30 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 340/2895/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року в адміністративній справі №340/2895/24 за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Кіровоградській області (далі - позивач, ГУ ДПС) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просило:
- стягнути із ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на користь Голованівської селищної тг, в сумі 10 779,81 грн., за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/11010500, банк отримувача: Казначейство України, код отримувача: 37918230, рахунок: UA478999980333189341000011519, код платежу: 11010500, вид бюджету: 85 (РАХ.РОЗМЕЖУВАННЯ КАЗНАЧЕЙСТВА), назва податку: Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування Призначення платежу:*;140;РНОКПП НОМЕР_1 ; погашення податкового боргу (у разі самостійної сплати);
- стягнути із ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) податковий борг по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на користь державного бюджету України, в сумі 727,06 грн., за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Кіров.обл/Кіров.обл./11011001, банк отримувача: Казначейство України, код отримувача: 37918230, рахунок: UA988999980313070137000011001, код платежу: 11011001, вид бюджету: 30 ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ, назва податку: Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування Призначення платежу:*; 140;РНОКПП НОМЕР_1 ; погашення податкового боргу (у разі самостійної сплати);
- стягнути із ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на користь Голованівської селищної тг, в сумі 23,83 грн., за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/18010200, банк отримувача: Казначейство України, код отримувача: 37918230, рахунок: UA658999980314010617000011519, код платежу: 18010200, вид бюджету: 50 МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ, назва податку: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, Призначення платежу:*; 140;РНОКПП НОМЕР_1 ; погашення податкового боргу (у разі самостійної сплати)
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року адміністративний позов задоволено, а саме суд:
Стягнув із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на користь Голованівської селищної тг, в сумі 10 779,81 грн., за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/11010500, банк отримувача: Казначейство України, код отримувача: 37918230, рахунок: UA478999980333189341000011519, код платежу: 11010500, вид бюджету: 85 (РАХ.РОЗМЕЖУВАННЯ КАЗНАЧЕЙСТВА), назва податку: Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Стягнув із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на користь державного бюджету України, в сумі 727,06 грн., за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Кіров.обл/Кіров.обл./11011001, банк отримувача: Казначейство України, код отримувача: 37918230, рахунок: UA988999980313070137000011001, код платежу: 11011001, вид бюджету: 30 ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ, назва податку: Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Стягнув із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на користь Голованівської селищної тг, в сумі 23,83 грн., за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/18010200, банк отримувача: Казначейство України, код отримувача: 37918230, рахунок: UA658999980314010617000011519, код платежу: 18010200, вид бюджету: 50 МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ, назва податку: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування скарги зазначено, що відповідач заперечує проти доказів, використаних судом, а саме : акту камеральної перевірки від 16.07.2020р. № 002360/11-28-50-08/ НОМЕР_1 за період з 17.05-2018-29.03.2019; акту камеральної перевірки від 16.07.2020р. № 002356/11-28-50-08/ НОМЕР_1 ; податкового рішення повідомлення від 16.07.2020р. № 0030245008 ; копій інтегрованих карток. Суд не перевірив надані докази, їх зміст та дати постановлення .
Щодо боргу в розмірі 23,83 грн. по податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, скаржник зазначає, що з інтегрованої картки вбачається відсутність заборгованості та наявність переплати в розмірі 43.34 грн.
Щодо стягнення податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 10 779,81 грн та по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 727,06 грн., скаржник зазначає, що акти камеральних перевірок та податкове рішення-повідомлення від 17 липня 2020 року позивачу не надходило.
Також скаржник посилається на те, що станом на 16 липня 2023 року податковим органом необхідно було прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу, у зв'язку зі сплавом 1095 днів.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
За відповідачем рахується заборгованість у розмірі 11530,70 грн., а саме:
1) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 10 779,81 грн., який виник:
на підставі акту камеральної перевірки №002356/11-28-50-08/2412709908 від 16.07.2020 року (а.с.15) винесено податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») № 0030245008 від 16.07.2020 року, яким донараховано штрафних санкцій на суму 1200,00 грн. (а.с.16), яке направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено 21.07.2020 року (а.с.17);
станом на 19.01.2023 року нараховано пеню з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 9579,81 грн. (а.с.12зв.);
2) по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 727,06 грн., який виник: на підставі акту камеральної перевірки №002360/11-28-50-08/2412709908 від 16.07.2020 року (а.с.14) платнику винесено Податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») №0030285008 від 16.07.2020 року, яким донараховано штрафних санкцій на суму 770,40 грн. (а.с.16зв.), яке направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено 21.07.2020 року. (а.с.17) З урахуванням переплати в сумі 43,34 грн., залишок боргу складає 727,06 грн.;
3) по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 23,83 грн., а саме станом на 19.01.2023 року нараховано пеню у розмірі 40,93 грн., з урахуванням сплати в сумі 17,10 грн., залишок боргу складає 23,83 грн.
Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, матеріали справи не містять.
Податковим органом у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу йому надіслано податкову вимогу форми “Ф» за № 89393-50 від 21.08.2018 року на суму 50081,00 грн., яка вручена позивачу особисто 30.08.2018 року. (а.с.10)
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 6 ПК України надано визначення понять «податок» та «збір». Так, податок - це обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платника податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. ПК України).
За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ).
Тобто, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, на платників податків покладений обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору впорядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Так, у фізичних осіб, що мають у власності об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, виникає обов'язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).
Згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно із пунктом 129.1. статті 129 ПК України, в редакції на час спірних відносин, нарахування пені розпочинається:
при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
За змістом пунктів 58.2, 58.3 статті 58 ПК України, форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 42.1 - 42.3, 42.5 статті 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Відповідно до пунктів 2, 4 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Якщо контролюючим органом не отримано квитанції про доставку податкового повідомлення-рішення в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання таке податкове повідомлення-рішення у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).
Проаналізувавши наведені вище положення суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення та податкова вимога (яка надсилається в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення) повинна бути надіслана контролюючим органом на адресу за місцем проживання платника податків або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи.
Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2021 року справа № 360/4692/19 зазначив, що у розумінні статті 42, 58 Податкового кодексу України, вимога та податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими позивачу, оскільки надіслані на адресу за місцем проживання (останнього відомого місцезнаходження фізичної особи) з повідомленням про вручення. Отже, вказані документи є належним доказами, які підтверджують наявність у позивача узгодженого податкового боргу.
Отже, податкові повідомлення-рішення направлені позивачу на податкову адресу, вважаються врученими у відповідності до ст. 42 ПК України.
Посилання скаржника на те, що вона не отримувала акти та податкові повідомлення-рішення, колегія суддів не приймає, оскільки вказане не спростовує той факт, що у розумінні положень ст. 42 ПК України, вони вважаються врученими. Також, відповідно до п. 70.7 ПК України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017р. №822 зі змінами та доповненнями (далі - Положення №822) фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів (далі - податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи - платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за формою №5ДР (далі - Заява за ф. №5ДР) (додаток 12 до Положення №822) та документа, що посвідчує особу (після пред'явлення повертається).
За положенням пункту 56.15 статті 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом 1 пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Згідно вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 60 календарних днів, що настають за днем отримання рішення про застосування штрафних санкцій, закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов'язань, або якщо рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов'язань за результатами судового оскарження не було скасовано і є чинним, такі зобов'язання вважаються узгодженими.
Отже, податкові повідомлення-рішення у межах вказаної справи вважаються належним чином врученими відповідачу, не оскаржені в судовому або адміністративному порядку та не скасовані.
Положеннями пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків
При цьому, пункт 59.5 цієї статті передбачає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу, яка направлена поштою на податкову адресу платника податків, та згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернута до контролюючого органу з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», вважається врученою у відповідності до вимог ПК України. Податкова вимога не оскаржувалась та не відкликалась.
Відповідно до пп. 20.1.19, 20.1.34, 20.1.34-1 п. 20.1. ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;
звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;
звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до підпунктів 95.1 - 95.2 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Отже, обов'язковою умовою для стягнення коштів в порядку ст. 95 ПК України є наявність у платника податків заборгованості по податковим зобов'язанням.
Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, зокрема і пені, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання (що включає і нараховану пеню), чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020р. у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019р. у справі № 2340/4023/18, від 05.03.2020р. у справі № 804/8630/16, від 13 січня 2021 року у справі № 819/1399/17, від 12.07.2022р. у справі № 160/7345/20, від 27 червня 2024 року справа № 160/538/23 та інших.
Так, в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Отже, предметом доказування у даній справі є обставини, зокрема, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку.
Такими обставинами у розумінні ПК України є наявність податкового боргу, який виник на підставі несплати узгодженого грошового зобов'язання платника податків яку він повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання.
При цьому, як зазначалось, податковим зобов'язанням в розумінні ПК України, визначається, як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Вказаний борг нараховано за об'єктами нерухомості. Податковий борг підтверджується матеріалами справи.
Крім того, суд зазначає, що борг у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків.
Щодо посилання скаржника на те, що в інтегрованій картці вбачається відсутність заборгованості зі сплати податку не нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, та наявна переплата в розмірі 43.34 грн, колегія суддів зазначає, що переплата рахується станом на серпень 2020 року, також, як зазначалось зазначена заборгованість є нарахованою пенею у зв'язку з порушенням строки сплати податку.
Щодо заперечень скаржника проти доказів, використаних судом, колегія суддів зазначає, що скаржником не наведено належних та допустимих доказів які б спростовували надані позивачем докази, або підтверджували недостовірність наведених у них даних.
Щодо посилання скаржника на наявність форс мажорних обставин та обставин для списання боргу, закінчення строку - 1095 дня, колегія суддів зазначає, що з огляду на принцип диспозитивності вказані обставини досліджується під час оскарження відповідних ППР.
Також, відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Згідно з пунктом 101.2 статті 101 ПК України, під терміном "безнадійний" розуміється зокрема: 101.2.3. податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу; 101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Пунктом 101.5 статті 101 ПК України встановлено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином, у разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню.
Аналізуючи норми чинного законодавства, суд дійшов висновків, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов'язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов'язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов'язок не є виконаним.
Колегія суддів звертає увагу, що безумовною підставою для визнання податкового боргу безнадійним та його списання податковим органом є його наявність в інформаційних системах органів доходів і зборів.
Отже, списання безнадійного податкового боргу, у тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин).
В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 4 вересня 2018 року у справі №813/4430/16, від 16.09.2022р. у справі № 160/10941/19, від 15 червня 2023 рок справа № 380/393/21, від 02 листопада 2022 року справа №380/16255/21
У постанові Верховного Суду від 6 лютого 2018 року у справі №807/2097/16 касаційний суд резюмував, що обов'язок зі сплати пені пов'язаний з обов'язком погашення податкового боргу, тому в разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак, з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.
Як зазначалось, визначення податкового боргу наведено у п.п.14.1.175 ПК України, а саме, це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Тобто, для правильного вирішення даного спору важливо встановити дату (момент) узгодженості грошового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення. Лише встановлення цього строку дає підстави визначити наявність/відсутність статуту «безнадійного» цього боргу.
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 13.05.2020р. № 591-IX внесені зміни, зокрема, до Податкового кодексу України щодо термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, пунктом 52-2 якого встановлено: На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу .
Отже, абзацом 10 п. 52-2 підрозділу 11 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що на період з 18 березня 2020 року дію пункту 102.4 ст. 102 ПК України не слід застосовувати. На період дії встановленого в Україні карантину, строк визначений пункту 102.4 ст. 102 ПК України не застосовується та не обмежується 1095 днями.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2022р. у справі № 120/118/21-а вказував, що строк звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу, з урахуванням строків, визначених статтею 102 ПК України, складає 1095 днів з дня його виникнення, водночас, абзацом 11 пункту 52-2 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України (зі змінами, внесеними згідно Законом №591-ІХ) передбачено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Також, відповідно до п. 102.9 ст. 102 ПК України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Вказані положення неконституційними не визнавалися, а тому підлягають застосуванню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що перебіг 1095-денного строку зупинився 18 березня 2020 року.
Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.
Зазначене підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 29.06.2021р. по справі № 904/3405/19, від 23.12.2022р. по справі №140/12235/21 та інші.
Так, строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу.
Строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом настає з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.
У даному випадку, відсутні підстави вважати, що минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.
Отже, позивачем не пропущений строк звернення до суду з позовом щодо стягнення податкового боргу.
Також, матеріали справи не містять доказів звернення до позивача з заявою про списання боргу та оскарження ним відповідної відмови.
Таким чином, за наявності у платника податків суми узгодженого, але не сплаченого у встановлені строки грошового зобов'язання, контролюючий орган наділений правом здійснити заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення на користь держави коштів, які перебувають у його власності. Враховуючи наявність податкового боргу у відповідача, що підтверджується розрахунком заборгованості, копіями податкових декларацій та копією корінця податкової вимоги, суд погоджується з висновком суду першої інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
З огляду вищевказане, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, які регламентують спірні правовідносини.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року в адміністративній справі №340/2895/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко