Номер провадження: 33/813/844/25
Номер справи місцевого суду: 506/969/24
Головуючий у 1-й інстанції Чеботаренко О. Л. Доповідач Лозко Ю. П.
28.04.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Осокіна Сергія Юрійовича
розглянувши апеляційну скаргу захисника Осокіна Сергія Юрійовича
на постанову судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 26 лютого 2025 року
встановив:
Постановою судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 26 лютого 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Вирішено питання щодо судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що 02 вересня 2024 року о 00:10 год в селищі Окни Подільського району Одеської області по вул. Незалежності, водій ОСОБА_1 , керував Т/З -автомобілем «MERCEDES-BENS с 180», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі відмовився, і таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник Осокін С.Ю. просить скасувати постанову судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 26 лютого 2025 рокута закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , правоохоронці зупинили за відсутності законних правових підстав, перелік яких визначено ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», у той час як порушення комендантської години не входить до цього переліку. Протокол про адміністративне правопорушення є незаконним та недопустимим доказом, оскільки не містить відомостей про ознайомлення
ОСОБА_1 з правами, передбаченими законом, також відсутній підпис поліцейського, який би засвідчував, що ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з правами та обов'язками, що на переконання захисника, свідчить про те, що права і обов'язки ОСОБА_1 не роз'яснялися, сам протокол складено без участі ОСОБА_1 . Крім того, оригінал протоколу про адміністративне правопорушення та його копія, містять розбіжності, тоді як в судовому засіданні поліцейський Ковальчук М.І. підтвердив, що текст у протоколі він дописав пізніше, вже після спілкування з ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутнє встановленої форми направлення для проходження огляду в конкретному медичному закладі, тому відсутні підстави стверджувати, що поліцейський виконав вимоги законодавства та дійсно направляв ОСОБА_1 для проходження огляду. Як на підставу визнання відеозапису недопустимим доказом, апелянт посилається на те, що відеофіксація подія велася не безперервно, а відеозапис, який міститься на оптичному диску, всупереч ст. 99 КАС України, не засвідчені електронним цифровим підписом поліцейського. До матеріалів справи не надано носій на який безпосередньо здійснений відеозапис, який відповідно до вимог законодавства є оригіналом такого електронного доказу.
В судовому засіданні захисник Осокін С.Ю. підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення за доводами апеляційної скарги.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вислухавши захисника Осокіна С.Ю. за доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду та таке.
Із тексту апеляційної скарги убачається, що захисником не заперечується та обставина, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у часі та місці, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення, наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, які слугували підставами для висловлення на його адресу такої вимоги, як проходження огляду на стан сп'яніння захисник під сумнів не ставить, а також те, що зазначені вище обставини фіксувалися правоохоронцями за допомогою технічного засобу фіксації, а тому з огляду на положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, ці обставини апеляційним судом не перевіряються.
Як на підставу для задоволення вимог апеляційної скарги захисник посилається на недопустимість доказів, наданих правоохоронцями з підстав, викладених у апеляційній скарзі, неправомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 266 КУпАП).
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року N 1103 (далі Порядок).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно із пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Також порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, регламентовано розділом II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року N 1452/735 (далі -Інструкція).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 розділу I Інструкції).
Наведені вище вимоги законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.
Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, відеозапис, інші документи.
Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього стягнення у розмірі 17000 грн, суд першої інстанції виходив із того, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення (02 вересня 2024 року) сплинув один рік з дня вчинення ОСОБА_1 попереднього правопорушення (16 серпня 2023 року), тому його дії мають кваліфікуватися за ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто без ознаки повторності. Відхиливши доводи сторони захисту щодо наявності правових підстав для закриття провадження у справі, суд першої інстанції врахував, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, тобто в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
З такими висновками суду, апеляційний суд погоджується, з огляду на таке.
З відеозаписів, долучених правоохоронцями до матеріалів справи убачається, що під час комендантської години ( 00:10:50 - час вказаний на відеозаписі), правоохоронцями було зупинено транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні (SPS 41657), під керуванням ОСОБА_1 . Підставою зупинки автомобіля, поліцейський зазначив рух транспортного засобу у комендантську годину (00:11:00 - час вказаний на відеозаписі). Під час спілкування з водієм, у останнього поліцейськими виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у зв'язку з чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою використання спеціального технічного засобу (алкотестеру), так і у закладі охорони здоров'я, однак від виконання обов'язку, передбаченого п.2.5 ПДР, ОСОБА_1 відмовився (00:15:48-00:15:-51 - час вказаний на відеозаписі) у зв'язку з чим його було повідомлено, що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. За результатами складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 оголошено його зміст та запропоновано надати пояснення, втім від реалізації цього права водій відмовився (00:47:06 - час вказаний на відеозаписі), від підписання протоколу ОСОБА_1 також відмовився (00:47:16 - час вказаний на відеозаписі).
Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, визначені ст. 256 КУпАП.
Зокрема, ч.3 ст. 256 КУпАП передбачено, що у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №164680 від 02 вересня 2024 року, правоохоронцями зафіксовано, що: «02 вересня 2024 року о 00:10 год в смт. Окни, вул. Незалежності, водій ОСОБА_1 рухався на транспортному засобі «Mercedes-Bens» c 180 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, повторно протягом року, притягнутий Красноокнянським районним судом 13 вересня 2023 року, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП».
Від надання письмових пояснень по суті порушення, підписання протоколу, отримання його копії, ОСОБА_1 відмовився, про що поліцейським зроблені відповідні записи, відповідно до вимог ч.3 ст. 256 КУпАП.
При цьому, з копії зазначеного вище протоколу, яка міститься у матеріалах справи, ( а.с.2) убачається, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказане було предметом дослідження суддею першої інстанції під час розгляду цієї справи про що, зокрема свідчить протокол судового засідання від 11 лютого 2025 року (а.с. 56-60), і з приводу зазначених вище обставин, стосовно наявних у протоколі складеного 02 вересня 2024 року № ААД №164680 відносно ОСОБА_1 та його копії певних розбіжностей було допитано у якості свідка правоохоронця ОСОБА_2 .
Водночас, ураховуючи те, що за результатами розгляду цієї справи ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказане не є окремою підставою для закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП відносно ОСОБА_1 , і не спростовує правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зважаючи на те, що усупереч п.2.5 ПДР, водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у спеціалізованому закладі охорони здоров'я.
Щодо аргументів захисника про складання протоколу про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 .
Порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначений
ст. 254 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, закон не містить прямої вказівки на обов'язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складання (заповнення) протоколу про адміністративне правопорушення.
Як убачається з протоколу судового засідання від 11 лютого 2025 року, поліцейський Ковальчук М.І., надав пояснення про те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено на місці зупинки транспортного засобу, при цьому ОСОБА_1 знаходився поруч зі своїм автомобілем на відстані близько 10 метрів, під час складання цього документа, ОСОБА_1 не знаходився на одному місці, а пересувався з місця на місце, у тому числі знаходився і поряд з поліцейським.
З відеозапису убачається, що під час оголошення змісту протоколу, ОСОБА_1 знаходився безпосередньо поруч з поліцейським, на пропозицію останнього, відмовився надати особисті пояснення по суті порушення, про що зазначено у протоколі.
Посилання захисника на те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було роз'яснено права, передбачені законом, не є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги та закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 приймав участь у розгляді судом цієї справи ( а.с.29-30), що відбувся і за участю його захисника Осокіна С.Ю., отже ОСОБА_1 реалізував право користуватися юридичною допомогою адвоката, у тому числі під час апеляційного перегляду справи, отже, зазначене, не завадило ОСОБА_1 реалізувати права, надані йому законом, у тому числі право на захист.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що у правоохоронців не було законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію "визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю. (п. 2,3 ч. 1,ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію").
Відповідно до п. 5 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. N 1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Відповідно до п.п. 7,10 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Згідно з п. 5 та 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Апеляційний суд вважає, що правоохоронці, які під час комендантської години, зупинили транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, під керуванням ОСОБА_1 , діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України "Про національну поліцію" та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з дотриманням вимог "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану".
Сама по собі незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу або не надання працівниками поліції доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, не звільняє водія від обов'язку, на вимогу правоохоронців, надати документи, перелік яких визначено законом та у разі необхідності пройти огляд на стан сп'яніння.
Ураховуючи, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , було зупинено правоохоронцями під час дії комендантської години, що не заперечується захисником, тобто під час дії заборони перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень, і цю обставину в судовому засіданні підтвердив поліцейський ОСОБА_2 , тому правоохоронці, з огляду на положення п.7 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», діяли у межах правового поля.
Стосовно посилань захисника про недопустимість та неналежність відеозапису, що міститься в матеріалах справи як доказу у справі, апеляційний суд зауважує про таке.
Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключного національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.
Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі "будь - які фактичні дані". Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.
Посилання апелянта про те, що відеозапис не є безперервним, апеляційний суд оцінює критично, оскільки КУпАП не містить застережень щодо мінімального чи то максимального обсягу відеозапису, який може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. При цьому, долучений до матеріалів справи відеозапис за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності, та містить фіксацію подій, що підтверджує обставини, викладені та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. За допомогою засобів відеозапису правоохоронцями зафіксовано момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у останнього ознак алкогольного сп'яніння, висловлення на його адресу вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та відмови водія виконати обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР, що спростовує твердження захисника про недопустимість відеозапису, як джерела доказу.
Аргументи захисника про те, що відеозаписи, які містяться на оптичному диску, всупереч ст. 99 КАС України, не засвідчені електронним підписом поліцейського, відхиляються апеляційним судом, оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення оцінка доказів здійснюється за правилами КУпАП, а не КАС України, тому відсутність електронного підпису на оптичному диску, що міститься у справі, не свідчить про недопустимість відеозапису, як джерела доказу. З цих підстав, апеляційний суд не приймає до уваги, аргументи захисника щодо не надання носія на який безпосередньо здійснено відеозапис.
Доводи апеляційної скарги про те, що у встановленому законом порядку водія не було направлено на проходження огляду на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не було вручено письмове направлення на проходження огляду, чим порушено вимоги законодавства, апеляційний суд відхиляє, оскільки положення профільного законодавства не містять обов'язку поліцейського вручати цей документ (направлення) водієві у письмовій формі з метою проходження ним огляду.
Окрім того, посилання апелянта, що водієві не вручалося письмове направлення на огляд у закладі охорони здоров'я, апеляційний суд відхиляє, оскільки у цій справі, водій відмовився від проходження медичного огляду, а тому факт не вручення йому цього документа не спростовує наявність у його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 мав знати про те у якому саме медичному закладі йому пропонується пройти огляд, та чи є цей заклад найближчим, є необґрунтованими, оскільки водій транспортного засобу у категоричній формі відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у тому числі у медичному закладі, відтак назва конкретного медичного закладу, у якому б водій мав проходити відповідний огляд, не має правового значення.
Іншими доводами апеляційну скаргу захисник не обґрунтовує.
Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з'ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин, відсутні підстави для закриття провадження у справі, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КупАП є вірним.
Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст.247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.
Керуючись ст. 294 КУпАП
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Осокіна Сергія Юрійовича залишити без задоволення.
Постанову судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 26 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.П. Лозко