30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/6122/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року (суддя Новікова І.В.) у справі за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в розмірі 70142,76 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року позов задоволено.
Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості у розмірі 70142,76 грн. (сімдесят тисяч сто сорок дві гривні 76 копійок) на р/р UA338999980314080512000008479, отримувач ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя/18010300, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету - 18010300.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 30.11.2023 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення, якими відповідачу визначено зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, а саме:
№0072472-2409-0830-UA23060070000082704, в якому визначено до сплати зобов'язання в розмірі 4341,32 грн.;
№0072480-2409-0830-UA23060070000082704 - 226,50 грн.;
№0072471-2409-0830-UA23060070000082704 - 9818,03 грн.;
№0072473-2409-0830-UA23060070000082704 - 6050,36 грн.;
№0072477-2409-0830-UA23060070000082704 - 6016,50 грн.;
№0072469-2409-0830-UA23060070000082704 - 6235,44 грн.;
№0072478-2409-0830-UA23060070000082704 - 13606,50 грн.;
№0072474-2409-0830-UA23060070000082704 - 163,44 грн.;
№0072479-2409-0830-UA23060070000082704 - 8641,50 грн.;
№0072483-2409-0830-UA23060070000082704 - 40,90 грн.;
№0072484-2409-0830-UA23060070000082704 - 2456,73 грн.;
№0072485-2409-0830-UA23060070000082704 - 1513,96 грн.;
№0072486-2409-0830-UA23060070000082704 - 1560,27 грн.;
№0072487-2409-0830-UA23060070000082704 - 1086,31 грн.;
№0072476-2409-0830-UA23060070000082704 - 8385,00 грн.
Податкові повідомлення - рішення було направлено контролюючим органом на податкову адресу відповідача, проте не було вручено з незалежних від контролюючого органу підстав.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що сума податкового зобов'язання є узгодженою та у встановлений законом строк відповідачем не сплачена.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України встановлено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума подачку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня рок. що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Підпунктом 266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як було встановлено судом першої інстанції, податкові повідомлення - рішення було направлено контролюючим органом на податкову адресу відповідача, проте не було вручено з незалежних від контролюючого органу підстав.
Доказів оскарження податкових повідомлень - рішень матеріали справи не містять.
Судом вірно було встановлено, що сума податкового зобов'язання є узгодженою та у встановлений законом строк відповідачем не сплачена.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Також суд першої інстанції встановив, що відповідачу у встановленому порядку було засобами поштового зв'язку направлено податкову вимогу від 09.05.2024 №0002483-1304-0801, яка не була вручена з незалежних від контролюючого органу підстав.
Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш