30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/8633/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року в адміністративній справі №280/8633/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
-визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 79% до 70% грошового забезпечення під час проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 17 липня 2023 року у справі № 280/3034/23 позивачу з 01.04.2024;
-зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2024 перерахунок та виплатити позивачу пенсію в розмірі 79% грошового забезпечення визначеного в довідці МВС України від 18 жовтня 2021р. № 22/6-6112 станом на 19.11.2019 у відповідності до вимог статей 13, 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» з врахуванням щомісячної доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року позов задоволено частково, а саме суд:
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні нарахування щомісячної доплати до пенсії.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.04.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення, що визначені у довідці МВС України від 18 жовтня 2021 року №22/6-6112 зі збереженням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог, - відмовив.
Стягнув на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування вимог скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд дійшов помилкового висновку, що такий перегляд пенсії повинен бути лише у зв'язку з законодавчо встановленим підвищенням. Перегляд (перерахунок) пенсії на виконання рішення суду, на думку суду першої інстанції, не може вважатися переглядом пенсії в розумінні абз. 3 п. 1 Постанови № 713. Такий висновок суду є помилковим, оскільки це не передбачено Постановою № 713.
Оскільки пенсія позивача переглядалася після 01.03.2018, а саме з 01.12.2019 у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку пенсії призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, і розмір пенсії позивача після перегляду (перерахунку) збільшився більше ніж на 2000 грн, у позивача відсутнє право на отримання щомісячної доплати згідно вимог Постанови № 713.
Таким чином, розмір пенсії позивача обчислено відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням Постанови № 713. Посилання суду першої інстанції на той факт, що оскільки перерахунок пенсії Позивача було здійснено відповідно до рішення суду, необхідно виплачувати підвищення без врахування абз. 3 п. 1 Постанови № 713, є безпідставним, оскільки постанова № 713 не робить будь-яких виключень щодо підстав перегляду (перерахунку) пенсії після 01.03.2018.
Від позивача надійшов відзив на скаргу.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що предметом спору є протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії з 79% до 70% грошового забезпечення під час проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 17 липня 2023 року у справі № 280/3034/23 ОСОБА_1 з 01.04.2024 року.
Що стосується позовної вимоги в частині зменшення основного розміру пенсії з 79% до 70% грошового забезпечення, позивач зазначає, що Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 в зразковій справі №240/5401/18 дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до ст.63 Закону №2262-XII на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХП, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач є пенсіонером та йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі №280/3215/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з грошового забезпечення, визначеного в довідці МВС України від 18 жовтня 2021 року №22/6-6112 станом на 19.11.2019, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене рішення набрало законної сили - 13.10.2022.
На виконання вказаного рішення, пенсійний орган провів перерахунок пенсії позивача, згідно довідки МВС України від 18.10.2021 №22/6-6112, але при проведенні перерахунку зменшив основний розмір його пенсії з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №280/7009/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію в розмірі 74% грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з 01.12.2019 та виплатити утворену заборгованість.
Зазначене рішення набрало законної сили - 04.05.2023.
На виконання вказаного рішення, ГУ ПФУ в Запорізькій області проведено з 01.12.2019 перерахунок пенсії позивача, виходячи із розміру 74% сум грошового забезпечення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 у справі №280/3034/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14.07.2021 №713, у розмірі 2 000 грн., з дати припинення такої виплати.
Зазначене рішення набрало законної сили - 18.07.2023.
На виконання вказаного рішення, пенсійний орган провів нарахування у складі пенсії позивача щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн., але після такого нарахування знову зменшив основний розмір його пенсії з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вказане підтверджується витягом з Автоматизованої системи Розрахунку пенсії та не заперечується відповідачем.
На звернення позивача щодо пенсійного забезпечення, листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 05.09.2024 №15668-14436/Т-02/8-0800/24 повідомило, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі 280/7009/22, Головним управлінням у травні 2023 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 у розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення. Згодом, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі 280/3034/23, Головним управлінням у серпні 2023 року проведено нарахування у складі пенсії щомісячної доплати в сумі 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з дати припинення її виплати. Що стосується порядку виконання зазначених рішень повідомляємо, що судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов'язань. У випадках, коли зобов'язання, що покладені судовим рішенням на органи Пенсійного фонду України, не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, перерахунок здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства. Враховуючи зазначене, при виконанні рішення суду у справі 280/3034/23 про зобов'язання нарахування до пенсії щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. Головним управлінням застосовані норми чинного законодавства, зокрема, норми статті 13 Закону, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, пенсія позивачу, на теперішній час, обчислена та виплачується відповідно до зобов'язань, покладених рішенням суду у справі 280/3034/23.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За частиною 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», нормами якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Так, частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" ( 1763-15 ) (пункт "в" статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон № 1166-VII) внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з якими цифри « 80» замінено цифрами « 70». Згідно з пунктом 2 розділу IV Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" пункт 23 розділу II вказаного Закону набрав чинності з 1 травня 2014 року.
Таким чином, обмеження максимального розміру пенсії на рівні 70 % застосовуються до пенсій, які призначаються з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Так, обов'язковою підставою для здійснення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за згаданим вище Законом.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постанова № 704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.
Суд звертає увагу на те, що у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Так, колегія суддів зазначає, що стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова № 45 і Постанова № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Такі зміни могли бути зумовлені політикою держави у конкретний історичний проміжок часу (зокрема, впливу на рішення конкретної особи продовжити службу чи вийти на пенсію), а також її фінансовими можливостями.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
Верховний Суд України у рішенні у справі №21-420а13 від 10 грудня 2013 року, процедура призначення і перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. При перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначала розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Аналогічна правова позиція виловлена Верховним Судом в постанові від 27 лютого 2020 року у справі №522/22925/16-а.
Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення. Натомість відсоткове значення розміру пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17.
16.10.2019 Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у зразковій справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19), предметом спору в якій є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та підтримала висновок про те, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі постанови 13 вказаного Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення. Натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі №420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення». Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».
Таким чином, у територіальних органів Пенсійного фонду України відсутні передбачені законом повноваження зменшувати розмір пенсії для осіб, яким вона призначена раніше у розмірі більшому, аніж це передбачено чинною редакцією статті 13 Закону №2262-ХІІ. Такий підхід ґрунтується на законі, який в аспекті спірних правовідносин, відповідає критерію якості та передбачуваності закону.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № №804/175/1638/18, від 30 серпня 2022 року у справі № 805/3764/18-а, від 08 листопада 2022 року у справі № 2040/5923/18, від 14 листопада 2022 року у справі №380/22040/21, від 28 листопада 2022 року у справі №340/5306/21, від 02 березня 2023 року у справі № 300/5520/21, у справі № 300/5477/21, 06 березня 2023 року у справі № 1340/6235/18, 14 березня 2023 року у справі № 300/7785/21, справі № 300/1668/21, від 16 березня 2023 року у справі № 580/8568/21, від 10 жовтня 2024 року справа № 160/13042/22, від 23 жовтня 2024 року справа № 560/2041/22, від 28 лютого 2024 року справа №300/4495/21.
Крім того, аналогічні правовідносини до тих, які виникли у справі № 600/5357/23-а, рішення у якій оскаржуються, були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 200/7786/19-а.
У цій справі Верховний Суд, аналізуючи положення статті 13 та 63 Закону № 2262-ХІІ, врахувавши позицію, сформовану у справі № 240/5401/18, вирішив відступити від висновків Верховного Суду України та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду про те, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії стаття 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV не передбачала 10-відсоткового збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б установлювала таку доплату, у чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-відсоткової доплати для зазначених військовослужбовців немає.
Відступаючи від зазначеного висновку Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що на час виникнення спірних правовідносин стаття 13 Закону № 2262-ХІІ була чинною у редакції Закону № 3591-IV, яка не передбачала доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1. Проте застосування органом пенсійного фонду при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
Таким чином Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав, при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії для осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 2, з огляду на положення статті 16 (подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу є обов'язком держави) у сукупності з положеннями частини п'ятою статті 17 (Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей) Конституції України, як виняток із загального правила, за чинного законодавчого регулювання застосовується тлумачення закону на користь особи (незастосування закону, який звужує права особи) у формі застосування попередньої редакції статті 13 Закону №2262-ХІІ (до внесення змін згідно із Законом № 3591-IV) змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Аналогічного висновку, керуючись позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 200/7786/19-а, дійшов Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2023 року у справі №140/500/21, від 23 вересня 2024 року справа №600/5357/23-а.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», однак підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції, чинній на момент такого перерахунку, які застосовуються саме при призначенні пенсії, були відсутні.
За таких обставин, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку позивачу.
Відтак позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно, підлягають задоволенню.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, висновок суду першої інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статями 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року в адміністративній справі №280/8633/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко