Провадження № 22-ц/803/3089/25 Справа № 206/3926/22 Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
30 квітня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді: Ткаченко І.Ю.,
суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.
за участю секретаря: Кошари О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу
за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК»
на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року, -
У грудні 2022 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (далі - АТ «ТАСКОМБАНК»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилалося на те, що 25 січня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі - ТОВ «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3275192952, згідно якого кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту № 5192952, який є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до умов Паспорту кредиту та кредитного договору позичальнику було надано грошові кошти в сумі 233101,88 грн на 36 місяця зі сплатою річних процентів 0,01 % від суми боргу за договором та щомісячних процентів 2,49 % від суми кредиту. 20 вересня 2021 року права вимоги за вищевказаним кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору факторингу № 200921, про що було повідомлено і позичальника. Відповідачка умови кредитного договору не виконувала, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернула та допустила заборгованість. Неодноразовими телефонними повідомленнями її було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни. 23 вересня 2022 року відповідачці було надіслано повідомлення - вимогу щодо дострокової сплати заборгованості за кредитним договором, однак зазначена вимога відповідачем не виконана. Оскільки станом на 25 жовтня 2022 року заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 333441,06 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 229149,89 грн; заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) 32,20 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 104258,97 грн просило суд ухвалити рішення, яким стягнути вказану заборгованість.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «ТАСКОМБАНК» посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що строк кредитування закінчився, допущена заборгованість не сплачена. Ними надано достатньо належних та допустимих доказів які підтверджують доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження та ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року призначено справу до розгляду.
Проте апеляційне провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.
Апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга АТ «ТАСКОМБАНК» підписана представником Косатим Д.А., який діє на підставі довіреності № 198 від 06 серпня 2024 року
Згідно з частинами 3, 4 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
В частині 1статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
В частинах 1, 3статті 62 ЦПК України зазначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, серед іншого, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до ч. 4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), оприлюдненої 20 жовтня 2022 року, вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Беручи до уваги викладені вище норми цивільного процесуального закону, суд дійшов висновку, що повноваження представника, який підписує позовну заяву про стягнення заборгованості, повинні бути підтверджені згідно з ч. 3 ст.58 ЦПК України в порядку самопредставництва або адвокатом.
Колегія суддів звертає увагу на те, що на підтвердження повноважень представника до апеляційної скарги долучено копію довіреності № 198 від 06 серпня 2024 року, виданої головою правління банку Володимиром Дубей, відповідно до змісту якої інтереси довірено представляти головному юрисконсульту відділу претензійно-позовної роботи Управління по роботі з роздрібними клієнтами Департаменту проблемних активів АТ «ТАСКОМБАНК» - Косатому Д.А.
Дослідивши зміст вказаної довіреності, суд дійшов висновку, що заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, оскільки до апеляційної скарги не долучено докази, які підтверджують, що Косатий Д.А. здійснює самопредставництво юридичної особи на підставі відповідних документів, що визначають її правовий статус (закон, положення про орган, структурний підрозділ, трудовий договір (контракт), посадова інструкція тощо), як і не долучено докази, що він є адвокатом, також таких відомостей не містить і Єдиний реєстр адвокатів України. Дана справа зважаючи на її ціну не є малозначною.
Таким чином, наведене вище дає підстави вважати, що апеляційна скарга позивача АТ «ТАСКОМБАНК» підписана особою, яка не має права її підписувати, тобто з порушенням ч. 3 ст. 356 ЦПК України.
За правилом п. 2 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Керуючись ст.ст. 58, 62, 362, 381 ч. 2 ЦПК України,-
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК»на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року по справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини проголошені 30 квітня 2025 року.
Повний текст ухвали складено 01 травня 2025 року.
Судді: