01 травня 2025 р. Справа № 440/4081/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, повний текст складено 28.05.24 по справі № 440/4081/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо непризначення пенсії ОСОБА_1 за віком по ст. 26 Закону України від 9.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні 9118 грн. за 2018, 2019, 2020 роки починаючи з дня подачі заяви з 27.04.2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області провести призначення та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на загальних підставах (ст.26) Закону України № 1058-1V “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2018, 2019, 2020 роки (9118 грн) з дати подачі заяви - 27.04.2021.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправним та скасовано рішення № 916200137529 від 03.06.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, з 06 жовтня 2023 здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 по справі №440/4081/24 та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, що є підставою для залишення позову без руху згідно ч. 1 ст. 123 КАС України. Також зазначає, що 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій застосовують принцип екстериторіальності. Можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Мін'юсті 16.03.2021 за №339/35961 (далі - Постанова). Зазначає, що впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник. Наголошує, що кінцевим етапом розгляду заяви, зокрема, про призначення пенсії є прийняття органом, який розглядав цю заяву рішення про призначення або відмову в призначенні пенсії. Отже, повноваження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області на виконання принципу екстериторіальності відносно заяви позивача від 27.04.2021 виконано. Відповідно до п.4.3 Прикінцевих положень Закону № 1058 розрахунок пенсії із 27.04.2021 зроблено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та проіндексований згідно з вимогами ч. 2 ст. 42 Закону № 1058. Підстав для застосування показника середньої заробітної плати в Україні 9118 грн за 2018, 2019, 2020 роки- підстав немає.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області , в якій просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 залишити без змін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області по справі не скористалось правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т. ч. копію апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 набула право на пенсійне забезпечення та отримувала пенсію за віком з 2006 року відповідно до норм Закону України "Про державну службу", що не заперечується сторонами.
27.04.2021 позивачці призначена пенсія за віком у порядку Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
25.01.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області із запитом на отримання публічної інформації, у відповідь на який надано лист від 29.01.2024 з додатками, в якому зазначено, що позивачці під час перерахунку пенсії в квітні 2021 використано проіндексований середній заробіток за 2014-2016 р. в розмірі 5426,60 грн.
19.02.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зі скаргою на неправомірні дії щодо не призначення їй пенсії за віком на загальних підставах (ст. 26) Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком за 2018, 2019, 2020 роки з дати подачі заяви - 27.04.2021.
Листом від 01.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області повідомило позивачу про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 916200137529 від 03.06.2021 в частині нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки, яке підлягає скасуванню.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, з 06 жовтня 2023 здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2018, 2019, 2020 роки, з урахуванням проведених виплат.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскаржуючи дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо непризначення пенсії ОСОБА_1 за віком по ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні 9118 грн. за 2018, 2019, 2020 роки починаючи з дня подачі заяви з 27.04.2021, позивачка звернулась до суду 05.04.2024, тобто з порушенням строку звернення до суду.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком з урахуванням раніше виплачених сум, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018-2020 роки, за період з 27.04.2021 по 05.10.2023.
Тобто, вищезазначеною ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року застосовано наслідки пропуску позивачкою строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Враховуючи, що позивачка звернулась до суду 05.04.2024, строк звернення до суду в частині вимог за період з 06.10.2023, не пропущено.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XIІна одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003, пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Приписи частини третьої статті 45 Закону №1058-IV визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 пенсія призначена вперше за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
27.04.2021 позивачці призначена пенсія за віком у порядку Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів зазначає, що посилання позивачки на те, що пенсія, яка призначена достроково за віком як матері дитини інваліда відповідно до Закону України «Про державну службу» з 2006 року та пенсія, яка призначена за віком в порядку Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 2021 року є різними видами пенсіями, є безпіставними, оскільки для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки.
При цьому, колегія суддів зауважує, що Законом № 3723-XII не передбачалося інших умов та порядку призначення пенсії за віком, ніж тих, що встановлені Законом № 1058-IV.
Також колегія суддів звертає увагу на висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 27 червня 2023 року в справі № 500/4392/22, відповідно до яких оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком. Оскільки позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зміни виду пенсії не відбулось.
Такий підхід підтримав Верховний Суд в постанові від 03 лютого 2025 року в справі №240/33245/23 зазначивши, що оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, колегія суддів дійшла висновку, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21, від 18.05.2023 у справі № 560/19830/21.
Вказане дає підстави стверджувати, що оскільки заява позивача фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки.
З огляду на викладене, відповідачем правомірно при переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV не застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні позову.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до п. 1, п. 4 ч.1 ст.317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи, що судом першої інстанції не надано належної оцінки фактичним обставинам у справі та невірно застосовано до спірних відносин норми матеріального права з підстав та мотивів, викладених вище, колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 по справі № 440/4081/24 підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 по справі № 440/4081/24 скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий