЄДРПОУ - 19174441).
Зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) відновити дію реєстрації платника податків на додану вартість Господарському Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «АФФЕКС» Л.Т.Д. (ЄДРПОУ - 19174441, адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 5А кв.2, м. Львів, 79016 ) з 12.06.2023 за індивідуальним податковим номером 191744413039 та поновити стан розрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АФФЕКС» Л.Т.Д. у СЕА ПДВ, що передувало анулюванню реєстрації платника ПДВ.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Господарського Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АФФЕКС» Л.Т.Д. суму 1614 грн 93 коп. судових витрат зі сплати судового збору.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «АФФЕКС» Л.Т.Д. суму 2000 (дві тисячі) грн судових витрат на правничу допомогу.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач оскільки вважає його незаконним, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що протягом 12 послідовних податкових місяців з 01.05.2022 року по 30.04.2023 року платник не подавав податкові декларації з податку на додану вартість.
У результаті цього і з'явилися підстави для анулювання реєстрації ТОВ Фірма «Афекс» Л.Т.Д. як платника ПДВ, відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу України.
Зазначає, що заява про відсутність можливості виконання податкового обов'язку ТОВ «АФЕКС» Л.Т.Д. до ГУ ДПС у Львівській області, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, не подавалася.
Лист від 14.03.2022 року № 1504, на який посилається позивач, (зареєстрований в ГУ ДПС у Львівській області за номером 12341 дата 25.03.2022 року, реєстраційний індекс 12341/6) не може бути розцінений як заява про неможливість виконання податкових обов'язків, так як він написаний без зазначення усієї необхідної інформації, яка повинна бути зазначена у заяві, згідно вказаного вище порядку та без належних документів, які підтверджують обставини, викладені у ньому.
На противагу переконанню позивача, що «повідомлення ТПП є достатнім підтвердженням форс-мажору і не потрібно додаткового отримання сертифікату ТПП», ГУ ДПС у Львівській області зазначає, що це повідомлення - не гарантія амністії за будь-які порушення договорів чи законодавчих правил.
Введення воєнного стану та/або воєнні дії дійсно вважаються форс-мажорними обставинами, що є підставою для звільнення від відповідальності за порушення норм законодавства, однак лише за умови, що саме ці обставини і стали причиною порушень.
Щодо задоволення вимоги позивача про поновлення дії реєстрації платника податків на додану вартість зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість , то апелянт зазначає, що підставою для внесення до Реєстру відомостей щодо скасування анулювання реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, у зв'язку з чим позовна вимога Товариства про зобов'язання ДФС вчинити відповідні дії спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час звернення до суду і розгляду справи не були порушені, відповідно, така вимога є заявленою передчасно.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на правильність висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Господарське Товариство з Обмеженою Відповідальністю Фірма «АФЕКС» Л.Т.Д. зареєстроване суб'єктом господарювання 21.12.1992 року, № запису в ЄДРПОУ 14151200000008779, код ЄДРПОУ 19174441.
ГТзОВ ФІРМА «АФЕКС» зареєстроване платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом від 15.03.2002 № НОМЕР_1 .
Одноосібним засновником та керівником підприємства є ОСОБА_1 .
В зв'язку із введенням воєнного стану в Україні 24.02.2022 директора ГТзОВ ФІРМА «АФЕКС» Л.Т.Д. ОСОБА_1 було прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та зараховано з 14 березня 2022 року до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
14.03.2022 року в зв'язку із призовом на військову службу директором ГТзОВ ФІРМА «АФЕКС» Л.Т.Д. виданий Наказ № 369 від 14.03.2022 про призупинення діяльності Товариства (простою).
Також 14.03.2022 року виданий наказ по Товариству № 370 від 14.03.2022 Про увільнення ОСОБА_1 від роботи у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації.
Листом ГТзОВ ФІРМА «АФЕКС» Л.Т.Д. від 14.03.2022 № 1504 повідомило ДПІ у Залізничному районі про тимчасове призупинення діяльності та неможливість виконувати податковий обов'язок щодо подання звітності та сплати податків з квітня 2022 року до демобілізації.
Лист надісланий через ЕК ДПС 25.03.2022 та зареєстрований в ГУ ДПС у Львівській області за № 12341 дата 25.03.2022, реєстраційний індекс 12341/6.
12.06.2023 ГУ ДПС у Львівській області винесене Рішення № 6897 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Господарське ТзОВ Фірма «Афекс» Л.Т.Д..
Як підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ вказано, що платник Господарське ТзОВ Фірма «Афекс» Л.Т.Д. протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, а саме протягом періоду з 01.05.2022 по 30.04.2023.
Не погодившись із цим рішенням, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що станом на 14 березня 2022 року, дату звернення позивача до податкового органу підпункт 69.1. пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового Кодексу України передбачав, що у разі неможливості своєчасного виконання платником податків своїх обов'язків - зокрема, щодо сплати податків і зборів, подання звітності, реєстрації податкових чи акцизних накладних, подання електронних документів щодо обігу пального або спирту - він звільняється від відповідальності, встановленої цим Кодексом, за умови виконання відповідних обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Статтею 184 Податкового кодексу України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:
а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;
б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;
в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;
г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;
ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;
д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;
е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;
є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;
з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.
Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату, зокрема, прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
Відповідно до пункту 184.3 статті 184 Податкового кодексу України контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 цієї статті.
Пунктом 184.10 статті 184 Податкового кодексу України встановлено, що про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Пунктами 184.5-184.6 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Аналогічні за змістом приписи закріплені у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14 листопада 2014 року (далі - Положення № 1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.
Згідно з пунктом 5.5 Положення № 1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).
Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).
У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5. Наказу №1130).
Відповідно до пункту 5.6 Наказу № 1130 за наявності зазначених підтверджуючих документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Окремо слід звернути увагу на те, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року.
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктом 69.
Відповідно до підпункту 69.1. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (зі змінами, внесеними Законом від 12 травня 2022 року № 2260-IX) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо, зокрема, подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо дотримання термінів подання звітності.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303.
У вказаному Порядку наведені підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів).
Крім того, пунктом 3 Порядку встановлено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, що підтверджують неможливість платника податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок.
Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку №225, зокрема до платників податків, у яких після дати набрання чинності Порядком №225 з'явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 розділу II, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Також колегія суддів апеляційного суд зазначає, що суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що законодавець намагаючись пристосуватися до нинішніх умов життя вніс зміни до податкового законодавства України, які б дозволяли особам звільнятися від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов'язку.
Про факт неможливості виконання обов'язку подання податкової звітності та сплати податків з квітня 2022 року до демобілізації директора та єдиного учасника Товариства ОСОБА_1 , ГТзОВ ФІРМА «АФЕКС» Л.Т.Д. повідомило орган податкової служби листом від 14 березня 2022 року № 1504.
Лист було надіслано через ЕК ДПС 25 березня 2022 року та зареєстровано в ГУ ДПС у Львівській області за № 12341 дата 25 березня 2022 року, реєстраційний індекс 12341/6.
На момент надіслання листа - 25 березня 2022 року, жодного іншого законодавства, що регулювало б подання будь-яких інших документів органу податкової служби щодо неможливості виконання своїх податкових обов'язків не було.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача про можливість покладення обов'язків директора на іншу особу, оскільки ОСОБА_1 як єдиний засновник підприємства і його керівник, як зазначено у наказі ГТзОВ Фірма «АФЕКС» Л.Т.Д від 14.03.2022 № 369 не міг забезпечити діяльність підприємства через відсутність організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства в умовах воєнного стану та у зв'язку із його мобілізацією, відтак відсутня була потреба та можливість у покладенні обов'язків директора на іншу особу.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 380/5482/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін