24 квітня 2025 р.Справа № 520/35260/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ЮТА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Кухар М.Д.) від 04.02.2025 року (повний текст складено 06.02.25 року) по справі № 520/35260/23
за позовом Приватного підприємства "ЮТА"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, ПП "ЮТА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 року № 0/18644/04-16.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 року № 0/18644/04-16 є протиправним та таким, що ґрунтується на помилкових висновках контролюючого органу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року по справі № 520/35260/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року, прийнявши у справі нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято без належної оцінки наданим підприємством документів на підтвердження причин втрати первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, без урахування всіх фактичних обставин справи. Зокрема, позивач посилається на наявність форс-мажорних обставин та Сертифікат Полтавської торгово-промислової палати № 5300-23-4401 від 07.11.2023 року, яким засвідчено наявність форс-мажорних обставин, що зумовили пропуск терміну реєстрації податкових накладних. Вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 року № 0/18644/04-16 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач звільняється від відповідальності відповідно до п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 122 ПК України у зв'язку з наявністю обставин непереборної сили.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку Приватного підприємства «ЮТА» питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 24.04.2023 року № 11073/20-40-18-17-03/32346591. Період виписки податкових накладних: грудень 2021 року, лютий-липень 2022 року.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 року № 0/18644/04-16, яким за порушення строків реєстрації податкових накладних, виписаних за період грудень 2021 року, лютий-липень 2022 року, до підприємства позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 3274695,29 грн.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення 28.06.2023 року № 0/18644/04-16, але рішенням контролюючого органу скарга товариства залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Не погодившись з винесеним контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних. Звільнення платника податків від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в період воєнного стану наступає на підставі п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за наявності рішення податкового органу відносно такого платника про неможливість виконання податкових зобов'язань. А відтак, посилаючись на рішення ГУ ДПС у Харківській області від 15.11.2022 року № 2900/20-40-18-04-25 про наявність у ПП «ЮТА» можливості своєчасного виконання податкового обов'язку, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин Податковий кодекс України передбачав обов'язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Аналіз наведеної норми Податкового кодексу України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).
У зв'язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
(1) порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
(2) відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
(3) порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
В подальшому, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.
Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п'ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо:
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, від 12.03.2024 у справі № 160/13661/23, від 06.02.2024 року у справі № 160/10740/23.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок №225), що набрав чинності 06 вересня 2022 року.
У силу пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225 (у первісній редакції) підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є, зокрема: 1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; 2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації; 3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень; (...) 7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За змістом підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
Оскільки категорія «обставини непереборної сили» безпосередньо пов'язана з «відсутністю у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок», враховуючи використання у Порядку № 225 поняття «обставин непереборної сили», введення порядку підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків під час воєнного стану слід розглядати з врахуванням наступного: (1) «відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок» є окремим та нормативно вужчим поняттям відносно «обставин непереборної сили», (2) «відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок» має вужчий предмет доказування, (3) спеціальний порядок підтвердження неможливості виконання податкових обов'язків під час воєнного стану введений для нівелювання факторів війні та практично не може охопити загальні (не спричинені війною) обставини дії непереборної сили, хоча Порядок № 225 й містить невиключний перелік фактичних підстав які унеможливлюють виконання податкового обов'язку, (4) спеціальний порядок слід тлумачити виходячи з ключових задач для яких його було введено: запобігти зловживанню повноваженнями контролюючим органом, ввести чітку процедуру підтвердження факторів, які унеможливили виконання податкових зобов'язань платником податків, ввести певний рівень юридичної визначеності та передбачуваності для платника податків в умовах війни.
Колегія суддів вважає, що наявність форс-мажорних обставин може бути досліджено на загальних умовах та в порядку процедури, встановленої Порядком № 225 під час дії воєнного стану. Процедура, встановлена Порядком № 225 не відображає всі можливі форс-мажорні обставини. Порядком № 225 розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а не статті 112 цього кодексу. Вибір яку процедуру та підставу обрати (загальну чи спеціальну на період дії воєнного стану) є правом платника податків.
Запровадження окремого механізму для відтермінування виконання податкових обов'язків під час дії воєнного стану не може позбавляти платника податків права на дотримання умов, установлених загальними правилами притягнення до відповідальності.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 14.01.2025 у справі 440/17191/23.
Також слід зважати на презумпцію правомірності рішень платника податку (в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу).
Оскільки жодних правил щодо реалізації загальних правил притягнення платника податків до фінансової відповідальності не встановлено, Порядком № 225 прийнято правила застосування норм підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, платник податків має можливість застосувати як загальні правила для звільнення від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, так і спеціальні правила на період дії воєнного стану.
Згідно наданого відповідачем розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, до ПП «ЮТА» застосовано штрафні санкції у розмірі 3274695,29 грн., за несвоєчасну реєстрацію 32 податкових накладних, а саме, податкових накладних, які складені: від 15.12.2021 року №№ 3, 2, 5, 4, дата реєстрації: 30.11.2022, кількість днів прострочення 187; від 29.07.2022 року №1, дата реєстрації 01.12.2022, кількість днів прострочення: 103; від 20.10.2022 року №1, дата реєстрації 30.11.2022, кількість днів прострочення: 10; від 12.03.2022 року №1, дата реєстрації 01.12.2022, кількість днів прострочення: 139; від 20.03.2022 року №1, дата реєстрації 01.12.2022, кількість днів прострочення: 139; від 12.04.2022 року №№1, 2, дата реєстрації 01.12.2022, кількість днів прострочення: 139; від 03.02.2022 року №2, дата реєстрації 13.01.2023, кількість днів прострочення: 182; від 11.02.2022 року №2, дата реєстрації 16.01.2023, кількість днів прострочення: 185; від 03.02.2022 року №3, дата реєстрації 23.01.2023, кількість днів прострочення: 192; від 02.02.2022 року №2, дата реєстрації 23.01.2023, кількість днів прострочення: 192; від 04.02.2022 року №2, дата реєстрації 23.01.2023, кількість днів прострочення: 192; від 05.02.2022 року №2, дата реєстрації 23.01.2023, кількість днів прострочення: 192; від 11.02.2022 року №3, дата реєстрації 25.01.2023, кількість днів прострочення: 194; від 31.03.2022 року №№1, 2, дата реєстрації 25.01.2023, кількість днів прострочення: 194; від 29.03.2022 року №1, дата реєстрації 25.01.2023, кількість днів прострочення: 194; від 16.02.2022 року №3, дата реєстрації 06.02.2023, кількість днів прострочення: 206; від 11.02.2022 року №4, дата реєстрації 06.02.2023, кількість днів прострочення: 206; від 07.02.2022 року №2, дата реєстрації 06.02.2023, кількість днів прострочення: 206; від 12.02.2022 року №2, дата реєстрації 06.02.2023, кількість днів прострочення: 206; від 10.02.2022 року №2, дата реєстрації 06.02.2023, кількість днів прострочення: 206; від 06.02.2022 року №2, дата реєстрації 06.02.2023, кількість днів прострочення: 206; від 08.02.2022 року №2, дата реєстрації 06.02.2023, кількість днів прострочення: 206; від 09.02.2022 року №2, дата реєстрації 06.02.2023, кількість днів прострочення: 206; від 16.02.2022 року №2, дата реєстрації 17.01.2023, кількість днів прострочення: 186; від 17.02.2022 року №2, дата реєстрації 06.02.2023, кількість днів прострочення: 206; від 13.02.2022 року №2, дата реєстрації 06.02.2023, кількість днів прострочення: 206; від 01.02.2022 року №2, дата реєстрації 18.01.2023, кількість днів прострочення: 187.
Факт порушення граничних строків реєстрації вищенаведених податкових накладних не заперечується сторонами по справі.
При цьому, позивач зазначає, що сертифікатом Полтавської торгово-промислової палати № 5300-23-4401 від 07.11.2023 року підтверджено, що ПП «ЮТА» не мало можливості зареєструвати податкові накладні в ЄРПН в період часу з 24 лютого 2022 року по 13 січня 2023 року у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин.
Наголошує на тому, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» в подальшому неодноразово продовжувався та триває і досі. Введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності, що підтверджується, зокрема, запровадженням простою у роботі ДПС України та її територіальних органів згідно Наказу від 24 лютого 2022 року № 243-о.
Також зазначає, що з огляду на особливості господарської діяльності ПП «ЮТА», всі основні засоби та виробничі потужності (нерухомість, нежитлові приміщення, склади, земельні ділянки та сільськогосподарська техніка), які використовує позивач у своїй діяльності, розташовані за адресою: Харківська область, Куп'янський р-н, сел. Дворічне, вул. Привокзальна.
Зокрема, на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі № 495 від 09.02.2022 року ПП «ЮТА» на праві приватної власності належить офісне приміщення за адресою: Харківська область, Куп'янський р-н, сел. Дворічне, вул. Привокзальна, буд. 41, де зберігалася вся первинна документація та комп'ютерна техніка з бухгалтерською базою даних ПП «ЮТА».
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004:
із 24 лютого 2022 року і по 11 вересня 2022 року вся Дворічанська селищна територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації. 11 вересня 2022 року адміністративний центр громади, селище Дворічна, було звільнено. Проте, офісне приміщення, належне ПП «ЮТА», розташоване в селище Дворічне та з 24 лютого 2025 року станом на час розгляду справи, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 Дворічанська селищна територіальна громада відноситься до території активних бойових дій, а селище Дворічне - до тимчасово окупованої Російською Федерацією території.
Крім того, із Акту знищення та пошкодження первинних бухгалтерських документів та первинної документації, а також комп'ютерної техніки з бухгалтерською базою даних, складеного комісією ПП «ЮТА» 04.05.2022 року слідує, що за фактом викрадення основних засобів та руйнування/втрати майна ПП «ЮТА», через порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств РФ, було відкрито кримінальне провадження № 12023221150000437 за ч. 1 ст. 438 КК України.
На підтвердження викрадення основних засобів та руйнування майна ПП «ЮТА» позивачем надано: Акт знищення та пошкодження первинних документів бухгалтерських документів та первинної документації, а також комп'ютерної техніки з бухгалтерською базою даних ПП «ЮТА» від 04.05.2022 року; Наказ 1-В від 13.01.2023 року «Про часткове відновлення діяльності» ПП «ЮТА»; Повідомлення про неможливість вивезення первинних документів ПП «ЮТА» від 02.05.2022 року № 0111-23/05; Наказ 1-П від 24.02.2022 року «Про оголошення простою» ПП «ЮТА»; Повідомлення про втрату первинних документів ПП «ЮТА» від 02.05.2022 року вих. № 02-23/05.
На підставі наведених вище обставин та наданих на їх підтвердження доказів, позивач зазначає, що він не мав можливості своєчасно реєструвати в ЄРПН податкові накладні, розрахунки коригування до податкових накладних у зв'язку з дією форс-мажорних обставин, адже тимчасова окупація Дворічанської селищної територіальної громади та активні бойові дії у регіоні зумовили зупинення роботи підприємства, невиконання працівниками своїх професійних обов'язків, втрату поточної первинної документації, офісної техніки підприємства та інших засобів, необхідних для належного ведення бухгалтерського обліку, відновлення яких потребувало значного часу.
При цьому, часткове відновлення діяльності підприємства відбулося лише 13.01.2023 року, згідно Наказу № 1-В від 13.01.2023 року «Про часткове відновлення діяльності».
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).
Верховний Суд також неодноразово зазначав (постанови від 05.12.2023 у справі № 917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постановах від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21, від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 17.06.2020 у справі № 812/677/17, від 03.09.2019 у справі № 805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
З наведених вище підходів слідує, шо саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
З матеріалів справи судом встановлено, що основним видом господарської діяльності ПП «ЮТА» є діяльність за КВЕД 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
На підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі № 495 від 09.02.2022 року ПП «ЮТА» на праві приватної власності належить офісне приміщення за адресою: Харківська область, Куп'янський р-н, сел. Дворічне, вул. Привокзальна, буд. 41, де зберігалася вся первинна документація та комп'ютерна техніка з бухгалтерською базою даних ПП «ЮТА».
Із Акту знищення та пошкодження первинних бухгалтерських документів та первинної документації, а також комп'ютерної техніки з бухгалтерською базою даних, складеного комісією ПП «ЮТА» 04.05.2022 року слідує, що за фактом викрадення основних засобів та руйнування/втрати майна ПП «ЮТА», через порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств РФ, було відкрито кримінальне провадження № 12023221150000437 за ч. 1 ст. 438 КК України.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004:
із 24 лютого 2022 року і по 11 вересня 2022 року вся Дворічанська селищна територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації. 11 вересня 2022 року адміністративний центр громади, селище Дворічна, було звільнено. Проте, з 24 лютого 2022 року та станом на час розгляду справи, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376 Дворічанська селищна територіальна громада відноситься до території активних бойових дій, а селище Дворічне (де і був розташований офіс позивача) - до тимчасово окупованої Російською Федерацією території.
Із матеріалів справи також встановлено, що сертифікатом про засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промислової палати Полтавської області № 5300-23-4401 від 07.11.2023 року засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): викрадення основних засобів та руйнування/втрати майна підприємства, через порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств РФ за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Фесенківська, буд. 12/14 та на тимчасово окупованій території на якій знаходяться основні засоби та виробничі потужності підприємства за адресою: Харківська обл., Куп'янський р-н, сщ. Дворічне, вул. Привокзальна, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Зазначений сертифікат засвідчує наявність форс-мажорних обставин у ПП «ЮТА» щодо обов'язку (зобов'язання) зареєструвати податкові накладні, з дотриманням граничних строків, встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, перед Головним управлінням ДПС у Харківській області. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 24.02.2022 року; дата закінчення: 13 січня 2023 року.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що наданий позивачем сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промислової палати Полтавської області № 5300-23-4401 від 07.11.2023 року, яким засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для ПП «ЮТА» у період з 24.02.2022 р. по 13.01.2023 р., а також надані позивачем копії: Акту знищення та пошкодження первинних документів бухгалтерських документів та первинної документації, а також комп'ютерної техніки з бухгалтерською базою даних ПП «ЮТА» від 04.05.2022 року; Наказу 1-В від 13.01.2023 року «Про часткове відновлення діяльності» ПП «ЮТА»; Повідомлення про неможливість вивезення первинних документів ПП «ЮТА» від 02.05.2022 року № 0111-23/05; Наказу 1-П від 24.02.2022 року «Про оголошення простою» ПП «ЮТА»; Повідомлення про втрату первинних документів ПП «ЮТА» від 02.05.2022 року вих. № 02-23/05, у своїй сукупності свідчать про наявність форс-мажорних обставин, які є доведеними позивачем належними доказами, що в свою чергу, виключає наявність вини в діях платника податків, та як наслідок, ці обставини є підставою для звільнення від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у період з 24.02.2022 по 13.01.2023, у зв'язку з чим, застосування до підприємства позивача штрафу за несвоєчасну реєстрації податкових накладних, а саме: податкових накладних, які складені: у період грудень 2021, з лютий-липень 2022 року та зареєстровані із порушенням граничного строку, є неправомірним.
На підставі наведених вище обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що в межах цих правовідносин платником доведено відсутність в його діях вини щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних через наявність форс-мажорних обставин, які ним доведено належними доказами, а тому винесене контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 року № 0/18644/04-16 про застосування до ПП «ЮТА» штрафу у сумі 3274695,29 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/35260/23 підлягає скасуванню із прийняттям постанови про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЮТА" задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 по справі № 520/35260/23 скасувати та прийняти нове удове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства "ЮТА".
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0/18644/04-16 від 28.06.2023 року, яким до Приватного підприємства "ЮТА" застосовано штраф в розмірі 3274695,29 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Приватного підприємства "ЮТА" (код ЄДРПОУ 32346591) витрати за сплати судового збору у розмірі 35956,40 грн. (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень) 40 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов
Повний текст постанови складено 01.05.2025 року