Справа № 521/6993/25
Номер провадження № 2/521/4404/25
про залишення позовної заяви без руху
01 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Шевчук Н.О., розглянувши позовну заяву Військової академії (м. Одеса) (м. Одеса, Фонтанська дорога, 10, ЄДРПОУ:24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги
У квітні 2025 року представник Військової академії (м. Одеса) звернувся через підсистему «Електронний суд» до Хаджибейського районного суду міста Одеси до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, в якому просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача фактично надані комунальні послуги з 01.01.2013 року по 01.10.2023 року у розмірі 446337 грн. 84 коп., відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що позовна заява Військової академії (м. Одеса) подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим потребує залишенню без руху, виходячи з такого.
Щодо направлення копії позовної заяви відповідачу по справі, суд зазначає таке.
Суд наголошує, що відповідно до ч. 1, 4 та 8 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За змістом ч. 5 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України (в редакції Закону, який набрав чинності 26.05.2021 року) у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Як встановлено судом з матеріалів позовної заяви, позивач не виконав вимоги ч.1 ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем до матеріалів справи додана квитанція про направлення копії позову з додатками відповідачу з адресою м. Одеса, Фонтанська дорога, 10.
Однак, згідно відповіді №1338519 від 01.05.2025 року, сформованої судом з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено місце реєстрації відповідача по справі за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного, позивачу необхідно направити копію позовної заяви з додатками на адресу місця реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .
Щодо відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що в прохальній частині позовної заяви позивач просить на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що Головне управління Державної казначейської служби України не здійснило переказ коштів, а розрахунково-касове обслуговування бюджетної установи здійснюється виключно органами Державної казначейської служби.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» (Закон №3674-VІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, ЦПК України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 01.06.2023 року у справі №520/23674/21, від 21.02.2024 року у справі №420/12847/23, від 17.04.2024 року у справі №560/15783/23 вказано, що позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору, та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 року у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Щодо сплати судового збору, суд зазначає таке.
Згідно приписів ч. 4 ст. 177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Судом встановлено, що позовна заява містить вимоги майнового характеру, а саме стягнення заборгованості за надані комунальні послуги у розмірі 446337 грн. 84 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за позовну заяву майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
Згідно ч. 5 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням вищезазначеного позивачу необхідно сплати судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 5356 грн. 05 коп.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Виходячи з вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовна заява Військової академії (м. Одеса) подана з порушення вимог ст. 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
У задоволенні клопотання Військової академії (м. Одеса) про відстрочення сплати судового збору у справі 521/6993/25 - відмовити.
Позовну заяву Військової академії (м. Одеса) (м. Одеса, Фонтанська дорога, 10, ЄДРПОУ:24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги - залишити без руху.
Військовій академії (м. Одеса) усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, зазначені в даній ухвалі протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175,177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3ст.185 ЦПК України).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Шевчук