01 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/2571/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року (суддя Кучма Костянтин Сергійович ) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
третя особа Державна служба України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: скасувати постанову від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження № 76585285, прийняту старшим державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Правдун О.С.; скасувати постанову від 15.11.2024 про відкриття виконавчого провадження № 76571989, прийняту старшим державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Правдун О.С.; скасувати постанову від 15.11.2024 про відкриття виконавчого провадження № 76571583, прийняту головним державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ломаєвою С.М.; скасувати постанову від 06.12.2024 про відкриття виконавчого провадження № 76719354, прийняту головним державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ломаєвою С.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 роз'єднано позовні вимоги у справі № 160/2571/25 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, в самостійні провадження. У провадженні суду в адміністративній справі № 160/2571/25 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження № 76585285, прийняту старшим державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Правдун О.С.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, судом не враховано того, що позивач проходить військову службу за мобілізацією. Наведені факти унеможливлюють отримання ОСОБА_2 поштової кореспонденції за адресую реєстрації його проживання, за якою Укртрансбезпека і направила постанову серії АА № 00021857 від 23.08.2024. Звертає увагу, що позивач не просив визнати дії державного виконавця Павлоградського ВДВС у Павлоградському районі Дніпропетровської області ПМУ МЮ (м. Одеса) протиправними, а просив лише скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 76585285, щоб у подальшому добровільно сплатити штраф у відповідності до постанови про адміністративне правопорушення. При цьому позивач не оскаржує саму постанову про адміністративне правопорушення та погоджується її сплатити у добровільному порядку, а підставою для подання позову по даній справі є виключно факт того, що у зв'язку з неврегульованістю діючим законодавством України порядку сплати військовослужбовцями у добровільному порядку постанов про адміністративне правопорушення, на ОСОБА_1 було покладено додатковий тягар, пов'язаний з примусовим виконанням такої постанови.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 23.08.2024 Державною службою України з безпеки на транспорті прийнято постанову серії АА № 00021857 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн за вчинення порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що в разі несплати штрафу в строк, установлений частиною другою статті 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання постанов органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі.
Згідно з відомостями, зазначеними у названій постанові, місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Вказана постанова скерована на адресу позивача, проте конверт повернувся на адресу відправника з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Державною службою з безпеки на транспорті надіслано заяву до Павлоградського ВДВС у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про примусове виконання постанови.
Старшим державним виконавцем Павлоградського ВДВС у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Правдун О.С. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 76585285 з примусового виконання постанови серії АА № 00021857 від 23.08.2024, виданої Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення штрафу у розмірі 34 000 грн.
Названа постанова є предметом оскарження в цій адміністративній справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 6 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; боржника визнано банкрутом; Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; юридичну особу - боржника припинено; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути скасовано виключно в разі її прийняття не у спосіб, визначений законом, проте жодних порушень, які могли б слугувати підставою для скасування спірної постанови, судом не встановлено.
При цьому в даній справі позивач не оскаржує постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, так само як і дії цього органу щодо направлення постанови до органу виконавчої служби для її примусового виконання без фактичного вручення позивачеві.
Відповідно до статті 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Статтею 299 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з частиною 1 статті 300 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 300-2 КУпАП встановлено, що у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.
У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
Відповідно до статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, адже державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову, діяв на підставі закону, в межах наданих законом повноважень.
Рішення суду ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року в адміністративній справі № 160/2571/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 01 травня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 01 травня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова