про залишення позовної заяви без руху
01 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/8748/24 пров. № А/857/7800/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Сеника Р. П.
суддів -Курильця А. Р.
Онишкевича Т. В.
з участю секретаря судового засідання Волчанського А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львові питання про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс» до Волинської митниці про визнання протиправними дій та скасування-рішень та карток відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Негабарит Сервіс» (далі - ТОВ «Негабарит Сервіс», товариство, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000011/2 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000012/2 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000023/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000024/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000025/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000028/2 від 19.02.2024, №UA205050/2024/000029/2 від 19.02.2024, №UA205050/2024/000030/2 від 19.02.2024, №UA205050/2024/000031/2 від 19.02.2024 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№UA205050/2024/000074, №UA205050/2024/000074 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000120, №UA205050/2024/000121 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000122 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000143, №UA205050/2024/000144, №UA205050/2024/000145, №UA205050/2024/000145 від 19.02.2024.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 позов задоволено повністю.
Не погодившись із цим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.
Ухвалами від 25.02.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою від 10.03.2025 задоволено клопотання апелянта та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні
Так, клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін апелянт серед іншого зазначив про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду із цим позовом щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000011/2 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000012/2 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000023/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000024/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000025/2 від 12.02.2024, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№UA205050/2024/000074, №UA205050/2024/000074 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000120, №UA205050/2024/000121 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000122 від 12.02.2024.
Доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом також викладено в апеляційній скарзі Волинської митниці.
В судовому засіданні апелянт наголосив на пропуску позивачем строку звернення до суду та вказав, що відповідне клопотання про залишення позову без розгляду та застосування строку звернення до суду судом першої інстанції не розглянуто.
Представник позивача на відповідні доводи вказав, що позивач подавав заперечення на відповідне клопотання відповідача, підстав для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду нема, оскільки контролюючим органом несвоєчасно розглянуто скарги позивача на відповідні рішення, а тому, з врахуванням приписів ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, звернення до суду відбулося у межах шестимісячного строку звернення до суду з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку подану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків такої з огляду на таке.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 122 КАС України визначені строки звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Частиною 3 ст. 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (п.1 ст.32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п.51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020р. в справі №340/1019/19).
Апеляційний суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.01.2020 у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 у справі №360/1870/19, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, від 27.08.2021 у справі №1.380.2019.000974, від 21.12.2022 у справі №0440/6992/18, від 30.03.2023 у справі №420/1640/19.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, ст. 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання останньому можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.
Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.
Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов'язковому порядку має бути з'ясовано судом. Однак, у будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку.
Такий правий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №380/9291/22.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, ст. 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Колегією суддів з'ясовано, що 30.10.2024 апелянтом подано клопотання до суду про залишення без розгляду позовної заяви ТОВ «Негабарит-Сервіс» до Волинської митниці в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості №UA205050/2024/000011/2 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000012/2 від 26.01.2024, №№UA205050/2024/000023/2 від 12.02.2024, №№UA205050/2024/000024/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000025/2 від 12.02.2024 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000074, №UA205050/2024/000074 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000121 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000122 від 12.02.2024.
Відповідні рішення відповідача в той же день електронними повідомленнями скеровані позивачу.
14.02.2024 позивач подав до Державної митної служби України скаргу на №677 на рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000011/2 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000012/2 від 26.01.2024.
20.03.2024 винесено рішення за результатами відповідної скарги та одержане позивачем 04.04.2024.
15.03.2024 позивачем подано до Державної митної служби скаргу №1350 на рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000023/2 від 12.02.2024, №№UA205050/2024/000024/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000025/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000028/2 від 19.02.2024, №№UA205050/2024/000029/2 від 19.02.2024, №UA205050/2024/000030/2 від 19.02.2024, №UA205050/2024/000031/2 від 19.02.2024.
02.05.2024 Державною митною службою винесено рішення про результати розгляду відповідної скарги. При цьому в частині скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000023/2 від 12.02.2024, №№UA205050/2024/000024/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000025/2 від 12.02.2024, скаргу позивача від 15.03.2024 залишено без розгляду через пропуск строку оскарження та ненадання заяви про поновлення відповідного строку.
В частині скасування рішень про коригування митної вартості товарів від №UA205050/2024/000028/2 від 19.02.2024, №№UA205050/2024/000029/2 від 19.02.2024, №UA205050/2024/000030/2 від 19.02.2024, №UA205050/2024/000031/2 від 19.02.2024 Держмитслужба дійшла висновку про наявність підстав для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості та прийняття спірних рішень і карток відмови.
Вказане рішення одержане позивачем 21.05.2024.
Щодо вищевказаних судових рішень відповідач покликається на необхідність застосування тримісячного строку звернення до суду, визначеного ч. 4 ст. 122 КАС України (якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень).
Крім того, відповідач зазначав, що рішення про коригування митної вартості №UA205050/2024/000023/2 від 12.02.2024, UA205050/2024/000024/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000025/2 від 202.2024, в досудовому порядку не переглядалися, однак оскільки з позовом позивач звернувся до суду тільки 19.08.2024 шестимісячний строк звернення до суду все ж пропущено.
14.11.2024 від позивача надійшло заперечення на вищевказане клопотання, у якому покликався на несвоєчасний розгляд відповідних скарг митним органом.
Зауважено, що по скарзі №677 від 14.02.2024 рішення ДМС прийнято 20.03.2024, а отримано позивачем 04.04.2024, а по скарзі №1350 від 15.03.2024 - 02.05.2024 та отримано 21.05.2024.
Покликається на приписи абз. 2 ч. 4 ст. 122 КАС України, згідно з якою якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
У додаткових поясненнях у справі від 21.11.2024 позивач повторно покликався на порушення строків розгляду відповідних скарг Державною митною службою України та на приписи абзацу 2 ч. 4 ст. 122 КАС України. також зазначено, що у період, який припав на подання позовної заяви охопив час, в якому були блекаути, активність ворога через що часто лунали повітряні тривоги, а також проводилися активні мобілізаційні заходи.
Відповідач у запереченнях на додаткові пояснення від 26.11.2024, еред іншого зазначив, що скарга ТОВ «негабарит-Сервіс» від 14.02.2024 №677 отримана Державною митною службою 20.02.2024 та на неї надано відповідь 20.03.2024, тобто в межах відповідного законодавчого строку.
Щодо скарги від 15.03.2024 з'ясовано, що позивач пропустив строк на оскарження відповідних рішень, а тому такі не були переглянуті в адміністративному порядку, а тому до таких не можуть застосовуватися строки визначені у ч. 4 ст. 122 КАС України, а загальний шестимісячний строк.
За таких обставин, позивачем пропущено як шестимісячний, так і тримісячний строк звернення до суду щодо оскарження рішень про коригування митної вартості №UA205050/2024/000011/2 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000012/2 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000023/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000024/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000025/2 від 12.02.2024 та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000074 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000074 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000120 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000121 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000122 від 12.02.2024, а тому відповідач просив в цій частині залишити позов без розгляду.
Щодо оскарження рішень №UA205050/2024/000028/2 від 19.02.2024, №UA205050/2024/000029/2 від 19.02.2024, №UA205050/2024/000030/2 від 19.02.2024, №UA205050/2024/000031/2 від 19.02.2024 та відповідних карток відмови, просив у задоволені позовних вимог відмовити.
Від позивача надійшли додаткові пояснення у справі від 24.12.2024, відповідно до яких позивач ствердив про скерування відповідних рішень за результатами розгляду скарг 21.03.2024 та 03.05.2024 відповідно, тобто з порушенням строку. Також позивач покликався на запровадження воєнного стану в Україні, комендантської години, екстрених відключень світла, постійні повітряні тривоги, атаки дронів, недостатню кількість працівників через мобілізацію, що суттєво ускладнило роботу підприємств та установ. Просив зважити на обмеження та перешкоди, спричинені особливим правовим режимом воєнного стану та не застосовувати обмежувальні строки у розгляді цієї справи.
Жодних процесуальних рішень з цього приводу судом першої інстанції не прийнято, оцінку відповідним доводам не надано і в тексті рішення від 22.01.2025
Оскільки позивач звернувся до суду 19.08.2024 з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000011/2 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000012/2 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000023/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000024/2 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000025/2 від 12.02.2024, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№UA205050/2024/000074, №UA205050/2024/000074 від 26.01.2024, №UA205050/2024/000120, №UA205050/2024/000121 від 12.02.2024, №UA205050/2024/000122 від 12.02.2024, не подавав клопотання/заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивача строку для усунення вказаних недоліків.
За таких обставин, вказаний недолік повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви/клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою із наведенням поважних підстав для його поновлення.
При цьому, позивачу, слід роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, позовна заява підлягає залишенню без розгляду згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України (з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу).
Керуючись статтями 79, 80, 94, 160, 161, 169, 241, 243, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит Сервіс» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови - залишити без руху.
Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Негабарит Сервіс» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р. П. Сеник
судді А. Р. Курилець
Т. В. Онишкевич
Повний текст ухвали складено та підписано 01.05.2025.