Провадження № 22-ц/803/3409/25 Справа № 932/5275/22 Головуючий у першій інстанції: Кудрявцева Т. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
23 квітня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Кудрявцевої Т.О. від 12 грудня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю,-
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради. про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір'ю - залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд виходив з того, що належним чином повідомлена позивачка та її представник не з'явились у судові засідання, що були призначені на 01.05.2024, 31.07.2024 та 28.10.2024.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Колегія звертає увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18.
Колегія зазначає, що переглядаючи оскаржуване судове рішення першої інстанції необхідно з'ясувати такі обставини: чи були проведені два судові засідання поспіль відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чи повідомлявся позивач про час та місце розгляду справи у ці засіданні, чи надходила заява позивача про розгляд справи за його відсутності, чи з'явився позивач у два судових засідання поспіль. Саме нез'явлення позивача у два останні засідання, які призначені та відбулися відповідно до вимог цивільного процесуального закону, є підставою для залишення позову без розгляду.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10 лютого 2021 року, у справі №638/6869/19.
З матеріалів справи вбачається, що останні два судові засідання по даній справі були призначені на 28 жовтня 2024 року та 12 грудня 2024 року.
Разом з тим, залишаючи позов без розгляду, місцевий суд в оскаржуваній ухвалі зазначив про попередні неодноразові неявки позивачки та її представників в судові засідання призначені, зокрема, на 31.07.2024 та 28.10.2024.
При цьому, суд першої інстанції не встановив обставин та не зазначив про факт неявки позивачки та її представників в останнє судове засідання, призначене на 12.12.2024 (день постановлення оскаржуваної ухвали про залишення позовної заяви без розгляду).
Отже, в даному випадку, місцевим судом не наведено належного обґрунтування повторності неявки позивачки та її представника.
Крім того, відповідно до ч. 2, 4 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Згідно ч. 13 ст. 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2024 року у справі №643/17028/20 зазначено, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судової повістки: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судової повістки через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених у пункті 10 Положення про ЄСІТС, і тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Подібний за змістом висновок щодо надсилання судової кореспонденції на електронну адресу зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі №454/1883/22 (провадження №14-117цс23).
Аналіз викладених вище приписів ЦПК України, якими встановлено порядок направлення судової повістки особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов'язок суду направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонене, та може здійснюватися як додаткове, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судової повістки відповідно до статті 128 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що про виклик у судові засідання, призначені на 28.10.2024 та 12.12.2024 позивачка ОСОБА_5 повідомлялась судом першої інстанції шляхом направлення судових повісток-повідомлень в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення (а.с. 230, 243 т.1).
Однак, у матеріалах справи відсутня заява про надсилання текстових (SMS) повідомлень та отримання судових повісток і викликів в електронній формі, яку б позивачка або адвокат підписали власноруч або кваліфікованим електронним підписом. Тому надсилання позивачці на телефонний номер викликів до суду на 28 жовтня 2024 року та 12 грудня 2024 року не є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Крім того, згідно довідки про недоставлення SMS від 25.08.2024, SMS-повідомлення щодо документу "судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі цивільній" від 24.08.2024 по справі №932/5275/22 одержувачу ОСОБА_3 на номер телефону НОМЕР_1 не доставлено з причин: абонент тимчасово недоступний (а.с. 234 т.1).
Разом з тим, згідно довідки про доставку електронного документу, представнику позивачки ОСОБА_5 -ОСОБА_6 доставлено судову повістку-повідомлення про судове засідання на 28.10.2024 в її електронний кабінет 24.08.2025 (а.с. 237).
Про наступне судове засідання на 12 грудня 2024 року позивачка та її представники повідомлялись лише шляхом направлення судових повісток-повідомлень в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення, що не є належним повідомленням, у даному випадку, про дату, час і місце судового засідання (а.с. 240-241, 243 т.1).
Доказів на підтвердження направлення позивачці та її представникам судових повісток про виклик у судові засідання на 28.10.2024 та 12.12.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення - матеріали справи не містять.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів належного сповіщення позивачки та її представників про розгляд справи на 12 грудня 2024 року, колегія суддів дійшла висновку, що позивачка та її представники були належним чином повідомлені лише про одне з двох останніх судових засідань, призначене на 28 жовтня 2024 року, що виключає можливість залишення позову без розгляду, оскільки для постановлення відповідної ухвали позивачка та/або її представники мали бути повідомлені про дату, час і місце як першого, так і другого (наступного) судового засідання.
Крім того, статтею 248 ЦПК України встановлено, зокрема, що у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи (ч.ч. 1, 3 статті).
В порушення зазначеної вище норми, матеріали справи не містять жодних даних, які саме процесуальні дії були здійснені судом першої інстанції у судовому засіданні, призначеному на 28 жовтня 2024 року, зокрема, відсутній протокол судового засідання, та/або довідка про неявку сторін та відкладення судового розгляду справи на іншу дату. Отже, матеріали цивільної справи не містять належних доказів на підтвердження факту неявки позивачки чи її представників у судове засідання 28.10.2024.
Колегія наголошує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Правосуддя має бути ефективним, порушене право - захищеним.
Виходячи з викладеного, встановивши, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів щодо належного повідомлення позивачки чи її представників про виклик у судове засідання місцевого суду на 12.12.2024, що виключає повторність неявки на виклик суду; враховуючи, що залишення позовної заяви, яка перебуває у провадженні місцевого суду з 2022 року, без розгляду суперечить завданням та принципам цивільного судочинства, нормам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції без достатніх підстав залишив позов ОСОБА_5 без розгляду.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги положення статті 379 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2024 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 23 квітня 2025 року.
Повний текст постанови складено 01 травня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова