Провадження № 33/803/789/25 Справа № 214/7076/24 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А.В. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.
29 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кулініч Ю.А., за участю захисника Ямкового В.І., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 11 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн.,
Згідно постанови судді, 05.08.2024 о 11 год. 25 хв., в Саксаганському районі м.Кривий Ріг Дніпропетровської області по вул. Вільної Ічкерії, біля будинку №11, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Audi Q5 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння в установленому законом порядку, водій відмовився, що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори 475186, 475188, факт руху зафіксований на відеореєстратор Xiaomi. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП
На вказане рішення захисником Ямковим В.І. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам закону. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом по справі. Пред'явлені ознаки наркотичного сп'яніння робітниками поліції водію ОСОБА_1 є надуманими та не знайшли свого чіткого підтвердження в суді першої інстанції. Крім того, пропозиція на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння робітниками поліції була не чітка. Сторона захисту зауважує, що направлення на огляд водія не було надано водію, та складено за відсутності відеофіксації. При складанні протоколу зі сторони робітників поліції було упереджене ставлення до водія ОСОБА_1 , оскільки відносно нього неодноразово складались протоколи, нібито за порушення вимог ст. 130 КУпАП. Крім того, робітниками поліції неправильно кваліфіковані дії водія ОСОБА_1 .. Замість ч. 2 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Захисник наголошує, що водій ОСОБА_2 пройшов самостійно огляд на стан наркотичного сп'яніння, за результатами якого жодних ознак сп'яніння у нього не виявлено. Окрім вказаного висновку відсутність наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 підтвердила свідок лікар ОСОБА_3 .
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом та сам факт відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Так, факт порушення, ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджений даними, що містить відповідний протокол, направлення на огляд, відеозапис правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 дійсно було зупинено за порушення ним ПДР України, також йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, проте він відмовився.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При цьому, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши відеозапис адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що він надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отриманий відеозапис у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів.
До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому суд не бере до уваги твердження сторони захисту про те, що воно не було вручено ОСОБА_1 оскільки це не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу, так як наявність такого направлення має правове значення для лікаря медичної установи, який у цьому випадку повинен провести медичний огляд.
Крім того, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, тому складання в його присутності направлення безумовно є недоцільним.
Як вбачається з відеозапису адміністративного правопорушення, робітником поліції було роз'яснено ОСОБА_1 , що в нього є ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, у зв'язку з чим, йому було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, оскільки робітники поліції не мають медичної освіти для встановлення чіткого висновку про знаходження особи, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Крім того, вказані ознаки наркотичного сп'яніння виявлені у ОСОБА_1 зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення в графі - суть адміністративного правопорушення та опис установлених обставин (а.с.1), тому доводи апелянта, про надуманість ознак сп'яніння не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Висновок КП ««Дніпровська багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, який наданий стороною захисту про відсутність ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , був отриманий з порушенням вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, та ст. 266 КУпАП, оскільки водій пройшов огляд у відсутності працівників поліції, а тому вважати його належним доказом не має підстав.
Крім того, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що фактично, необхідності проходити такий огляд в порядку самозвернення у ОСОБА_1 не було, оскільки в даному випадку протокол складено за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом в такому стані, що є окремим складом правопорушення, а тому і допит лікаря ОСОБА_3 , про підтвердження свого висновку не є необхідним в даному адміністративному провадженні.
Дійсно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів не може слугувати доказом винуватості особи, але спростовуючи доводи апелянта, слід зазначити, що всі докази в сукупності, які містяться в матеріалах справи, є достатніми для доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, суддею не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Суддя першої інстанції правильно оцінив кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість та достовірність.
Обговорюючи доводи сторони захисту, щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 , а саме замість ч. 2 ст. 130 КУпАП робітниками поліції складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід зазначити наступне.
Як вбачається з довідки старшого інспектора ВААП ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП майора поліції Д.Дроник, повторність вчинення адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 відсутня (а.с.4), тому доводи захисту не є слушними, а робітниками поліції та судом першої інстанції правильно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису адміністративного правопорушення чітко вбачається що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, робітниками поліції роз'яснені права та обов'язки відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що також підтверджується його підписом в протоколі, а тому доводи захисту про те, що пропозиція пройти огляд на стан сп'яніння була викладена поліцейськими не чітко, не ґрунтується на матеріалах справи.
Досліджені матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказує на упередженість чи суб'єктивне ставлення працівників поліції, ними роз'яснено права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, підстави для проходження огляду на стан сп'яніння і наслідки відмови від його проходження.
Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.
Оскільки всі наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги захисту не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, тому підстав для скасування постанови суду з мотивів викладених у скарзі не вбачається. Постанова суду є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 11 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Ямкового В.І. без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя