24 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/23252/24
Головуючий суддя І інстанції - Ільков В.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року в адміністративній справі №160/23252/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виналь" звернулось до суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №43135000405 від 06.08.2024 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виналь" було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №43135000405 від 06.08.2024 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що попереднє податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 2135000405, згідно якого позивача притягнуто до відповідальності згідно п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України, є узгодженим в зв'язку із набранням законної сили рішенням у справі №160/3236/24, та є підтвердженням встановленого факту повторності правопорушення за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів при здійсненні податкового контролю.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, фактична перевірка ТОВ «ВИНАЛЬ» проведена ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В.
За результатом якої складено акт від 01.07.2024 року №1806/04-36-09-03/41146771.
Актом встановлено порушення п.85.2, п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог п.п.20.1.6 п .20.1 ст.20, п.85.2, п. 85.4 ст.85 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), вручена 20.05.2024 року представнику ТОВ «Виналь», письмова вимога перевіряючих щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань:
бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв;
надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.
У ході проведення фактичної перевірки з 20.06.2024 по 30.06.2024 р.р. було встановлено, що вищезазначені документи не надано.
На підставі вказаного акту фактичної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №43135000405 від 06.08.2024 року, яким встановлено порушення пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України та застосовано до ТОВ «Виналь» штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040,00 грн.
Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем передчасно застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену п.121.1 ст.121 ПК України.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.
Абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки наведений у статті 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до положень п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення, таких документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Відповідно до положень п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Таким чином, приписами чинного законодавства передбачений чіткий імперативний порядок дій контролюючого органу під час вручення акту перевірки, який передбачає надання останнього для підписання посадовій особі платника податків. Факт вчинення вказаної дії підтверджується або відповідним записом посадової особи платника податків або актом, складеним контролюючим органом про відмову від підпису платником податків.
Як видно з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення були висновки відповідача про повторне ненадання позивачем на відповідний запит витребуваних документів.
Відповідно до приписів п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому, згідно з положеннями п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Приписами п. 85.8 ст. 85 ПК України закріплено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
З системного тлумачення зазначених вище норм права вбачається, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства. При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Так, в межах фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вручено позивачу запит про надання копій документів, зокрема, залишків тари, упаковки, показників лічильників.
В свою чергу, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведений запит не є запитом документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства в розумінні п. 85.4 ст. 85 ПК України, оскільки, в ньому відсутнє посилання на будь-які порушення, в зв'язку з виявленням яких вимагається надання копій документів, та конкретний перелік документів, копії яких вимагається надати (з зазначенням реквізитів документів), а відтак, у позивача був відсутній обов'язок та правові підстави для надання необхідних документів.
Зважаючи на те, що зі змісту наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.06.2024 року № 2440-п вбачається, що предметом фактичної перевірки є питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, запит податкового органу щодо залишків тари, показників, показників лічильників не стосуються предмету вказаної перевірки, а тому, їх витребування не є правомірним.
При цьому, відповідно до положень п. 85.6 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Піддаючи тлумаченню вказану норму права, можна зробити висновок, що остання є імперативною та визначає чіткий та послідовний характер дій контролюючого органу, що виражається у складанні відповідного акту про відмову у надані документів. Складання останнього не ставиться в залежність від форми, в якій платник податків виразив відмову у наданні документів. А відтак, твердження відповідача в повній мірі не відповідають вимогам чинного законодавства.
До того ж, відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Як видно з письмової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.06.2024 про надання копій документів, остання була підписана лише головними державними інспекторами В. Панченко та Г. Зимоглядом, разом з тим, за змістом п. 73.3 ст. 73 ПУ України, запит про надання документів підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що письмова вимога контролюючого органу була оформлена з порушенням порядку щодо оформлення такого запиту, встановленого нормами п. 73.3 ст. 73 ПК України, а тому, позивач був звільнений від обов'язку надавати відповідь на запит відповідача.
Також, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що штрафні санкції застосовані позивачем за абзацом 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України, тобто за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, вчинене платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення - є протиправними.
Відповідно до відзиву відповідача на позовну заяву, в обґрунтування розміру штрафу та, як на підставу повторності, останній посилається на те, що згідно актів попередніх фактичних перевірок притягнуто платника податків до відповідальності за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №160/8973/23, яке набрало законної сили 20.12.2023, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №160/3236/24 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 №2135000405.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №160/2735/24 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 №2235000405.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі № 160/22612/23, яке набрало законної сили 17.07.2024, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.07.2023 №722/32-00-07-08-20.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №160/29729/23 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.09.2023 №848/32-00-07-08-20.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі №160/29500/23, яке набрало законної сили 19.04.2024, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.10.2023 №982/32-00-07-08-20.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 року у справі № 60/11851/24, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №21435000405 від 17.04.2024, винесене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, тощо.
При цьому, що стосується посилань відповідача на те, що податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 2135000405, згідно якого позивача притягнуто до відповідальності, згідно п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України, є узгодженим в зв'язку із набранням законної сили рішення у справі №160/3236/24, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки як видно з матеріалів справи постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 року у наведеній справі, апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року в адміністративній справі № 160/3236/24 було скасовано.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» було відмовлено.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відтак, з огляду на вказані приписи, податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 2135000405, станом на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було неузгодженим, а стало узгодженим лише 03.10.2024 року.
Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем передчасно застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену п.121.1 ст.121 ПК України.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 року в адміністративній справі №160/23252/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко