01 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 157/154/25 пров. № А/857/13955/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання: Гладкої С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року, головуючий суддя - Ходачинський Р.О., ухвалене у м. Камінь-Каширський, повний текст якого складено 07.04.2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ВН №863 від 08.01.2025 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відображена в постанові щодо належного його повідомлення про виклик за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відповідає дійсності, оскільки він тривалий час перебуває за кордоном. Зокрема з 12 січня 2023 року перебуває на території Республіки Польща, де офіційно працевлаштований та має офіційний дозвіл на перебування та працю (Карту побуту НОМЕР_1 ). Станом на дату відправлення повістки №1308659 він не проживав в Україні за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання, у зв'язку із чим повістку отримати не мав можливості та про виклик до другого відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки не був повідомлений. Окрім того, він також не був повідомлений про дату та час складання протоколу і в подальшому про дату та час його розгляду, у зв'язку із чим був позбавлений можливості надати свої пояснення та доводи.
Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач був повідомленим про дату та час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Доказів підтвердження повідомлення позивача про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 ВН №863 від 08.01.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він, будучи в належний спосіб оповіщеним, 03 грудня 2024 року не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення призначення на особливий період та проходження медичного огляду, не пізніше трьох діб від визначених у повістці № 1308659 дати і часу прибуття, не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки в будь-який інший спосіб та надалі, станом на 10.12.2024 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, що не перевищує сім календарних днів, чим порушив вимоги абз. 1 ч. 1, абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до наявних у районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відомостей було встановлено факт порушення військовозобов'язаним ОСОБА_3 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, його належно було повідомлено про розгляд справи про притягнення до відповідальності, тому постанова ВН №863 від 08.01.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП з накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн винесена правомірно.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість колегії суддів дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Апеляційний суд дійшов висновку, що обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, щодо якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Як слідує з матеріалів справи, витягом з реєстру Оберіг підтверджується, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у 2 відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до повістки № 1308659, позивач мав 03 грудня 2024 року о 09 годині 00 хвилин з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення даних. Рекомендованим повідомленням 0610208895144 та довідкою про причини повернення/досилання 30.11.2024 року підтверджується, що конверт із повісткою було повернуто відправнику у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
До ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом трьох діб від визначених у повістці № 1308659 дати та часу не надійшло жодних документів, що підтверджували б унеможливлення прибуття військовозобов'язаного ОСОБА_1 до вказаного вище ІНФОРМАЦІЯ_2 та в подальшому, позивач в даній адміністративній справі, не прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, що не перевищує сім календарних днів від дати та часу визначених у повістці.
Також, як слідує з матеріалів справи, позивача письмово повідомлено шляхом надсилання повідомлення №4338 від 24.12.2024 року за зареєстрованим місцем проживання про розгляд справи про адміністративне правопорушення.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано повідомлення про вручення з трекінговим ідентифікатором №0600996675979 відповідно до якого, лист 24.01.2025 року повернуто відправнику та вручено за довіреністю.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що посадовими особами відповідача було вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідач в свою чергу надав суду докази, які б стверджували про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та необґрунтованими, та не заслуговують на увагу.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено надсилання повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення з опис вкладення разом з розрахунковим документом.
Норми КУпАП України передбачають обов'язок повідомлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи, а особа, що розглядає справу про адміністративне правопорушення повинна переконатись чи повідомлені особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення.
З урахуванням наведеного, позивачем не доведено факту того, що відповідачем не було не вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, відтак правильним є висновок суду першої інстанції про те, що оскаржена постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята правомірно, підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року у справі №157/154/25 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич
Повний текст постанови складено 01.05.2025 року.