01 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/7363/24 пров. № А/857/10213/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, головуючий суддя - Мандзій О.П., ухвалене у м. Тернопіль, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УСП Тернопільської МР, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 21.08.2024 року №1752 про відмову у призначенні ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі; зобов'язати Управління соціальної політики Тернопільської міської ради призначити ОСОБА_1 компенсацію як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що питання наявності порушень функцій організму, через які ОСОБА_2 не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і, як наслідок, потребує соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі, зроблені на підставі неправильної оцінки ступеню індивідуальних потреб.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №1752 від 21.08.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; зобов'язано Управління соціальної політики Тернопільської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.07.2024 про призначення компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та прийняти рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині цього рішення суду; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, УСП Тернопільської МР оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що працівниками Управління було виконано усі вимоги встановлені Порядком щодо визначення необхідності призначення і виплати компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Жодних порушень вимог законодавства не було допущено, жодних порушень Управлінням соціальної політики не було допущено, а саме рішення про відмову в призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги на непрофесійній основі було прийнято враховуючи вимоги законодавства.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження позивача серії НОМЕР_1 від 27.07.1975 року.
Останні зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 №5460135 від 13.10.2020 року, відміткою про місце проживання ОСОБА_2 у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 від 15.08.2001року , а також листом відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради від 13.06.2024 року №1181/28-03.
Відповідно до акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 729601 від 10.07.2024 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи підгрупи "Б", загальне захворювання, довічно та потребує стороннього догляду.
Рішенням Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 01.06.2022 року позивачу призначено виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на період з 28.04.2022 року по 27.04.2023 року.
17.07.2024 року позивач звернувся до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою про призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
29.07.2024 року відповідачем проведено обстеження сім'ї, в якій проживає позивач та третя особа, за результатами якого складено відповідний акт №1095, згідно з яким позивач проживає разом з третьою особою та надає їй соціальні послуги з догляду щоденно.
30.07.2024 року відповідачем здійснено комплексне визначення індивідуальних потреб третьої особи та зроблено висновок, що вона "не потребує" надання соціальних послуг з догляду, сума балів становить 64.
Рішенням Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №1752 від 21.08.2024 року позивачу відмовлено у призначені та виплаті компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на підставі п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі".
Вважаючи таку відмову у призначені та виплаті компенсації суб'єкта владних повноважень протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок про результати комплексного визначення індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, суперечить медичним документам третьої особи, які, на переконання суду, слід враховувати при вирішенні питання про потребу матері позивача, особи з інвалідністю першої групи, в отриманні соціальної послуги.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Розглядувані правовідносини регулюються приписами Закону України №2671-VIII від 17.01.2019 року «Про соціальні послуги» (далі - Закон № 2671-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2671-VIII соціальні послуги дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами шостою, сьомою статті 13 Закону № 2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органу, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Відповідно до статті 21 Закону № 2671-VIII рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім'ї у соціальних послугах. Рішення про відмову у наданні соціальної послуги може бути оскаржено у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, який встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є, серед іншого, громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями (далі Порядок №859).
Відповідно до пункту 2 Поряду № 859 компенсація не призначається:
1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до Законів України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);
2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України Про психіатричну допомогу;
3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.
Згідно з пунктом 6 Поряду №859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку, а особою/законним представником особи, яка потребує надання соціальних послуг, подається заява про згоду отримувати соціальні послуги.
Згідно з пунктом 14 Порядку №859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.
Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається акт про проведення обстеження сім'ї фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім'ї затверджується Мінсоцполітики.
Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім'ї для встановлення факту догляду є обов'язковим.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 407 від 09.03.2021 року «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я» затверджено форму первинної облікової документації № 080-2/о Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі та інструкцію щодо її заповнення.
Згідно Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-2/о Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі висновок надається закладами охорони здоров'я усіх рівнів надання медичної допомоги (п. 3).
Висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859.
Висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у м. м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (пункт 10).
Наказом Міністерства соціальної політики України № 37 від 29.01.2021 Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі затверджено форму акта про проведення обстеження сім'ї.
При цьому основними положеннями такого акту є відомості про те, що особа, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі: проживає / не проживає разом із фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі; періодичні надання соціальних послуг та висновок-рекомендація про призначення (не призначення) компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Тобто, питання наявності порушень функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, не можуть вирішуватися під час складання акта про проведення обстеження сім'ї.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до акта огляду МСЕК серії 12ААГ № 729601 від 10.07.2024 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи підгрупи "Б", загальне захворювання, довічно та потребує стороннього догляду.
Висновком ЛКК про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, за формою 080-2/0, №4466/17 від 23.09.2024 року, дійсним довічно, встановлено наявність когнітивних порушень у ОСОБА_2 , унаслідок яких вона потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Саме наявність виданої форми первинної облікової документації №080-2/о Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі засвідчує неможливість особи самообслуговуватися, а також її потребу в соціальній послузі.
Разом з тим, підставою для відмови позивачу у призначенні компенсації слугувало те, що за результатами обстеження житлово-побутових умов встановлено, що позивач не потребує надання соціальних послуг.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в ході проведення комплексного обстеження уповноважені особи не надали належної оцінки медичного висновку ЛКК №4466/17 від 23.09.2024 року та акту огляду МСЕК серії 12ААГ № 729601 від 10.07.2024 року, щодо стану її здоров'я, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні вказаної компенсації.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відмова у наданні та виплаті компенсації позивачу як фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі є протиправною, позаяк ґрунтується на неналежному висновку про результатами комплексного визначення індивідуальних потреб на надання соціальних послуг за станом її здоров'я.
Аналізуючи наведені норми закону та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що наявність виданої форми первинної облікової документації № 080-2/0 "Висновок про наявність щодо потреби в когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" засвідчує потребу матері позивача, особи з інвалідністю першої групи, в соціальній послузі, через що позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, та підлягають частковому задоволенню.
В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління соціальної політики Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі №500/7363/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич