Справа № 496/8011/24
Провадження № 2/496/831/25
10 квітня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Касьяненко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області переплату пенсії у розмірі 2520 гривень, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. за подання позовної заяви.
Свої вимоги мотивував тим, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області перебуває ОСОБА_1 , який отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яку було призначено відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку з досягненням Відповідачем 18- річного віку виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника було подовжено на підставі особистої заяви від 24.09.2021 № 7640. До заяви надана довідка від 22.09.2021 № 1201 про навчання в Одеському морехідному коледжі рибної промисловості імені Олексія Соляника з 15.09.2019. Пенсію у зв'язку з втратою годувальника Відповідачу виплачувалось з 01.09.2021 по 31.07.2023. На запит Головного управління від 15.11.2023 № 1500-0501-8/162059 Одеський морехідний фаховий коледж морського та рибопромислового флоту імені Олексія Соляника повідомив про закінчення Відповідачем коледжу 30.06.2023, згідно наказу від 30.06.2023 № 75-КС. Пенсія за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 у розмірі 2520,00 грн. Головним управлінням була зарахована на поточний рахунок Відповідачу відкритий в ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК». Після з'ясування вищевикладених фактів, Головним управлінням було винесено рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 19.12.2023 № 4264, згідно із яким переплата пенсії виникла за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 та становить 2520,00 грн. Крім того, Головним управлінням Відповідачу надіслано листа від 21.12.2023 № 1500- 0504-8/180532 про утворення переплати та необхідності повернення переплати пенсії на рахунок Пенсійного фонду України. Проте виплачену суму пенсійних виплат у розмірі 2520,00 грн., відповідачем добровільно не повернуто. У зв'язку із чим, представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
До судового засідання представник позивача не з'явився, однак надав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутність та позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, також в установлений ч.7 ст.178 ЦПК України строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідно до частин 3, 11 ст. 128 ЦПК України (а.с. 15-16, 22-23), в судове засідання не з'явився без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, який отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яку було призначено відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (досліджено в системі «Електронний суд»).
У зв'язку з досягненням Відповідачем 18- річного віку виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника було подовжено на підставі особистої заяви від 24.09.2021 № 7640 (досліджено в системі «Електронний суд»).
До заяви надана довідка від 22.09.2021 № 1201 про навчання в Одеському морехідному коледжі рибної промисловості імені Олексія Соляника з 15.09.2019 року. Закінчення навчання 07.07.2023 року (досліджено в системі «Електронний суд»).
На запит Головного управління від 15.11.2023 № 1500-0501-8/162059 Одеський морехідний фаховий коледж морського та рибопромислового флоту імені Олексія Соляника повідомив про закінчення відповідачем коледжу 30.06.2023, згідно наказу від 30.06.2023 № 75-КС (досліджено в системі «Електронний суд»).
Головним управлінням було винесено рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 19.12.2023 № 4264, згідно із яким переплата пенсії виникла за період з 01.07.2023 по 31.07.2023 та становить 2520,00 грн., надіслано листа від 21.12.2023 № 1500- 0504-8/180532 щодо переплати та необхідності повернення переплати пенсії на рахунок Пенсійного фонду України (досліджено в системі «Електронний суд»).
На підставі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 1 Закону України «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Так, згідно ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із ч.2 ст.36 цього Закону. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
Виходячи із аналізу ст. 1215 ЦК України обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що механізм утримання надміру виплачених сум пенсій регламентовано ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21.03.2003 року, відповідно до яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до п.4 Порядку, суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, або у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку наявності рахункової помилки органу, який здійснював нарахування та виплату пенсії, або якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації чи її приховання.
Відтак представником позивача не доведено належними та допустимими доказами, що надмірна виплата пенсії відбулась внаслідок зловживань з боку відповідача, зважаючи на те, що на момент здійснення переплат пенсій ОСОБА_1 надав довідку №1201 від 22.09.2021 року про навчання в Одеському морехідному коледжі рибної промисловості імені Олексія Соляника з 15.09.2019 року. Термін закінчення 07.07.2023 року, тобто нарахування повинно здійснено до 07.07.2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на запит Головного управління від 15.11.2023 № 1500-0501-8/162059 Одеський морехідний фаховий коледж морського та рибопромислового флоту імені Олексія Соляника повідомив про закінчення відповідачем коледжу 30.06.2023, згідно наказу від 30.06.2023 № 75-КС.
Тобто, представником позивача не доведено надмірно виплаченої пенсії саме до 31.07.2023 року.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстав для повернення позивачу надмірно виплаченої пенсії немає, оскільки судом не встановлено факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів у розмірі 2520 грн., які є сумою пенсії, призначеної йому, так і не встановлено наявності рахункової помилки, а також виплата коштів проведена позивачем добровільно, отже відповідно до ст. 1215 ЦК України поверненню зазначена сума не підлягає.
З огляду на те, що представником позивача не доведено належними та допустимими доказами факту недобросовісного набуття ОСОБА_1 отриманих грошових коштів, які є пенсійною виплатою, а також наявності рахункової помилки, суд приходить до висновку, що позов Головного управління пенсійного фонду України про стягнення переплати пенсії, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, тому не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, суд -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії - залишити без задоволення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Горяєв