Провадження № 22-ц/803/4247/25 Справа № 204/15161/23 Суддя у 1-й інстанції - Чудопалова С. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
01 травня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карлаша Івана Анатолійовича на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.
В обґрунтування позовних вимог, які змінювалися в ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 посилався на те, що 12 серпня 2023 року о 09 год. 20 хв. на території двору буд. АДРЕСА_1 ДТП за участі транспортних засобів марки “Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та марки “Toйота» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. п. 10.9, 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП. Вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди доводиться постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2023 року. Позивач вказує, що пошкоджений автомобіль “Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить йому на праві приватної власності. Станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля “Toйота» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована полісом обов'язкового страхування № ЕР-214486215 від 09 травня 2023 року в ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну складає 160 000 грн. 09 жовтня 2023 року ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 31142 грн. 11 коп. Позивач звернувся до судового експерта для встановлення дійсного розміру збитку пошкодженого колісного транспортного засобу. Згідно зі звітом оцінювача № Б25092301 від 30 вересня 2023 року сума матеріального збитку, завданого автомобілю позивача, складає 67 023 грн. 22 коп. Позивач вважає, що ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп» зобов'язане сплатити йому недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 26 144 грн. 88 коп. та витрати на проведення оцінки вартості автомобіля у розмірі 3000 грн. Також позивач вважає, що він має право на стягнення з ОСОБА_2 різниці між вартістю відновлюваного ремонту транспортного засобу та страховою виплатою у розмірі 27 591 грн. 48 коп. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на свою користь недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 26 144 грн. 88 коп., витрати на проведення оцінки вартості автомобіля у розмірі 3000 грн., стягнути з ОСОБА_2 на свою користь різницю між вартістю відновлюваного ремонту транспортного засобу та страховою виплатою у розмірі 27 591 грн. 48 коп. та понесені судові витрати.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Карлаш І.А. просить рішення суду від 03 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Негробов О.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду від 03 лютого 2025 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду від 03 лютого 2025 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги ціну позову, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Статтею 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до статті 33 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник, у разі настання ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово має надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Згідно зі ст.ст. 35, 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (подається причетним до ДТП водієм в письмовій формі невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП) подає страховику заяву про страхове відшкодування та долучає до неї визначені законом документи. В свою чергу, страховик, за умови настання страхового випадку, подання йому повного пакету документів та повідомлення про ДТП із дотриманням вимоги закону, протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17, від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.
Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2023 року у справі №932/7908/23 вбачається, 12 серпня 2023 року об 09-20 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем “Тойота» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходячись на території двору буд. № 4 по вул. Гладкова у м.Дніпро, перед початком руху заднім ходом, не переконалась в безпеці, не звернулася за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем “Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався позаду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушила п.п. 10.9, 10.1 Правил дорожнього руху України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України (а.с.6).
Вказаною постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2023 року водія ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 850 грн. Вказана постанова не була оскаржена у встановленому законодавством порядку та набрала законної сили 19 вересня 2023 року (а.с.6).
Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Власником пошкодженого транспортного засобу марки “Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 є позивач ОСОБА_1 (а.с.6).
Цивільна-правова відповідальність водія транспортного засобу марки “Тойота» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 , на час скоєння ДТП, була застрахована у ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп», згідно полісу №ЕР/214486215 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії з 09 травня 2023 року по 08 травня 2024 року, страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 320 000 грн., за шкоду, заподіяну майну 160 000 грн., розмір франшизи 3200 грн. (а.с. 55).
ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп» подія ДТП, що мала місце 12 серпня 2023 року за участю транспортних засобів марки “Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , та марки “Тойота» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була визнана страховим випадком.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу №3158 від 04 жовтня 2023 року, виготовленого на замовлення ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп», вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого транспортного засобу марки “Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 34 342 грн. 11 коп. з урахуванням ПДВ. Ринкова вартість автомобіля марки “Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 340 968 грн. 51 коп. (а.с.36-48).
Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 за № 1074/8395.
Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду в справі №753/21177/16-ц від 19 вересня 2018 року.
09 жовтня 2023 року ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило на користь ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб у розмірі 31 142 грн. 11 коп., що підтверджується випискою АТ КБ “Приватбанк» про надходження коштів (а.с 21).
Позивач ОСОБА_1 звернувся до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 , яким було особисто проведено огляд автомобіля марки “Фольксваген» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та складено звіт № Б25092301 від 30 вересня 2023 року про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля в наслідок його пошкодження, розмір якого становить 67 023 грн. 22 коп. (а.с. 9-13).
Витрати позивача на оплату послуг виготовлення вказаного звіту ФОП ОСОБА_4 склали 3000 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією від 25 вересня 2023 року (а.с.20).
Слід зазначити, наданий позивачем до матеріалів справи звіт № Б25092301 від 30 вересня 2023 року не є результатом проведення судової експертизи, а тому не є обов'язковим при здійснені оцінки доказів у справі, що узгоджується з Постановою Верховного суду від 11 квітня 2018 року у справі № 910/24880/15.
Таким чином, Звіт № Б25092301 від 30 вересня 2023 року є таким, що не визнається судом належним та допустимим доказом дійсного розміру матеріальних збитків, завданих позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу та, відповідно, доказом виплати страховиком страхового відшкодування в повному обсязі, в порядку, передбаченому Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Слід зазначити, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону).
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).
У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 754/5129/15-ц вказано, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України).
Згідно з п.22.1. ст.22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Закону розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акту чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
Відповідно до п.34.2 та п.34.3 ст.34 Закону якщо протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик не направив свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
Отже, відповідно до ст.29, п. 33.3 ст. 33, п. 34.2 ст. 34 Закону, у відносинах страхування цивільно-правової відповідальності, саме на страховика покладено обов'язок визначати розмір заподіяного збитку.
Самостійне обрання потерпілим експерта для визначення ним шкоди можливе лише у випадку, прямо передбаченому п. 34.3ст. 34 Закону, - якщо представник страховика не з'явився у визначений строк для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Згідно з п. 2.1 Закону, вказаний Закон має пріоритет, та, якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Отже, ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виконало в повному обсязі свій обов'язок щодо врегулювання страхової події та визначення розміру збитку, сплативши позивачеві старахове відшкодування у розмірі 31 142 грн. 11 коп. (за вирахуванням франшизи у розмірі 3200 грн.).
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами завданої йому матеріальної шкоди внаслідок ДТП у більшому розмірі, ніж визначений звітом про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу №3158 від 04 жовтня 2023 року, виготовленого на замовлення ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп» суму страхового відшкодування у розмірі 26 144 грн. 88 коп., та витрати на проведення оцінки вартості автомобіля у розмірі 3000 грн.
Стосовно стягнення з відповідача ОСОБА_2 різниці між вартістю відновлюваного ремонту транспортного засобу та страховою виплатою у розмірі 27 591 грн. 48 коп. слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України зазначено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу,яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Однак позивачем не було надано суду жодних документів на підтвердження проведення часткового або повного відновлювального ремонту його транспортного засобу, обсягу виконаних ремонтних робіт, витрат на їх оплату.
Також позивачем не було обґрунтовано та підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обсяг відновлювальних робіт, які були проведені та які ще треба здійснити відновлювальні роботи для повного відновлення пошкодженого автомобіля, які запасні частини використовувались під час здійснення ремонту; на якому СТО проводився ремонт автомобіля та на якій системі оподаткування працює відповідний суб'єкт господарської діяльності.
Таким чином, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, які витрати і в якому розмірі на відновлення належного йому автомобіля були ним понесені, тобто реальної вартості ремонту автомобіля, як це передбачено ст. 1192 ЦК України, тому у відповідача ОСОБА_2 відсутній обов'язок відшкодувати позивачеві різницю між сумою вартості відновлювального ремонту і сумою страхової виплати, оскільки позивачем не було надано документів, які б підтверджували факт здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу та його оплату.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Доводи апеляційної скарги про доведеність позовних вимог позивача є необгрунтованими належними та допустимими доказами у справі.
Посилання в апеляційні скарзі на на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Карлаша Івана Анатолійовича - залишити без задоволення.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 01 травня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова