Провадження № 33/803/1185/25 Справа № 204/464/25 Суддя у 1-й інстанції - Дружинін К. М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
22 квітня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, -
за участю:
адвоката - Благодєтєлєвої Є.Я.,
Постановою судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Постановлено знищити пристрої для паління: «AlfBar BC 5000» у кількості однієї штуки, «AlfBar 1500» у кількості трьох штук, «AlfBar 1500 Ultra» у кількості однієї штуки, які вилучено у ОСОБА_1 відповідно до протоколу огляду та вилучення від 06 січня 2025 року.
Судом першої інстанції встановлено, що 06 січня 2025 року близько 17 години 30 хвилин перебуваючи за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 36-а, у приміщенні супермаркету «Варус» на розташованій торгівельній точці «Vape Devices», громадянка ОСОБА_1 здійснювала торгівлю одноразовими нікотиновмісними електронними цигарками на яких відсутня марка акцизного податку. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення та поверненням тимчасово вилучених предметів.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та просила визнати причини пропуску нею строку поважними.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята при неповному з'ясуванні обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, з порушенням норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Аргументує тим, що судом першої інстанції при винесенні постанови було невірно застосовано норми матеріального права та не було досліджено докази, які були долучені до справи.
Також в протоколі про адміністративне правопорушення не міститься інформації, який саме тютюновий виріб було продано, кому, коли та за яку вартість, не зазначено, чи є електронний пристрій взагалі тютюновим виробом. Тобто працівником поліції у протоколі не зазначено суті правопорушення, яка б відповідала кваліфікації саме ч.1 ст.156 КУпАП.
Крім того, вказує, що в протоколі міститься інформація, яка не відповідає дійсності та не зазначено, яка саме юридична особа провадить діяльність за цією адресою, чи існує там магазин або торгівельна точка.
Стверджує, що вона не є працівником будь-якого суб'єкта господарювання, не здійснює господарську діяльність та не перебуває з будь-ким у трудових відносинах, а електронні сигарети належали особисто їй.
Зауважує, що в матеріалах справи відсутні свідки вчинення правопорушення, а також відеофіксація правопорушення.
В судове засідання апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомила, але її неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.
В судовому засіданні адвокат Благодєтєлєва Є.Я. підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній, не заперечувала проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , належним чином повідомленої про місце, день та час судового розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи від якої не надходило.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником… протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська справа надійшла 15 січня 2025 року та згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями було визначено головуючого суддю для розгляду даної справи Дружиніна К.М. (а.с.9,10). Судовий розгляд відбувся 03 лютого 2025 року без участі ОСОБА_1 та копія прийнятого рішення їй не направлялася.
За таких обставин вважаю обґрунтованими доводи клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження та який слід поновити.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положень ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з'ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Приймаючи оскаржувану постанову у справі про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина останньої у вчинені інкримінованого їй адміністративного правопорушення доведена повністю та підтверджена сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи, а саме: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАД №402161 від 06 січня 2025 року, рапортом лейтенанта поліції Подборонова Е., протоколом огляду та вилучення від 06 січня 2025 року, фототаблицею адміністративного правопорушення від 06 січня 2025 року.
Проте, з таким висновком не погоджується апеляційний суд з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (з змінами, внесеними згідно із Законом № 318-IX від 3 грудня 2019 року; в редакції Закону № 465-IX від 16 січня 2020 року) імпорт, експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії. Оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
За приписами ст. 17 даного Закону у разі порушення вимог ст. 15 Закону посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, а до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми обов'язками в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання, в тому числі, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Системне тлумачення вказаних вище норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» та ГПК України дає підстави дійти висновку, що роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах дозволяється лише суб'єкту господарювання і за наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на таку торгівлю.
Тобто, суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності в цих галузях, а не будь-які інші особи.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 402161 від 06 січня 2025 року про те, що 06 січня 2025 року близько 17 години 30 хвилин перебуваючи за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 36-а, у приміщенні супермаркету «Варус» на розташованій торгівельній точці «Vape Devices», громадянка ОСОБА_1 здійснювала торгівлю одноразовими нікотиновмісними електронними цигарками на яких відсутня марка акцизного податку, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Зафіксовано, що свідків, потерпілих немає, правопорушенням матеріальну шкоду не заподіяно.
У присутності понятих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проведено особистий огляд та огляд речей, передбачені ст. 264 КУпАП, що були у громадянки ОСОБА_1 , та згідно зі ст. 265 КУпАП виявлені речі вилучено для тимчасового зберігання - згідно протоколу огляду та вилучення.
У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “правопорушення не вчиняла вину не визнаю».
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, протокол підписано ОСОБА_1 та його копія нею отримана (а.с.1).
Згідно рапорту ДОП СП ВП №3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області Подборонова Е. без дати (а.с.2), вбачається, що 06.01.2025 року о 17-30 годині під час відпрацювання Чечелівського району м. Дніпро ним було виявлено факт торгівлі тютюнових виробів, а саме - одноразових нікотиновмісних електронних цигарок без марок акцизного податку у приміщенні супермаркету “Варус» на розташованій торгівельній точці під назвою «Vape Devices», яка розташована за адресою: м. Дніпро, пр-т Богдана Хмельницького, буд.36-А. В подальшому під час здійснення перевірки даного факту було встановлено реалізатора даної торгівлі гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою було проведено профілактично-роз'яснювальну бесіду щодо недопущення в подальшому вчинення правопорушення та відносно якої було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП серії ВАД №402161.
Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 06.01.2025 року, розпочатого о 17-30 годині та закінченого о 17-45 годині, ДОП СП ВП №3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області Подбороновим Е., за участю ОСОБА_1 , в присутності понятих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , було проведено огляд торгівельної точки під назвою «Vape Devices», яка розташована на першому поверсі біля виходу з супермаркету “Варус» та вилучено пристрій для паління «AlfBar BC 5000» у кількості однієї штуки, «AlfBar 1500» у кількості трьох штук, «AlfBar 1500 Ultra» у кількості однієї штуки (а.с.4).
На фототаблиці, наявній у матеріалах провадження (а.с.7-8) зображено вітрину торгівельної точки «Vape Devices» та вилучені пристрої для паління.
За наслідками судового розгляду, за відсутності до того ж у матеріалах справи будь-яких доказів про здійснення нею, як суб'єктом господарювання, торгівлі електронними цигарками, суддя місцевого суду визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення.
Натомість, в порушення вимог ст.ст.245,280 КУпАП, суд не з'ясував, чи є ОСОБА_1 суб'єктом господарювання, що здійснює торгівлю електронними цигарками, а отже не перевірив, чи є вона у даному випадку суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Між тим, будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність та зареєстрована відповідно до закону як суб'єкт господарювання, матеріали вказаної справи не містять.
Крім того, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.156 КУпАП, полягає у здійснення торгівлі, тобто процесу обміну товарами та грошима.
Натомість, ні протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 402161 від 06 січня 2025 року, ні інші долучені до матеріалів справи процесуальні документи, не підтверджують факту продажу ОСОБА_1 електронних цигарок у зазначений час та отримання в результаті такого продажу прибутку, що в свою чергу виключає об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Таким чином, за результатами судового розгляду суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що посадовою особою органу поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не було розкрито об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, а саме не зазначено, кому ОСОБА_1 здійснювала продаж електронних цигарок, що продаж мав систематичний характер та чи був факт отримання прибутку. У зв'язку з чим, протокол про адміністративне правопорушення не можна вважати належним доказом відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, оскільки він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати додаткові докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи.
У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Отже, з огляду на викладені конвенційні положення, апеляційний суд зауважує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
Разом з цим протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст.280 КУпАП, не було з'ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов помилкового висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останньої.
Отже апеляційний суд констатує, що у даній справі судом першої інстанції не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 здійснювала торгівлю одноразовими нікотиновмісними електронними цигарками на яких відсутня марка акцизного податку. Тому апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 про відсутність доказів наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язківку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 підлягає задоволенню, постанову судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Водночас, вирішуючи питання щодо вилучених під час огляду торгівельної точки під назвою «Vape Devices», яка розташована на першому поверсі біля виходу з супермаркету “Варус» за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 36-а, пристроїв для паління, апеляційний суд враховує приписи ст.265 КУпАП, згідно яких залежно від результатів розгляду адміністративної справи вилучені речі у встановленому законом порядку конфісковуються, повертаються володільцеві або знищуються.
Згідно положень ст.296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
Оскільки за результатами апеляційного розгляду постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 - закриттю, то апеляційний суд приходить до переконання, що вилучені 06 січня 2025 року згідно протоколу огляду та вилучення пристрої для паління «AlfBar BC 5000» у кількості однієї штуки, «AlfBar 1500» у кількості трьох штук, «AlfBar 1500 Ultra» у кількості однієї штуки - підлягають поверненню володільцеві.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.294 КУпАП,-
Клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року, задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження.
Постанову судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року про визнання винною і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Предмети, вилучені 06.01.2025 року при складанні протоколу огляду та вилучення, а саме пристрої для паління «AlfBar BC 5000» у кількості однієї штуки, «AlfBar 1500» у кількості трьох штук, «AlfBar 1500 Ultra» у кількості однієї штуки, - повернути володільцеві.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко