Справа № 120/16549/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
01 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Антарес-Люкс" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Антарес-Люкс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВФ "Антарес-Люкс" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення від 23.06.2023 та від 12.07.2023, зобов'язання зареєструвати податкові накладні від 24.02.2023.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 позовну заяву ТОВ "НВФ "Антарес-Люкс" залишено без руху з огляду на те, що позивач пропустив строк звернення до суду, визначений частиною 2 статті 122 КАС України. Строк виконання вимог даної ухвали продовжено ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.01.2025.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2025 позовну заяву повернуто позивачу, адже причини пропуску строку звернення до адміністративного суду вказані у заяві про поновлення строку, поданій разом із позовом, не визнані поважними, а на усунення недоліків позовної заяви вказано причини пропуску строку, які повторно не визнані судом поважними.
Не погоджуючись із ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2025, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив вказану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованого повернення позовної заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач з об'єктивних причин не міг вчасно звернутись до суду із вказаним позовом.
Так, з початку воєнного стану директор товариства перебуває за кордоном. Інший співзасновник періодично виїжджала за кордон для лікування, ще один із співзасновників теж періодично проходить лікування.
Також позивач вказує, що ухвалу суду від 29.12.2023 директор не отримала. Співзасновники товариства ОСОБА_1 та Любарець Ю., які повинні були повідомити керівника товариства про надходження будь-якої кореспонденції, не повідомили про надходження ухвали про повернення позовної заяви, у зв'язку із складними життєвими обставинами та необхідністю виїзду за кордон.
Відповідач не подав відзиву на апеляційну скаргу позивача.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обовязковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність субєкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження є лише такі обставини, які об'єктивно непереборні, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Встановлено, що позивач скористався можливістю досудового врегулювання та подав скаргу, за наслідком розгляду якої 12.07.2023 прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.
Отже, строк звернення до суду із заявленими позивачем вимогами розпочав свій відлік з 13.07.2023 та збіг 13.10.2023.
Із вказаним позовом позивач звернувся 11.12.2024, тобто із пропуском строку звернення.
Позивач вказав, що з початку воєнного стану директор товариства перебуває за кордоном. Інший співзасновник періодично виїзджала за кордон для лікування, ще один із співзасновників теж періодично проходить лікування.
Разом з цим, перебування за кордоном керівників товариства не позбавило останніх можливості звернутися до суду в жовтні 2023 року, про що свідчить ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі №120/15509/23.
Жодних доказів, що підприємство не працювало чи через відсутність керівників припинило/зупинило здійснювати свою діяльність - не надано.
При цьому, податкова накладна в реєстрації якої відмовлено, подана в лютому 2023 року, що свідчить про здійснення господарської діяльності товариством й після виїзду керівників за кордон.
Доводи позивача про те, що директор позивача не отримала ухвалу суду від 29.12.2023 обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.
Так, статтею 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, в тому числі електронною і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення чи не надіслано підтвердження про отримання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні у справі “Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Матеріали справи свідчать про те, що заявник не виявив “необхідної старанності», щоб подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк (рішення ЄСПЛ у справі “Крастьо Дамґянов проти Болгарії» (Krastyo Damyanov Krastev v. Bulgaria)).
Ухвала про залишення позову без руху направлена на поштову адресу позивача (зазначену у позові), однак конверт повернувся із відміткою "адресат відсутній". З урахуванням ст. 251 КАС України вважається, що позивач є належним чином повідомлений про наявність судового рішення від 16.10.2024, а саме, про ухвалу про залишення позову без руху у справі №120/15509/23.
З листопада 2023 року по грудень 2024 року позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду не цікавилась, як сторона з розумним інтервалом часу провадженням у її справі, а отже не добросовісно користувалась належними їй процесуальними правами.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, у зв'язку із чим позовну заяву необхідно повернути позивачу.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Антарес-Люкс" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.