01 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/12332/24 пров. № А/857/33796/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року (головуючий суддя Комшелюк Т.О., м. Рівне) у справі № 460/12332/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії в сумі 42032,80грн, які були виплачені у серпні 2024 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 15.09.2010 року по 24.08.2024 року на суму пенсії 42032,80грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що виплата коштів по рішенню суду носить разовий характер та не підпадає під дію ст. 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Вважає, що оскільки нарахування та виплата сум пенсії за рішенням суду позивачу проведені без порушення умов та термінів виплати, визначених статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частиною 2 статті 72 та статтею 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням термінів їх виплати немає.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та отримує пенсію.
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 24.07.2012 у справі №1718/2-а-743/11 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області щодо ненарахування та невиплати державної та додаткової пенсії відповідно до положень ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 15 вересня 2010 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 та виплатити її з 15 вересня 2010 року з урахуванням виплачених сум, як особі, віднесеній до категорії 1, інваліду ІІІ групи інвалідності, пов'язаною з Чорнобильською катастрофою, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком відповідно до положень ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду заподіяну здоров'ю, та виплатити її з 15 вересня 2010 року з урахуванням виплачених сум, як особі віднесеній до категорії 1, інваліду ІІІ групи інвалідності, пов'язаною з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст.50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Дана постанова набрала законної сили 13.10.2012.
На виконання вказаної постанови здійснено перерахунок пенсії позивача та нараховано доплату у розмірі 42032,80грн.
Відповідно до виписки банку сума доплати пенсії у розмірі 42032,80грн була виплачена позивачу 24.08.2024.
Позивач вважає, що оскільки виплата належних їй і нарахованих на підставі судового рішення сум пенсії здійснена несвоєчасно, вона втратила частину доходу, що стало підставою для звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 15.09.2010 по день фактичної виплати донарахованої частини доходів - 24.08.2024.
Листом від 24.09.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило про відсутність підстав для виплати компенсації. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно із статтею 2 Закону №2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до норм статей 3, 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159, відповідно до пункту 2 якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Як визначено в пункті 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
З системного аналізу цих правових норм слід зробити висновок, що основними умовами для виплати компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (в тому числі одноразової грошової допомоги) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу і обчислюється за кожен місяць періоду невиплати доходу.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статті 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 120/9475/21-а, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що відповідачем 24.08.2024 на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 24.07.2012 у справі №1718/2-а-743/11 здійснено виплату заборгованості по державній та додатковій пенсії у розмірі 42032,80 грн.
Разом з тим, покликання апелянта на те, що нараховані позивачу на виконання вказаного судового рішення кошти були виплачені своєчасно є безпідставним, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу, а не на виконання рішення суду.
Вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при її виплаті за період з 15 вересня 2010 року по день набрання законної сили рішенням суду у справі №1718/2-а-743/11, у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, такі кошти є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.
Несвоєчасне нарахування сум пенсії, як встановлено судовим рішенням, відбулось з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
Оскільки тривале ненарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини відповідача, а фактична виплата заборгованості проведена лише у серпні 2024 року без нарахування компенсації, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених їй на підставі рішення суду.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року по справі № К/9901/2999/17 (522/5664/17).
Водночас, як встановлено, постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 24.07.2012 у справі №1718/2-а-743/11 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 та виплатити її з 15 вересня 2010 року з урахуванням виплачених сум, як особі віднесеній до категорії 1, інваліду ІІІ групи інвалідності, пов'язаною з Чорнобильською катастрофою в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, відповідно до положень ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду заподіяну здоров'ю, та виплатити її з 15 вересня 2010 року з урахуванням виплачених сум, як особі віднесеній до категорії 1, інваліду ІІІ групи інвалідності, пов'язаною з Чорнобильською катастрофою в розмірі 50 % мінімальних пенсій за віком, відповідно до положень ст.50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постанова суду набрала законної сили 13.10.2012.
Наведені обставинами сторонами не заперечуються.
Тобто, відповідач виплачував позивачу пенсію у меншому розмірі, ніж передбачено законом та встановлено судовим рішенням у справі №1718/2-а-743/11, у період з 15 вересня 2010 року по 13 жовтня 2012 року. А з 13.10.2012 року ( день набрання законної сили судовим рішенням ) пенсійним органом пенсію перераховано і встановлено у належному розмірі.
Таким чином, період невиплати доходу, за який помісячно має нараховуватись компенсація, становить з 15 вересня 2010 року по 13 жовтня 2012 року.
Колегія суддів наголошує на помилковості висновків суду першої інстанції про те, що компенсацію слід нарахувати по 24.08.2024. Дата 24.08.2024 року, по яку позивач просить нарахувати компенсацію, є датою виплати заборгованості по державній та додатковій пенсії у зв'язку з виконанням судового рішення і не може бути датою закінчення періоду невиплати доходу, який компенсується. Сума виплачених коштів - 42032,80 грн. також не може бути базою нарахування компенсації , оскільки відповідно до норм статей 3, 4 Закону №2050-ІІІ та згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць періоду невиплати доходу.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати відповідно вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку №159, однак за період з 15 вересня 2010 року по 13 жовтня 2012 року.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, ст.315, ст. 317, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 460/12332/24 в частині задоволення позовних вимог за період з 14 жовтня 2012 року по 24 серпня 2024 року на суму пенсії 42032,80 грн. скасувати та ухвалити в цій частині постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 460/12332/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар