29 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/6004/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Кабанова Євгена Ігоревича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №160/6004/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Третього апеляційного адміністративного суду перебувала зазначена вище справа за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у зазначеній справі вказану апеляційну скаргу задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року в адміністративній справі №160/6004/24 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Військову частину НОМЕР_1 у звільненні з військової служби ОСОБА_1 .
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.11.2023 року щодо звільнення з військової служби з урахуванням висновків суду.
21.04.2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду від представника позивача - адвоката Кабанова Є.І. надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 року по справі №160/6004/24 та накладення штрафу на керівника Військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачем не належним чином виконано судове рішення та надано неправомірну відповідь з посиланням на норми законодавства, які не підлягають застосуванню в межах спірних правовідносин. Заявник вказує, що відповідач фактично не виконав постанову суду апеляційної інстанції, оскільки листом від 17.03.2025 року №08/19950/25-ВН повідомив про розгляд рапорту на виконання рішення суду, а також про те, що документи, долучені до рапорту не підтверджують наявність підстав для звільнення відповідно до абз.7 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції встановити судовий контроль за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 року у справі №160/6004/24 шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання постанови суду; встановити строк для подання до суду апеляційної інстанції звіту про виконання судового рішення від 22.10.2024 року та накласти на керівника Військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення суду, штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів, розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частинами третьою та четвертвою статті 382 КАС України передбачено, що якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини другої ст.382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що виконавчий лист по справі №160/6004/24 видано судом першої інстанції 27.11.2024 року.
21.03.2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Яворським О.М. винесено постанову ВП №76766133 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання листа №160/6004/24, виданого 27.11.2024 року.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що державним виконавцем встановлено фактичне повне виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Вказана постанова позивачем не оскаржувалась.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №160/6004/24 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року в адміністративній справі скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у звільненні з військової служби ОСОБА_1 .. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 09.11.2023 року щодо звільнення з військової служби з урахуванням висновків суду.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №160/6004/24 в касаційному порядку не оскаржувалась.
Тобто, на виконання вказаного судового рішення відповідач був зобов'язаний лише розглянути рапорт ОСОБА_1 .. Суд не зобов'язував Військову частину НОМЕР_1 прийняти за результатами розгляду вказаного рапорту рішення як на користь позивача, так і про відмову в задоволенні рапорту.
Заявник, з посиланням на положення ст.382 КАС України та статтю 129-1 Конституції України, просить встановити судовий контроль за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, оскільки вважає, що відповідачем рішення суду не виконано належним чином.
До заяви про встановлення судового контролю позивач долучив лист Військової частини від 17.03.2025 року, з якого встановлено, що листом від 01.11.2024 року №08/14763-24-Вих «Про виконання рішення суду» військова частини НОМЕР_1 повідомила позивача про необхідність уточнення підстави для звільнення визначену частиною 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону від 18.05.2024 року) з наданням підтверджуючих документів. Позивач подав заяву від 12.11.2024 року №П-2338, в якій уточнив обрану підставу для звільнення, а саме: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І групи підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції на час подання рапорту/надання відповіді). Додаткових документів, які підтверджували б необхідність звільнення зі служби, позивачем не долучено. Зі змісту листа вбачається, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 по справі №160/6004/24 відповідачем здійснено повторний розгляд рапорту ОСОБА_1 від 09.11.2023 року, з урахуванням заяви від 12.11.2024 року та зазначено, що виходячи з долучених до рапорту документів, умов та можливостей для звільнення позивача з військової служби на підставі абзацу сьомого підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І групи, немає.
Посилання позивача на неналежний розгляд рапорту позивача від 09.11.2023 року та невідповідність викладених у листі висновків конкретному положенню законодавства колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зі змісту листа Військової частини НОМЕР_1 та доданих до заяви документів вбачається, що судове рішення від 22.10.2024 року фактично виконане відповідачем шляхом повторного розгляду рапорта ОСОБА_1 від 09.11.2023 року з урахуванням заяви від 12.11.2024 року (подана після постанови ТААС від 22.10.2024 року) щодо звільнення з військової служби з урахуванням висновків суду.
Апеляційний суд знов звертає увагу, що судовим рішенням відповідача не було зобов'язано прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби на підставі конкретного пункту статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як помилково вважає позивач.
Незгода позивача із результатами розгляду його рапорту від 09.11.2023 року з урахуванням заяви від 12.11.2024 року або протиправність дій відповідача при розгляді такого рапорту є підставою для окремого позовного провадження шляхом оскарження дій та/або рішення суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення про встановлення судового контролю за виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №160/6004/24.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 242, 250, 308, 311, 315, 328, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Кабанова Євгена Ігоревича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справі №160/6004/24.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко