Справа № 947/8374/25
Провадження № 1-кс/947/5920/25
28.04.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,розглянувши клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025160000000037 від 26.02.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Армавір російської федерації, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має 2 малолітних дітей, заступника начальника відділу №5 управління надання адміністративних послуг головного управління держгеокадастру в Одеській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025160000000037 від 26.02.2025 року відносно ОСОБА_4 ..
Обставини вчинення кримінального правопорушення викладені прокурором письмово в клопотанні.
Прокурор звертається з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України у зв'язку з тим, що на даний час не сплили ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив суд задовольнити його, посилаючись на викладені доводи.
Захисник та підозрюваний не заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Просили розширити межі території, яку підозрюваний може відвідувати без дозволу сторонни обвинувачення.
Прокурор не заперечував щодо зміни цього обов'язку.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до наступного.
ОСОБА_4 06.03.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси 06.03.2025 обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (визначивши розмір застави, як альтернативний запобіжний захід у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн. (дев'ятсот вісім тисяч чотириста гривень 00 коп.), який у подальшому 07.03.2025 був внесений на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області.
Крім того, вказаною ухвалою слідчого судді на ОСОБА_4 покладено наступні обов'язки:
-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, що будуть визначені слідчим або прокурором;
-носити електронний засіб контролю.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025160000000037, до чотирьох місяців, тобто до 06.07.2025 року.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання її винною у її вчиненні, кваліфікуючі ознаки інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, ризики передбачені п.п.1,3,4 ч.1, ст. 177 КПК України не зменшилися, а саме слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких, а саме ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Зазначений злочин є умисним та корупційним та щодо нього у разі визнання особи винуватою законодавчо заборонено застосування ст.ст.69, 75 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, зазначений ризик підвищений, що наразі підозрюваний є спіробітником органів національної поліції та може використати свій статус з метою незаконного перетину державного кордону.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
Слідчий суддя вважає наявним зазначений ризик, враховуючи посаду ОСОБА_4 та набуті у зв'язку з цим службові та неформальні зв'язки, які можуть бути використані для протидії кримінальному провадженню іншим чином.
А тому, з метою дотримання підозрюваним ОСОБА_4 певної процесуальної поведінки необхідно та доцільно продовжити строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді, обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Крім того, в цьому конкретному випадку, взявши до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що суспільний інтерес перебування підозрюваного під дією обов'язків, переважає над його особистим інтересом.
Все вищевикладене у сукупності свідчить, що продовження застосування обов'язків, передбачених ст.194 КПК України та обмеження прав підозрюваного, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Обов'язок щодо не відлучення за межі населенного пункту з врахуванням позиції сторін слід викласти в наступній редакції: Не відлучатися без дозволу слідчого або прокурора за межі Одеського району Одеської області.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 199, 309, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025160000000037 від 26.02.2025 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити строк дії обов'язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, які були визначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 06.03.2025 року.
Обов'язок щодо не відлучення за межі населенного пункту викласти в наступній редакції: Не відлучатися без дозволу слідчого або прокурора за межі Одеського району Одеської області.
Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання ухвали.
Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 26 червня 2025 року, включно.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1