30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7909/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року (суддя Артоуз О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання чинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати дії Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС за період 2022, 2023 та 2024 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби протиправними;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок, з урахуванням раніше нарахованих та виплачених коштів компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, та здійснити виплату у сумі 16512,14 грн. грошової компенсації за 20 невикористаних календарних днів додаткової відпустки, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС за 2022, 2023 та 2024 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, судом не враховано, що у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі, за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої ст.16-2 Закону України «Про відпустки» та п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.04.2021 по 12.06.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 за контрактом та відповідно до наказу від 12.06.2024 №62 - РС був звільнений з військової служби у відставку (підпункту «а» пункту 3 - за віком - у разі досягнення граничного віку перебування па військовій службі).
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 23.12.1993 позивачу надано статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.
Відповідно до копії посвідчення серії № НОМЕР_4 , виданого Військовою частиною НОМЕР_5 07.04.2023, позивач має статус учасника бойових дій та право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
12 липня 2024 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про подання відомостей про нарахування грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Просив здійснити нарахування та виплату належної грошової компенсації. Однак відповіді на дане звернення не отримав.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до пункту 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ, учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Згідно з абз. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ, у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Відповідно до п. 17 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
Згідно з пунктом 18 статті 10-1 Закону №2011-ХІ в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Статтею 4 Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
В силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII працівникам з числа постраждалих громадян, віднесених до категорії 2, надається пільга з використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік.
Суд першої інстанції вірно врахував, що зазначена додаткова відпустка не віднесена Законом № 504/96-ВР до щорічних додаткових відпусток (ст. 7, 8 Закону 504/96-ВР), а належить до інших видів відпусток, встановлених законодавством (ч. 2 ст. 4 Закону № 504/96-ВР). Ця відпустка є гарантованою державою пільгою, а тому роботодавець зобов'язаний забезпечити право працівника на відпустку впродовж календарного року.
Згідно пункту 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936, соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 6 - 13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та фізичними особами - підприємцями відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Положеннями пункту 6 вказаного Порядку передбачено, зокрема, що підприємства реєструються уповноваженим органом, для чого подають не пізніше ніж за два місяці до початку кожного бюджетного року відомості про підприємство з визначенням кількості постраждалих осіб за категоріями отримувачів компенсацій та допомоги певних видів та кількості громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, і списки громадян із зазначенням прізвища, імені та по батькові, категорії, серії та номера посвідчення (за наявності), місця проживання (перебування), ідентифікаційного номера.
Графік відпусток громадян та розрахунок витрат для додаткової відпустки на наступний бюджетний рік подаються підприємством до уповноваженого органу разом із зазначеними відомостями.
У разі зміни зазначених відомостей, у тому числі найменування підприємства, його місцезнаходження та розрахункових рахунків, на які перераховуються кошти, та списків громадян підприємство повідомляє протягом 20 днів наступного місяця про такі зміни відповідних розпорядників коштів.
До 25 числа місяця, за який здійснюється нарахування, підприємства подають до уповноваженого органу документи щодо розрахункових витрат, пов'язаних з виплатою компенсацій та допомоги певних видів, за затвердженою Мінсоцполітики формою та реєстр отримувачів компенсаційних виплат і допомоги певних видів, де зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, категорія, номер посвідчення, ідентифікаційний номер, відомості про нараховані виплати, суму компенсацій та вид допомоги.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що додаткова відпустка, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є гарантованою державою пільгою, із визначенням законом спеціального порядку надання цих відпусток, виходячи з особливостей їх фінансування, а тому відповідачем правомірно було відмовлено позивачу у виплаті грошової компенсації.
Додаткова відпустка як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не належить до основної щорічної відпустки, а Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містить норми згідно з якою можлива грошова компенсація такої невикористаної соціальної відпустки.
Згідно з абз. 3 п. 4 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, які одночасно мають право на отримання щорічної додаткової відпустки, передбаченої абзацом першим цього пункту та іншими законами, щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення надається за однією з підстав за вибором військовослужбовця.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовець має право на отримання щорічної додаткової відпустки лише за однією з підстав за його вибором.
Як було встановлено судом першої інстанції, згідно з довідки про суми нарахованого і виплаченого під час звільнення грошового забезпечення ОСОБА_1 , позивачу була виплачена компенсація за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки.
Відтак вірними є висновки суду першої інстанції, що у позивача відсутні підстави для виплати грошової компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 2022, 2023, 2024 роки.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання чинити дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш