cправа №947/3189/25
провадження №1-кп/947/723/25
29 квітня 2025 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по кримінальному провадженню №12023163470000269 від 14.04.2023 року, та клопотань захисників про зміну запобіжного заходу,
за участю: прокурора ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_10 , його захисника ОСОБА_11 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , їх захисника ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_13 , перекладача ОСОБА_14 ,
У провадженні Київського районного суду міста Одеси знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307; ч.3 ст.307; ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.310; ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307; ч.3 ст.28, ч.2 ст.310 КК України; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307; ч.1 ст.309 КК України.
25.04.2025 року до суду прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
1. Зміст клопотання.
В обґрунтування поданих клопотань, прокурор зокрема зазначив:
-) щодо ОСОБА_10 , останній обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307; ч.3 ст.307; ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.310; ч.1 ст.263 КК України.
Відносно підозрюваного ОСОБА_10 26.07.224 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеса обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» із правом внесення застави у розмірі 1816800 гривень, строком до 21.09.2024. Надалі, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеса продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 неодноразово, з можливістю внесення застави.
Вказував, що на теперішній час по вказаному кримінальному провадженню досудове розслідування завершено та обвинувальний акт скеровано до суду, однак ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились та не перестали існувати, зокрема встановлено, що ОСОБА_17 може:
1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від тяжкості залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зазначені обставини підтверджують існування ризику можливих спроб переховування обвинуваченого.
Виснував, що обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу обвинуваченого, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_17 , який на теперішній час підозрюється у скоєні особливо тяжких злочинів, будучи обізнаним та розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Тож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього;
2) незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, оскільки станом на теперішній час у кримінальному провадженні встановлено та допитано не всіх свідків, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також вони не допитані в судовому засіданні.
Обґрунтовуючи наявність та доведеність цього ризику необхідно обов'язково враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, зокрема суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Вважав, що ОСОБА_17 перебуваючи не під вартою, матиме можливість здійснювати вплив на таких осіб з метою зміни ними показань, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні;
3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а отже ОСОБА_17 , перебуваючи не під вартою, матиме можливість підтримувати зв'язок із такими особами, тим самим сприяти їх переховуванню від органів досудового розслідування та, як наслідок, ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені ними кримінальні правопорушення. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_18 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього як на обвинуваченого у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов'язків шляхом неявки, у разі необхідності до слідчого, слідчого судді та суду;
4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_17 офіційно ніде не працевлаштований, збут психотропних речовин та наркотичних засобів, є єдиним джерелом доходу останнього, разом з тим інкриміновані йому злочини є корисливими, вчинялися протягом тривалого часу, що вказує на системність злочинної діяльності організованої групи, а отже ОСОБА_10 може вчинити у подальшому інше кримінальне правопорушення задля задоволення потреб життєдіяльності, що у сукупності свідчить по наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КК України.
З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу, в силу характеру інкримінованих ОСОБА_10 діянь та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, прокурор вважав, що єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку прокурора, застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухиленню його від органу досудового слідства, суду. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до обвинуваченого у зв'язку із тим, що він офіційно не працює, джерел доходів не має, отже об'єктивно не зможе виконати вказаний запобіжний захід. Запобіжні заходи у вигляді особистої поруки, та особистого зобов'язання не зможуть унеможливити настанню таких ризиків, як вчинення нових злочинів.
Посилаючись на викладене, просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_16 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 2 місяці.
-) щодо ОСОБА_6 , що останній обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Відносно підозрюваного ОСОБА_6 26.07.224 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеса обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» із правом внесення застави у розмірі 1514000 гривень, строком до 21.09.2024. Надалі, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеса продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 неодноразово.
Вказував, що на теперішній час по вказаному кримінальному провадженню досудове розслідування завершено та обвинувальний акт скеровано до суду, однак ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились та не перестали існувати, зокрема встановлено, що ОСОБА_6 може:
1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від тяжкості залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зазначені обставини підтверджують існування ризику можливих спроб переховування обвинуваченого.
Виснував, що обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу обвинуваченого, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_6 , який на теперішній час підозрюється у скоєні особливо тяжких злочинів, будучи обізнаним та розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Тож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього;
2) незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, оскільки станом на теперішній час у кримінальному провадженні встановлено та допитано не всіх свідків, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також вони не допитані в судовому засіданні.
Обґрунтовуючи наявність та доведеність цього ризику необхідно обов'язково враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, зокрема суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Вважав, що ОСОБА_6 перебуваючи не під вартою, матиме можливість здійснювати вплив на таких осіб з метою зміни ними показань, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні;
3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а отже ОСОБА_6 , перебуваючи не під вартою, матиме можливість підтримувати зв'язок із такими особами, тим самим сприяти їх переховуванню від органів досудового розслідування та, як наслідок, ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені ними кримінальні правопорушення. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього як на обвинуваченого у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов'язків шляхом неявки, у разі необхідності до слідчого, слідчого судді та суду;
4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_6 офіційно ніде не працевлаштований, збут психотропних речовин та наркотичних засобів, є єдиним джерелом доходу останнього, разом з тим інкриміновані йому злочини є корисливими, вчинялися протягом тривалого часу, що вказує на системність злочинної діяльності організованої групи, а отже ОСОБА_6 може вчинити у подальшому інше кримінальне правопорушення задля задоволення потреб життєдіяльності, що у сукупності свідчить по наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КК України.
З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу, в силу характеру інкримінованих ОСОБА_6 діянь та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, прокурор вважав, що єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку прокурора, застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухиленню його від органу досудового слідства, суду. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до обвинуваченого у зв'язку із тим, що він офіційно не працює, джерел доходів не має, отже об'єктивно не зможе виконати вказаний запобіжний захід. Запобіжні заходи у вигляді особистої поруки, та особистого зобов'язання не зможуть унеможливити настанню таких ризиків, як вчинення нових злочинів.
Посилаючись на викладене, просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 2 місяці.
-) щодо ОСОБА_7 , що останній обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Відносно підозрюваного ОСОБА_7 26.07.224 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеса обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» із правом внесення застави у розмірі 1514000 гривень, строком до 21.09.2024. Надалі, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеса продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 неодноразово.
Вказував, що на теперішній час по вказаному кримінальному провадженню досудове розслідування завершено та обвинувальний акт скеровано до суду, однак ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились та не перестали існувати, зокрема встановлено, що ОСОБА_7 може:
1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від тяжкості залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зазначені обставини підтверджують існування ризику можливих спроб переховування обвинуваченого.
Виснував, що обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу обвинуваченого, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_7 , який на теперішній час підозрюється у скоєні тяжкого злочину, будучи обізнаним та розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Тож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього;
2) незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, оскільки станом на теперішній час у кримінальному провадженні встановлено та допитано не всіх свідків, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також вони не допитані в судовому засіданні.
Обґрунтовуючи наявність та доведеність цього ризику необхідно обов'язково враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, зокрема суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Вважав, що ОСОБА_7 перебуваючи не під вартою, матиме можливість здійснювати вплив на таких осіб з метою зміни ними показань, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні;
3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а отже ОСОБА_7 , перебуваючи не під вартою, матиме можливість підтримувати зв'язок із такими особами, тим самим сприяти їх переховуванню від органів досудового розслідування та, як наслідок, ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені ними кримінальні правопорушення. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_7 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього як на обвинуваченого у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов'язків шляхом неявки, у разі необхідності до слідчого, слідчого судді та суду;
4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_7 офіційно ніде не працевлаштований, збут психотропних речовин та наркотичних засобів, є єдиним джерелом доходу останнього, разом з тим інкриміновані йому злочини є корисливими, вчинялися протягом тривалого часу, що вказує на системність злочинної діяльності організованої групи, а отже ОСОБА_7 може вчинити у подальшому інше кримінальне правопорушення задля задоволення потреб життєдіяльності, що у сукупності свідчить по наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КК України.
З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу, в силу характеру інкримінованих ОСОБА_7 діянь та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, прокурор вважав, що єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку прокурора, застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухиленню його від органу досудового слідства, суду. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до обвинуваченого у зв'язку із тим, що він офіційно не працює, джерел доходів не має, отже об'єктивно не зможе виконати вказаний запобіжний захід. Запобіжні заходи у вигляді особистої поруки, та особистого зобов'язання не зможуть унеможливити настанню таких ризиків, як вчинення нових злочинів.
Посилаючись на викладене, просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 2 місяці.
-) щодо ОСОБА_8 , що останній обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Відносно підозрюваного ОСОБА_8 26.07.224 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеса обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» із правом внесення застави у розмірі 1514000 гривень, строком до 21.09.2024. Надалі, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеса продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 неодноразово.
Вказував, що на теперішній час по вказаному кримінальному провадженню досудове розслідування завершено та обвинувальний акт скеровано до суду, однак ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились та не перестали існувати, зокрема встановлено, що ОСОБА_8 може:
1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від тяжкості залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зазначені обставини підтверджують існування ризику можливих спроб переховування обвинуваченого.
Виснував, що обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу обвинуваченого, дають достатні підстави припускати, що ОСОБА_8 , який на теперішній час підозрюється у скоєні особливо тяжкого злочину, будучи обізнаним та розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Тож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього;
2) незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, оскільки станом на теперішній час у кримінальному провадженні встановлено та допитано не всіх свідків, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також вони не допитані в судовому засіданні.
Обґрунтовуючи наявність та доведеність цього ризику необхідно обов'язково враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, зокрема суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Вважав, що ОСОБА_8 перебуваючи не під вартою, матиме можливість здійснювати вплив на таких осіб з метою зміни ними показань, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні;
3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки станом на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а отже ОСОБА_8 , перебуваючи не під вартою, матиме можливість підтримувати зв'язок із такими особами, тим самим сприяти їх переховуванню від органів досудового розслідування та, як наслідок, ухилення від кримінальної відповідальності за вчинені ними кримінальні правопорушення. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього як на обвинуваченого у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов'язків шляхом неявки, у разі необхідності до слідчого, слідчого судді та суду;
4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки ОСОБА_8 офіційно ніде не працевлаштований, збут психотропних речовин та наркотичних засобів, є єдиним джерелом доходу останнього, разом з тим інкриміновані йому злочини є корисливими, вчинялися протягом тривалого часу, що вказує на системність злочинної діяльності організованої групи, а отже ОСОБА_8 може вчинити у подальшому інше кримінальне правопорушення задля задоволення потреб життєдіяльності, що у сукупності свідчить по наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КК України.
З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу, в силу характеру інкримінованих ОСОБА_8 діянь та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, прокурор вважав, що єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На думку прокурора, застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухиленню його від органу досудового слідства, суду. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до обвинуваченого у зв'язку із тим, що він офіційно не працює, джерел доходів не має, отже об'єктивно не зможе виконати вказаний запобіжний захід. Запобіжні заходи у вигляді особистої поруки, та особистого зобов'язання не зможуть унеможливити настанню таких ризиків, як вчинення нових злочинів.
Посилаючись на викладене, просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 2 місяці.
2. Позиції учасників судового провадження.
Під час судового розгляду, прокурор підтримав подані клопотання та просив їх задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_17 та його захисник, під час судового засідання, проти клопотання заперечували, у його задоволенні просили відмовити. Захисник зокрема зазначила, що ризик заявлені прокурором не змінюються, а розмір застави є надзвичайним. Вважала за можливе зменьшити ОСОБА_16 заставу до розмумних розмірів. Обвинувачений ОСОБА_17 підтримав вищенаведену позицію захисника.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, під час судового розгляду, проти клопотання заперечували, у його задоволенні просили відмовити. Захисник зокрема зазначив, що ризики вказані прокурором не підтверджуються. Просив врахувати стан здоров'я ОСОБА_6 . У клопотанні прокурора відмовити, застосувати цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав вищенаведену позицію захисника, а також доповнив, що умови тримання у СІЗО не дозволяють йому отримаувати належну медичну допомогу.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник, під час судового розгляду, у задоволенні клопотання прокурора просили відмовити. Захисник зокрема зазначив, що ризики вказані прокурором не підтверджуються. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. обвинувачений ОСОБА_7 підтрмиав позицію захисника.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисники, під час судового розгляду, проти клопотання прокурора заперечували. Захисник ОСОБА_13 , зокрема зазначила, що ризики вказані прокурором не підтверджені. Звертала увагу, що закордонний паспорт ОСОБА_8 прочтороений. Просила звільнити його з під варти, а у випадку задоволення клопотання прокурора, перевести обвинуваченого ОСОБА_8 з виправної колонії до слідчого ізолятора. Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав вищенаведену позицію захисника.
3. Мотиви та висновки суду.
Суд, заслухавши клопотання, дослідивши додані до нього документи та вислухавши думки учасників кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що відповідно до ухвал слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 26.07.2024 року, до кожного з обвинувачених було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому, ухвалами слідчих суддів, а потім судом було продовжено, відносно всіх обвинувачених, останній раз до 16.05.2025 року включно.
Крім того, під час досудового розслідування, до обвинувачених було застосовано альтернативний запобіжного заходу у вигляді застави, а саме: відносно ОСОБА_6 - у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1514000 грн.; відносно ОСОБА_7 , у розмірі 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1362600 грн.; відносно ОСОБА_8 - у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1211200 грн. В той же час, відносно ОСОБА_10 розмір застави не визначався.
Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Під час останнього продовження обвинуваченим запобіжног озаходу у вигляді тримання під вартою (18.03.2025 року), судом відносно кожного з обвинувачених був врахований наступний ризик, а саме: щодо ОСОБА_10 - передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України; щодо ОСОБА_6 - передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України; щодо ОСОБА_7 - передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України; щодо ОСОБА_8 - передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд погоджується, що на сьогоднішній день, ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, продовжує існувати, а саме:
-) щодо ОСОБА_10 , оскільки останінй обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Отже, на думку суду існує ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
-) щодо ОСОБА_6 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Отже, на думку суду існує ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
-) щодо ОСОБА_7 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Отже, на думку суду існує ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
-) щодо ОСОБА_8 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Отже, на думку суду існує ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;
Таким чином, суд робить висновок, що існування обвинувачення ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307; ч.3 ст.307; ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.310; ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307; ч.3 ст.28, ч.2 ст.310 КК України; ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307; ч.1 ст.309 КК України, у сукупності з існуючим ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України відносно кожного обвинуваченого, не дозоляють суду змінити запобіжний захід відносно обвинувачених та є достатньою підставою для продовження обвинуваченому ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а менш суворі запобіжні заходи, на думку суду, не достатні для запобігання зазначеному ризику.
При цьому, суд вважає, що зі спливом певного часу, вказані ризики не зменшилися, оскільки обставини, які їх обумовлюють також не змінилися та не відпали, а виникненню ризиків переховування від суду й перешкоджає своєчасне застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку суду, тривалість застосованого відносно обвинувачених запобіжного заходу у співвідношенні із пред'явленим обвинуваченням та можливою мірою покарання, на даний час не виходить за межі розумного строку тримання обвинувачених під вартою, а кореспондується з характером суспільного інтересу, який існує у випадку протидії вчиненню кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При цьому, суд не знаходить підстав для зменшення застави, та вважає за необхідне залишити його у розмірі, що був визначений для ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді від 03.01.2025 року, - у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1514000 грн.; відносно для ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді від 03.01.2025 року, - у розмірі 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1362600 грн.; для ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді від 03.01.2025 року, - у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1211200 грн.
В той же час, відносно ОСОБА_10 , враховуючи характер пред'явленого обвинувачення, суд не знаходить підстав для визначення ОСОБА_16 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до положень п.5 ч.4 ст.183 КПК України.
При цьому, суд звертає увагу, що питання розподілу, проведення осіб, узятих під варту, з однієї установи до іншої в системі Державної кримінально -виконавчої служби України, вирішується Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 199, 331, 369 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника в частині зменшення розміру застави - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 червня 2025 року включно.
2. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника в частині зміни запобіжного заходу на домашній арешт та зменшення розміру застави - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 червня 2025 року включно.
3. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника в частині зміни запобіжного заходу на домашній арешт та зменшення розміру застави - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 червня 2025 року включно.
4. Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника про звільнення з під варти - відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 червня 2025 року включно.
5. У разі внесення застави на рахунок Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, звільнити з-під варти негайно обвинуваченого, відносно якого була внесена відповідна застава, та зобов'язати останнього:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із міста Одеси без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
6. Роз'яснити, що у разі неявки обвинуваченого, якого було звільненно з під варти у зв'язку із внесенням застави, за викликом до суду без поважних причин, або неповідомлення про причини своєї неявки, чи порушення покладених на нього обов'язків застава звертається у дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
7. Ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі на неї апеляційної скарги.
8 Ця ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на цю ухвалу, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3