01 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/4039/24 пров. № А/857/22839/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Затолочного В. С.
суддів -Гудима Л. Я.
Качмара В. Я.
розглянувши у порядку письмового провадження в електронній формі заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі № 500/4039/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо непроведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; у розмірі 1,14; у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати ГУ ПФУ провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі № 500/4039/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1,197, та з 01 березня 2024 року, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії 1,0796.
Зобов'язано відповідача провести щорічну індексацію пенсії за віком позивача шляхом її перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01 січня 2024 року у розмірі 1,197 та з 01 березня 2024 року у розмірі 1,0796, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та виплатити ОСОБА_1 проіндексований розмір пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.
Адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 01 березня 2021 року по 31 грудня 2023 року залишено без розгляду.
16 квітня 2025 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року по даній справі, в якій заявник просить роз'яснити те, який показник середньої заробітної плати при обчисленні розміру пенсії слід застосовувати на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі № 500/4039/24, яким зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірах 1,197 та 1,0796.
В обґрунтування цієї заяви зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області направило лист від 14.02.2025 № 1900-0305-8/7594, де повідомило про те, що виконання рішення суду призведе до зменшення розміру пенсійної виплати у період з 01.01.2024 по 29.02.2024.
Відповідно до частини третьої статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи те, що рішення суду, яке просить роз'яснити прийняте в порядку письмового провадження, розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснюється також в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, дослідивши обставини справи та доводи заяви, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 254 КАС України визначено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також слід зазначати, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як зазначено у пункті 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання. Водночас, суд в порядку статті 254 КАС України не роз'яснює порядок виконання судового рішення.
Верховний Суд в ухвалі від 01.02.2018 (справа № 591/3321/17) зазначив, що незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Також у постанові від 20.12.2023 у справі № 400/2839/22 Верховний Суд, надаючи тлумачення положенням статті 254 КАС України, зазначив, що роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення певних текстуальних недоліків (якості) резолютивної частини судового акта, який полягає у поясненні рішення суду у більш зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина для учасників спору є логічною та не допускає кілька варіантів тлумачення. Без відповідного роз'яснення виконання рішення суду може бути ускладненим або взагалі неможливим.
Колегія суддів наголошує, що механізм роз'яснення судового рішення, визначений статтею 254 КАС України, не допускає тлумачення судом норм процесуального права, а натомість, передбачає уточнення змісту судового рішення, зокрема, у спосіб зміни формулювання викладення відповідної частини судового рішення на більш чітке та зрозуміле, уточнення окремих положень судового рішення, які є нечіткими або допускають неоднозначність їх тлумачення, пояснення застосованих судом термінів або понять. Однак, за будь-яких умов, не допускається зміна змісту судового рішення шляхом його звуження або розширення.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.02.2024 у справі №460/9602/20.
Проаналізувавши подану заяву про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 у даній справі, колегія суддів вважає, що доводи заявника не стосуються питання незрозумілості/нечіткості рішення суду, а стосуються насамперед порядку та способу його виконання.
Між тим, колегія суддів зазначає, у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 чітко визначено зобов'язання ГУ ПФУ, які необхідно виконати останньому, з урахуванням висновків суду.
Обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача відповідає висновкам щодо застосування норм права Верховного Суду, що викладені в постанові від 27.01.2025 (справа №620/7211/24), від 27.01.2025 (справа №200/422/24), від 13.01.2025 (справа №160/28752/23), від 16.04.2025 (справа №200/5836/24) та які, відповідно до положень частини п'ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є також обов'язковими для ГУ ПФУ.
Колегія суддів зауважує, що роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду шляхом використання механізму, визначеного статтею 254 КАС України, не допускається.
До подібних висновків прийшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20.02.2019 у справі № 814/907/16, від 01.09.2020 у справі № 806/984/18.
При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Відтак, з вищевикладеного слідує, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року в цілому, як і її резолютивна частина зокрема, є чіткою та зрозумілою, містить виклад встановлених судом обставин та мотивів, з яких суд виходив при її прийнятті, а також посилання на положення закону, якими він керувався.
З врахуванням наведеного вище колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у вказаній справі, а відтак і відсутності підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 243, 254, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі № 500/4039/24 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ухвалу разом із паперовими матеріалами заяви надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Суддя-доповідач В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар