22 квітня 2025 року м.Дніпросправа № 160/32347/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі № 160/32347/24 (суддя Луговська Г.В.) за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) через свого представника звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути до бюджету податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач) у сумі 41 410 грн.32 коп.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу, на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач через свого представника подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що на виконання вимог ч. 2 ст.161 КАС України позивачем було надано суду докази про направлення відповідачу позовної заяви та додатків до неї. У контролюючого органу не має доказів та фактично не було надано від відповідача, що адреса реєстрації та проживання є невірною або недійсною. ГУ ДПС повідомляє, що ОСОБА_1 до контролюючого органу заяви про зміну податкової адреси не подавалась, а відтак до облікових даних платника податків відповідача зміни, пов'язані з адресою останнього, не вносилися. ГУ ДПС при усунені недоліків зазначало, що не має інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, та вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки або інших відомостей. Позивач вважає, що суд безпідставно залишав без руху позовну заяву, яка подана у відповідності до норм КАС України, та безпідставно потім повернув такий позов.
Відповідач своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів розглядає апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, зазначену в п.3 ч.1 ст.294 КАС України, в порядку письмового провадження, у відповідності до ч.2 ст.312 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу було залишено без руху. Судом встановлено строк у 10 днів для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою про залишення позовної заяви без руху.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується та звертає увагу на наступне.
Так, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано доказу направлення копії позову з додатками відповідачу, чим порушено п.2 ч. 5 ст. 160 та ч.2 ст.161 КАС України, а також не додано до матеріалів позовної заяви доказів в обґрунтування позову.
06.01.2025 представник позивача, через підсистему «Електронний суд», подав заяву про усунення недоліків. У заяві зазначив, що відповідачем не було повідомлено контролюючий орган про зміну облікових даних, а тому його податковою адресою вважається адреса: м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 29 кв. 32, і саме на цю адресу надсилалася вся кореспонденція (податкове повідомлення-рішення, податкова вимога та копія позовної заяви з додатками). На вимогу суду до заяви додано копію уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань Копилова Ю.О. із зазначенням електронної його пошти та докази надсилання листом з описом вкладення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу його реєстрації (а.с. 29-31).
Статтею 160 КАС України передбачено вимоги до позовної заяви.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (ч.4 ст.169 КАС України).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
В спірному випадку, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції вказав на необхідність подання позивачем суду доказів для підтвердження обставин, на які посилається позивач у позові.
Необхідність надання таких доказів обумовлено категорією спору, оскільки в спірному випадку позивачем у справі виступає суб'єкт владних повноважень, який є контролюючим органом по відношенню до відповідача. Оскільки спір стосується стягнення податкового боргу, суд має перевірити дотримання процедури, визначеної нормами Податкового кодексу України, що передує реалізації права на звернення до суду з даним позовом.
Отже, вказівка суду на необхідність надання доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач у позові, у спірному випадку не є надмірним формалізмом та направлена на можливість подальшого правильного вирішення спору.
Щодо доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Так, дійсно в матеріалах справи наявні докази надсилання листом з описом вкладення позовної заяви та доданих до неї документів на адресу реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 , і саме на цю адресу надсилалася вся кореспонденція (податкове повідомлення-рішення, податкова вимога та копія позовної заяви з додатками), про що вказує в апеляційній скарзі позивач.
Проте, як встановив суд з відповіді на запит суду №957518 від 10.12.2024, за адресою, вказаною у позовній заяві, відповідача знято з реєстрації з 01.06.2018 року (а.с. 22).
Згідно відповіді на запит суду № 958355 від 10.12.2024, відповідача зареєстровано та взято на облік за іншою податковою адресою (а.с.25). А згідно відповіді на запит суду № 958343 від 10.12.2024, державну реєстрацію відповідача припинено 05.02.2021 (а.с.24).
Згідно відповіді на запит суду № 958325 від 10.12.2024, відповідача 24.01.2022 зареєстровано та взято на облік за іншою податковою адресою (а.с.23).
Відповідно до ст.41 ПК України податкові органи є контролюючими органами України та становлять єдину систему.
Пункт 41.2 ст.41 ПК України встановлює, що порядок обміну інформацією між центральними контролюючими органами та їх територіальними органами визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Державні податкові інспекції є структурними підрозділами територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.41.3 ст.41 ПК України).
Відтак, позивач має доступ до адреси реєстрації (місцезнаходження, податкової адреси) відповідача, проте необхідної інформації суду так і не надав.
Доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками за дійсною адресою його проживання та реєстрації суду надано не було. Повідомлень щодо неможливості виконати вимоги ухвали суду або заяви про продовження строку для усунення вказаних недоліків позову на адресу суду не надходило.
Виконання вимог суду, що наведені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, на думку колегії суддів, були необхідні для правильного вирішення спору, що відповідає вимогам КАС України, а не виконання такої ухвали є підставою для повернення позовної заяви позивачу згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги позивача відсутні, оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ч.2 ст.312, ч.1 ст. 316, ст.ст.322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі №160/32347/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак