30 квітня 2025 рокуСправа № 140/13347/24 пров. № А/857/11665/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року (суддя Димарчук Т.М., м.Луцьк), -
15.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУПФ) в якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФ щодо проведення ОСОБА_1 з 21.03.2024 виплати пенсії із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром.
зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 21.03.2024 виплату пенсії без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 (з урахуванням раніше виплачених сум).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, що при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) підлягають застосуванню норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI) щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законними та обґрунтованими, просить залишити його без змін, а апеляційну скарги - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром виплати пенсії ОСОБА_1 з 21.03.2024 є протиправними та не відповідають вимогам законодавства.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Серії НОМЕР_1 (категорія 1), перебуває на обліку в ГУПФ та отримує пенсію по 1 групі інвалідності згідно із статті 54 Закону № 796-XII, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_2 від 11.02.1993 і посвідченням Серії НОМЕР_3 (а.с.4), та матеріалами пенсійної справи (а.с.21).
Розмір пенсійної виплати позивача станом на 01.03.2024 становить 23610 грн, при цьому розмір пенсії з надбавками визначено на рівні 25978,21 грн, що підтверджується рішенням ГУПФ про перерахунок пенсії від 28.02.2024 №907550145927 (далі - Рішення; а.с.21).
Позивач 11.09.2024 звернувся до ГУПФ із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром (а.с.8).
Листом від 08.10.2024 №13058-12252/А-02/8-0300/24 ГУПФ повідомило позивача, що відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» максимальний розмір пенсії (з урахуванням ….) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2024 становить 2361 грн. На даний час перерахований розмір пенсії ОСОБА_1 складає 25978,81 грн, однак у зв'язку з застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром, розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 складає 23610 грн. Отже, для виплати пенсії без урахування норм щодо обмеження її максимальним розміром немає підстав (а.с.9).
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон №796-ХІІ.
Статтею 10 Закону №796-ХІІ передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 14 Закону №796-XII визначено чотири категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пенсії таким особам встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначається після виникнення права на державну пенсію (частина перша статті 49 Закону №796-XII).
Згідно із частиною першою статті 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
З матеріалів справи слідує, що розмір пенсії позивача визначений з 01.03.2024 на рівні 25978,81 грн, проте з урахуванням максимального розміру пенсійна виплата становить 23610 грн.
Вирішуючи питання наявності правових підстав для обмеження розміру пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, суд враховує наступне.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону №796-ХІІ (в редакції Закону №3668-VI) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-ХІІ зі змінами. Припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-ХІІ зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У вказаному Рішенні від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 Конституційний Суд України дійшов висновку, що запроваджене обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призвело до порушення сутності конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб, що є порушенням зобов'язань держави, які випливають зі змісту статей 3, 16, 50 Конституції України в їх взаємозв'язку. Наведене свідчить про те, що приписи статті 2 Закону №3668-VI, першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII, що обмежують максимальний розмір пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають статтям 1, 3, 16, частині третій статті 22, частині першій статті 50 Конституції України.
Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі № 580/7744/23 вказав, що правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності приписів статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-ХІІ зі змінами, та першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-ХІІ зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто з 21.03.2024. Враховуюче зазначене вище, у період по 20.03.2024 положення статті 2 Закону № 3668-VI, що поширює свою дію на Закон №796-ХІІ, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-ХІІ, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, були чинними, а тому підлягали обов'язковому застосуванню. Водночас, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у Рішенні №2-р(II)/2024, з 21.03.2024 правові підстави обмежувати пенсію максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) відсутні.
У матеріалах справи відсутні докази, що відповідач здійснив перерахунок пенсійної виплати ОСОБА_1 з 21.03.2024 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024.
Таким чином, дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром виплати пенсії ОСОБА_1 з 21.03.2024 є протиправними.
Інші доводи апелянта на правомірність прийнятого рішення суду не впливають та висновків суду не спростовують, тому колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для їхнього детального аналізу.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич