30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/6204/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року в адміністративній справі №280/6204/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №212450010401 від 13.05.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 07.05.2024 щодо перерахунку пенсії «Зміна періоду до 01.07.2000», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року задоволено позовні вимоги, а саме суд:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №322/03-16 від 13.05.2024 №212450010401 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2024 про перерахунок пенсії «Зміна періоду до 01.07.2000», з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні;
- стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначив, що 07.05.2024 року при зверненні за перерахунком пенсії позивачем була надана архівна довідка про заробітну плату до 1 липня 2000 року № 166/03-03 від 11.02.2022 про заробітну плату за період з 01.1990 по 11.1996 роки. За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто відповідачем та прийнято рішення від 13.05.2024 року № 212450010401 про відмову позивачу в перерахунку пенсії, при цьому довідка про заробітну плату не була врахована, оскільки не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки. страхового стажу до 1 липня 2000 року, що враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. За період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Пунктом 4.2 та 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. за № 22-1, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 р. за № 13-1) (далі-Порядок) передбачено, орган, що призначає пенсію має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обгрунтованість їх видачі. Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Згідно п. 2.10 Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період. Відповідно до статті 64 Закону № 1058 та п. 6 «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 головні управління Пенсійного фонду мають право: - отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати. З урахуванням норм статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» управлінням було направлено запити на проведення перевірки достовірності довідки про заробітну плату, на даний час в матеріалах пенсійної справи відсутній акт перевірки довідки, а також відсутнє підтвердження первинними документами. Відповідач на даний момент не має правових підстав для врахування довідки № 166/03-03 від 11.02.2022 про заробітну плату за період з 01.1990 по 11.1996 роки, видану архівною установою. Суд першої інстанції, на думку апелянта, не врахував, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами та сплатою страхових внесків. Іншого чинним законодавством не передбачено. Виходячи із вищезазначеного, дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні. Відповідно до зазначеного, відповідач здійснював свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог статті 19 Конституції України, а отже своїми діями права та законні інтереси позивача не порушив.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність та необгрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відзив аргументовано тим, що основним документом, який був поданий позивачем є архівна довідка від трудового архіву Бериславської міської ради №166/03-03 від 11.02.2022 року, яка відповідає затвердженій формі постанови Правління ПФУ №22-1 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Право роботодавця в даній ситуації не було порушено, позивачем було надано оригінали законно виданих документів, які підтверджують його заробітну плату за відповідний період. Ці документи відповідають нормам чинного законодавства України. Звертаючи увагу на постанову Правління ПФУ №22-1 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» : «За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам». В тій же постанові Правління ПФУ №22-1 25.11.2005 року, передбачено, що перевірку достовірності відомостей у довідці здійснює ПФУ. Відповідач максимально намагається перекласти виконання своїх функціональних обов'язків на третіх осіб, хоча закон передбачає зовсім інакший порядок дій пенсійних органів. Відмова у перерахунку пенсії, аргументована вимогою ГУ ПФУ в Запорізькій області в наданні первинної документації, яка знаходиться в місті Берислав Херсонської області. Відповідач не бере до уваги той факт, що місто Берислав з початком повномасштабного російського вторгнення було під окупацією, після того ця територія досить тривалий час була та є територією можливих та активних бойових дій, адже м. Берислав постійно знаходиться під ракетними обстрілами. Архівна довідка має всі необхідні дані для проведення перерахунку пенсії позивача реквізити, печатки, підпис, тощо. Згідно з чинним законодавством України, а саме постановою Правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: «За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам». Аналізуючи архівну довідку, чітко зазначено, на підставі чого вона була видана, крім того, законодавство не зобов'язує пенсіонера надавати первинну документацію, тобто у пенсіонера не має обов'язку шукати і надавати первинну документацію. В тій же постанові Правління ПФУ №22-1 25.11.2005 року передбачено, що перевірку достовірності відомостей у довідці здійснює ПФУ. Відповідач, фактично не здійснивши перевірку відомостей у довідці, відмовив пенсіонеру у перерахунку пенсії, тобто переклав обов'язок по перевірці відомостей, зазначених у довідці, на позивача, вимагаючи від нього копії первинних документів. Разом з тим відповідач не зазначає, чому надана архівна довідка не може бути використана для перерахунку пенсії позивача. Таким чином доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують рішення суду першої інстанції та не доводять правомірності рішення відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 25.12.1999 Бериславським РВ УМВС України в Херсонській області.
07.05.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Розпискою-повідомленням підтверджується, що ОСОБА_1 при зверненні за перерахунком пенсії надав пенсійному органу Архівну довідку №166/03-03 від 11.02.2022 про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, видану Трудовим архівом Бериславської міської ради.
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі - Порядок № 22-1) передбачено, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1 засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
За результатами розгляду вказаної заяви, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. №322/03-16 від 13.05.2024 №212450010401 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що надана Архівна довідка №166/03-03 не підлягає врахуванню, так як не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки.
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у врахуванні для обчислення розміру пенсії за віком Архівної довідки №166/03-03 про заробітну плату за період з січня 1990 року по листопад 1996 року та рішенням №322/03-16 від 13.05.2024 №212450010401 та про відмову в проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Отже, умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 07.05.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до Закону № 1058-IV та надав пенсійному органу Архівну довідку №166/03-03 від 11.02.2022 про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, видану Трудовим архівом Бериславської міської ради.
В обґрунтування відмови у перерахунку пенсії, відповідачем зазначено, що довідка № 166/03-03 не підлягає врахуванню, оскільки не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки.
Всупереч вказаного висновку пенсійного органу, суд першої інстанції обгрунтовано констатував, що з наданої до матеріалів справи Архівної Довідки №166/03-03 від 11.02.2022 про заробітну плату зокрема вбачається, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України. Також вказані первинні документи, на підставі яких зазначені суми заробітної плати (відомості про нарахування заробітної плати працівникам Бериславського дослідно-експериментального заводу Бериславського району Херсонської області). Архівна довідка має вихідні реквізити (дату, номер), підписи посадових осіб, які її склали та печатку Архівного управління (а.с.25).
За викладених обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що надана позивачем Архівна довідка №166/03-03 від 11.02.2022 про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, а саме з січня 1990 року по листопад 1996 року, видана Трудовим архівом Бериславської міської ради у відповідності до вимог підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 та містить усі необхідні для її врахування відомості.
Крім того, згідно приписів частини третьої статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно п.3.3 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію надає, зокрема, допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Колегія суддів зазначає, що відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.
Як зазначено в апеляційній скарзі відповідача, управлінням було направлено запити на проведення перевірки достовірності довідки про заробітну плату, на теперішній час в матеріалах пенсійної справи відсутній акт перевірки довідки, а також відсутнє підтвердження первинними документами.
Разом з тим, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17.
Колегія суддів враховує, що у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: «посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні».
Також, колегія суддів зауважує, що відповідачем не виявлено жодної невідповідності наданої позивачем довідки вимогам чинного законодавства, відтак не підтвердження довідки первинними документами та відсутність акту перевірки, тобто дії, вчинення яких віднесено законодавцем до обов'язків та повноважень відповідача, не можуть мати наслідком відмови у перерахунку призначеної пенсії, виходячи із сум заробітної плати.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не заперечується, що спірні періоди роботи позивача підтверджено відомостями трудової книжки.
Колегія суддів, наголошує, що підстав вважати наведені в довідці відомості недостовірними відповідачем не надано, а діючим законодавством яке регулює спірні правовідносини не встановлено, що необхідною умовою для прийняття та врахування пенсійними органами документів для призначення/розрахунку пенсії є можливість перевірити оригінали документів на підставі яких видавалася довідка.
Колегія суддів наголошує, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 справа №341/1132/18.
Таким чином, з урахуванням вище зазначених правових висновків Верховного Суду, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії із врахуванням Архівної довідки №166/03-03 про заробітну плату за період з січня 1990 року по листопад 1996 року, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та як наслідок наявності підстав для їх задоволення у спосіб шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання останнього вчинити певні дії.
Відтак, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року в адміністративній справі №280/6204/24 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року в адміністративній справі №280/6204/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак