30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9019/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р.
розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року (суддя Конишева О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіонів про визнання протиправним та скасування рішення,-
В провадженні суду знаходиться зазначена справа.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №2 від 15.05.2024 року;
Визнати протиправним та скасувати наказ Запорізької обласної прокуратури від 10.06.2024 року №502к;
Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Запорізької області та в органах Запорізької обласної прокуратури;
Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденної заробітної плати за день у розмірі 311,41 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що станом на дату складення іспиту 30.04.2024 позивач перебувала в стані тимчасової втрати працездатності, що підтверджується інформаційними довідками з електронної системи охорони здоров'я від 26.04.2024 №С2НМ-СС5А-5Х92-ТКЕВ та від 29.04.2024 №6РТ7-6К34-КМЕ5-В75Р.
Оскільки станом на дату складення іспиту 30.04.2024 позивач перебувала в стані тимчасової втрати працездатності, що є об'єктивною причиною неприбуття на іспит, оскаржуване рішення кадрової комісії не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та пропорційності, не може замінити атестацію, завданням (призначенням) якої є проявити/підтвердити рівень знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, у зв'язку із чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Зважаючи на незаконність рішення кадрової комісії не може вважатися законним наказ про звільнення позивача, прийнятий на підставі такого рішення, у зв'язку із чим вказаний наказ також підлягає визнанню протиправним та скасуванню з одночасним поновленням позивача на посаді.
Представник позивача апеляційну скаргу підтримав.
Представник Запорізької обласної прокуратури проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Як було встановлено судом першої інстанції, Наказом Прокуратури Запорізької області від 20.07.2009 №576к позивач - ОСОБА_1 призначена слідчим прокуратури Запорізького району. Відповідно до Наказу №141к від 26.02.2024 внесено зміни у трудову книжку змінено прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Позивач на підставі пункту 10 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», звернулася до Генерального прокурора із заявою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі, про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації
Рішенням шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 19.04.2024 (Додаток 1 до Протоколу № 110 від 19.04.2024) затверджено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону відповідності здійснювати повноваження прокурора на 30.04.2024.
До цього графіку під порядковим № 9 включено також ОСОБА_4 . Дана інформація оприлюднена на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) у строк, встановлений п. 1 Розділу ІІ Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого Наказом Генерального прокурора 03.10.2019 № 221 (далі-Порядок №221).
19.04.2024 о 13 год 09 хв на електронну пошту ОСОБА_4 було направлено запрошення на іспит.
Відповідно до рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 15.05.2024 №2 позивач неуспішно пройшла атестацію.
Підставами такого рішення вказано те, що позивач 19.04.2024 була повідомлена про складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора 30.04.2024.
30.04.2024 зафіксовано, відповідно до пункту 11 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, факт неявки позивача на іспит у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Відповідно до інформації управління реєстрації вхідних та вихідних документів Департаменту документального забезпечення Офісу Генерального прокурора від 07.05.2024 та від 09.05.2024), отриманої на запит комісії, у період з 19.04.2024 по 06.05.2024 в Офісі Генерального прокурора будь-які звернення позивача зареєстрованими не значиться (а.с.76 зворотній, а.с.77).
Наказом Запорізької обласної прокуратури від 10.06.2024 №502к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури у перший робочий день після закінчення додаткової оплачуваної відпустки з 08.08.2024.
Наказ прийнято керуючись ст. 11 Закону України «Про прокуратуру» та підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (від 19.09.2019 року № 113- IX).
Підставою прийняття наказу зазначено рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 15.05.2024 №2.
Позивач ознайомлена із вказаними вище наказом та рішенням кадрової комісії 26.08.2024 в перший робочий день після відновлення працездатності, про що містися її підпис на копії наказу.
Позивач звернулась до суду з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачами доведено правомірність оскарженого рішення.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, діючій до внесення змін Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX) систему прокуратури України становлять: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Законом України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», який набрав чинності 25 вересня 2019 року, запроваджено реформування системи органів прокуратури та у зв'язку з цим внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до підпункту 2 пункту 21 Закону №113-IX у Законі України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2 - 3, ст. 12 із наступними змінами) у статті 7: у частині першій: пункт 1 викласти в такій редакції: 1) Офіс Генерального прокурора; у пункті 2 слово «регіональні» замінити словом «обласні»; у пункті 3 слово «місцеві» замінити словом «окружні»; пункт 4 виключити.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 19 вересня 2019 року №113-IX) систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Згідно із пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-IX у тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
Абзацами першим та другим пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX установлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
Пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора (пункти 9, 10, 12 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX).
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України №113-IX) усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності. Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення.
Наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
Виданий на виконання пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX наказ Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року оприлюднений державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора 04 жовтня 2019 року
Відповідно до пунктів 1, 9 та 10 розділу I Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.
Заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.
Як встановив суд першої інстанції, позивачем подано заяву до Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі, про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації.
Суд першої інстанції вірно встановив, що позивач погодилася та ознайомилася з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними у Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженому наказом Генерального прокурора; позивач усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого етапу атестації, передбаченого Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-IX, позивача буде звільнено з посади прокурора.
Відповідно до пункту 11 розділу Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред'являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.
У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров'я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.
Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Як встановив суд першої інстанції, відповідно до додатку 2 до Протоколу №111 від 30.04.2024 зафіксовано неявку позивача 30.04.2024 на іспит у формі анонімного тестування із використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (а.с.88).
Позивач станом на дату складення іспиту 30.04.2024 року перебувала в стані тимчасової втрати працездатності, що підтверджується інформаційними довідками з електронної системи охорони здоров'я:
- від 26.04.2024 року №С2НМ-СС5А-5Х92-ТКЕВ (період з 26.04.2024 по 29.04.2024)
- від 29.04.2024 року №6РТ7- 6К34-КМЕ5-В75Р (період з 29.04.2024 по 02.05.2024).
Відповідно до інформації управління реєстрації вхідних та вихідних документів Департаменту документального забезпечення Офісу Генерального прокурора, отриманої за запит комісії, у період з 19.04.2024 по 06.05.2024 в Офісі Генерального прокурора будь-які звернення ОСОБА_4 зареєстрованими не значаться (а.с.76 зворотній, а.с.77).
Матеріали справи не містять доказів, що позивач зверталася в будь-який інший спосіб, у тому числі на електронну пошту, до кадрової комісії, зокрема, до її секретаря, із заявою про перенесення дати складання іспиту у зв'язку із хворобою.
Відповідно до абзацу 8 пункту 19 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328, доступ до інформації з Реєстру, зазначеної в цьому пункті, є вільним, не потребує електронної ідентифікації користувача на порталі послуг.
Витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності позивач також мала можливість отримати за допомогою порталу електронних послуг Пенсійного фонду України. Пунктом1 Розділу ІV Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, врегульовано питання надання органами Пенсійного фонду послуг в електронній формі, що здійснюється з використанням технологій віддаленого доступу (вебтехнологій) та автоматизованої передачі і обробки інформації і включає: (…) стан відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру (в тому числі інформація Електронного реєстру листків непрацездатності.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач мала можливість надати до шістнадцятої кадрової комісії витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності як доказ поважності неприбуття на іспит.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що позивач мала обов'язок подбати про своєчасне повідомлення комісії про поважність причини неявки та їх документального підтвердження.
Також суд першої інстанції вірно зазначив про допущену зі сторони позивача бездіяльність з огляду на обізнаність із правилами атестування й наслідками їх недотримання.
Неявка позивача для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце зумовлена об'єктивними обставинами, проте прокурор, погодившись на застосування до нього умов та процедури атестації, має вчиняти відповідні дії, передбачені такою процедурою. В іншому випадку для позивача неминуче настають наслідки, передбачені цими умовами та процедурою, в даному випадку - у зв'язку з неявкою на іспит та неповідомлення причин не прибуття, кадровою комісією прийнято рішення про неуспішне проходження атестації, на підставі якого виданий наказ про звільнення позивача.
Суд першої інстанції вірно взяв до уваги п.п. 6, 19 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-IX, якими передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
За пп.2 п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав: (..) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту. (абз. 2 п. 19 розділу ІІ Закону № 113-IX).
Суд вірно зазначив, що Закон № 113-IX є спеціальним для врегулювання спірних правовідносин, та не встановлював заборони щодо звільнення позивача під час перебування на лікарняному.
Рішенням Конституційного Суду України від 02.10.2024 №9-р(І)/2024 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення абзацу шостого пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, згідно з яким перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на час виникнення спірних правовідносин ця норма була чинною та підлягала застосуванню
Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до пункту 6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-ІХ.
Таким чином вірними є висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваного наказу про звільнення.
Також суд першої інстанції втинав, що 05.06.2024 до Запорізької обласної прокуратури надійшло рішення кадрової комісії № 16 з атестації прокурорів регіональних прокуратур, від 15.05.2024 № 2 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, керівником Запорізької обласної прокуратури прийнято наказ від 10.06.2024 № 502к про звільнення позивача з займаної посади та з органів Запорізької обласної прокуратури у перший робочий день після закінчення додаткової оплачуваної відпустки з 08.08.2024.
На час прийняття наказу від 10.06.2024 № 502к позивач перебувала у додатковій відпустці працівника, який має дітей: з 03 по 12 червня 2024 року (наказ від 24.05.2024 № 363к), з 13 по 22 червня 2024 року (наказ від 24.05.2024 № 364к) та з 2-4 червня 2024 року по 03 липня 2024 року (наказ від 24.05.2024 № 365к). Відповідно до наказу від 24.05.2024 № 425к ОСОБА_1 надано частину щорічної відпустки з 04 по 27 липня 2024 року та відповідно до наказу від 24.05.2024 № 366к додаткову відпустку працівнику, який має дітей, з 29.07.2024 по 07.08.2024.
На робочому місці позивач повинна була бути з 08.08.2024.
Усі накази про відпустку позивача винесені 24.05.2024, тобто до дати надходження рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
Як було встановлено судом, станом на 10.06.2024 (дата прийняття наказу про звільнення), позивач на лікарняному не перебувала.
Щодо перебування позивача на лікарняному станом на 08.08.2024 та обізнаності Запорізької обласної прокуратури з цього приводу, суд обґрунтовано зазначив, що згідно інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров'я від 07.08.2024 року №9РНВ-В687-ХТАБ-СХВ5 у період з 06.08.2024 по 19.08.2024 позивач дійсно перебувала на лікарняному, однак, на момент прийняття наказу про звільнення, тобто на 10.06.2024, листок непрацездатності в Електронному реєстрі був відсутній.
Крім того, перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до абз. 2 п. 19 розділу ІІ Закону № 113-IХ, який був чинний на момент прийняття оскаржуваного наказу по звільнення. Суд першої інстанції вірно врахував, що підстав не застосовувати вище наведені норми у відповідача не було.
Рішення Конституційного Суду України №9-р(І)/2024 прийнято 02.10.2024, тобто після звільнення позивачки, тому не може бути застосовано до правовідносин які виникли до його прийняття.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіонів про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 01 травня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш