Справа № 686/8529/25
Провадження № 1-кс/686/3190/25
30 квітня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницької окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницької окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В обґрунтування скарги зазначив, що 14.03.2025 звернувся до Хмельницької окружної прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України (шляхом направлення заяви на поштову адресу Хмельницької окружної прокуратури).
У заяві про вчинення кримінального правопорушення вказав, що Хмельницькою окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12024243860000029 від 02.03.2024 за фактом незаконного проникнення групи невідомих осіб на територію приватного домоволодіння ОСОБА_3 . Вказав, що в період з 22.03.2024 по 16.09.2024 неодноразово звертався до осіб Хмельницької окружної прокуратури із зареєстрованими клопотаннями щодо ознайомлення з матеріалами кримінального правопорушення та одержання копій процесуальних документів. Однак з матеріалами кримінального провадження ознайомлений не був, копій процесуальних документів не одержав. Після неодноразових вимог щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та одержання копій процесуальних документів, 18.09.2024 ОСОБА_3 стало відомо про те, що 30.04.2024 кримінальне провадження № 12024243860000029 було закрите.
20.09.2024 з матеріалів кримінального провадження № 12024243860000029 ОСОБА_3 стало відомо, що особами, яким було доручено досудове розслідування кримінального провадження № 12024243860000029, в період з 02.03.2024 по 30.04.2024 не було проведено жодних слідчих дій, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, наслідком чого стало незаконне, на думку ОСОБА_3 , закриття кримінального провадження.
Указав, що лише після неодноразових законних вимог до Хмельницької окружної прокуратури щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження в зв'язку з тим, що взагалі не було проведено жодних слідчих дій, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного встановлення усіх обставин кримінального провадження, наслідком чого стало його закриття, 24.09.2024 заступником керівника Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_4 було винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 12024243860000029 в зв'язку з тим, що досудове розслідування проведено без повного та неупередженого дослідження його обставин.
А тому уважає, що ОСОБА_5 та інші уповноважені особи Хмельницької окружної прокуратури, які в період з 02.03.2024 по 24.09.2024 перебували в будівлі за адресою: м. Красилів, вул. Театральна, 4, не виконували або неналежно виконували свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 367 КК України.
Скаржник просить зобов'язати уповноважених осіб Хмельницької окружної прокуратури внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 14.03.2025.
Скаржник в судове засідання не з'явився, однак у поданій до суду скарзі просив судовий розгляд справи провести у його відсутності.
На підставі ч. 6. ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
ОСОБА_3 були направлені повістки про виклик для його належного повідомлення. Із відомостей, указаних на зворотному повідомленні та трекінгу поштового відправлення, що є офіційною інформацією надавача поштових послуг «Укрпошта», слідує, що «адресат відсутній за вказаною адресою».
Інформація про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з тим, що адресат «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Указане випливає із судової практики у постанові Верховного Суду 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св2, яку слідчий суддя уважає за можливе застувати до такого випадку відповідно до ч. 6. ст. 9 КПК України.
Уповноважена особа Хмельницької окружної прокуратури, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явилася, однак відповідно до ст. 306 ч.3 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_5 надіслав на адресу суду матеріали перевірки, із яких слідує, що звернення ОСОБА_3 від 14.03.2025 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, надійшло до Хмельницької окружної прокуратури 19.03.2025 та зареєстроване за № 2135-25. За результатами розгляду, 19.03.2025 заява ОСОБА_3 була направлена за належністю для розгляду відповідно до вимог кримінального-процесуального законодавства до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, про що було повідомлено заявника ОСОБА_3 . Крім того, у листі зазначено, що відомості за заявою ОСОБА_3 від 14.03.2025 до ЄРДР не вносились, в зв'язку із відсутністю у ній об'єктивних даних, які б свідчили про ознаки будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом. Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.
Із матеріалів скарги слідує, що 14.03.2025 ОСОБА_3 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до Хмельницької окружної прокуратури, яка була зареєстрована адресатом за № 2135-25.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення вказав, що Хмельницькою окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12024243860000029 від 02.03.2024 за фактом незаконного проникнення групи невідомих осіб на територію приватного домоволодіння ОСОБА_3 . Вказав, що в період з 22.03.2024 по 16.09.2024 неодноразово звертався до осіб Хмельницької окружної прокуратури із зареєстрованими клопотаннями щодо ознайомлення з матеріалами кримінального правопорушення та одержання копій процесуальних документів. Однак з матеріалами кримінального провадження ознайомлений не був, копій процесуальних документів не одержав. Після неодноразових вимог щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та одержання копій процесуальних документів, 18.09.2024 ОСОБА_3 стало відомо про те, що 30.04.2024 кримінальне провадження № 12024243860000029 було закрите.
20.09.2024 з матеріалів кримінального провадження № 12024243860000029 ОСОБА_3 стало відомо, що особами, яким було доручено досудове розслідування кримінального провадження № 12024243860000029, в період з 02.03.2024 по 30.04.2024 не було проведено жодних слідчих дій, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, наслідком чого стало незаконне, на думку ОСОБА_3 , закриття кримінального провадження.
Указав, що лише після неодноразових законних вимог до Хмельницької окружної прокуратури щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження в зв'язку з тим, що взагалі не було проведено жодних слідчих дій, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного встановлення усіх обставин кримінального провадження, наслідком чого стало його закриття, 24.09.2024 заступником керівника Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_4 було винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження № 12024243860000029 в зв'язку з тим, що досудове розслідування проведено без повного та неупередженого дослідження його обставин.
А тому уважає, що ОСОБА_5 та інші уповноважені особи Хмельницької окружної прокуратури, які в період з 02.03.2024 по 24.09.2024 перебували в будівлі за адресою: м. Красилів, вул. Театральна, 4, не виконували або неналежно виконували свої службові обов'язки через несумісне ставлення до них, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 367 КК України.
19.03.2025 Хмельницькою окружною прокуратурою ОСОБА_3 було направлено листа № 50-1841ВИХ-25, яким фактично відмовлено у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР у зв'язку із тим, що заява не містить об'єктивних даних, які б свідчили про ознаки будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України. Разом з тим, заяву ОСОБА_3 було направлено за належністю для розгляду до ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому, що підтверджується супровідним листом № 50-1841ВИХ-25 від 19.03.2025.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, є кримінально-караним діянням, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 367 КК України.
За нормативним визначенням, об'єктивна сторона службової недбалості передбачає несумлінне ставлення службової особи до службових обов'язків, які на неї покладені, що виражається: у їх невиконанні або у неналежному виконанні; у спричиненні істотної шкоди (ч. 1 ст. 367 КК) або у тяжких наслідках (ч. 2 ст.367КК); і таке ставлення знаходиться в причинному зв'язку із зазначеними наслідками.
Вказане відповідає висновку ВС, викладеному у справі № 452/1490/15-к від 14 квітня 2020 року.
Згідно із приміткою до ст. 364 КК України, істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Аналіз змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення свідчить про те, що викладені ОСОБА_3 обставини по суті зводяться до його незгоди із діями уповноважених осіб Хмельницької окружної прокуратури, які, за твердженням скаржника, не здійснили належного нагляду за додержанням законів органами досудового розслідування та не реагували на скарги ОСОБА_3 з приводу необхідності скасування постанови про закриття кримінального провадження № 12024243860000029.
Разом з тим, у заяві про вчинення кримінального правопорушення не зазначено відомостей, які б вказували на злочинний характер уповноважених осіб Хмельницької окружної прокуратури, а тому неможливо зробити висновок про те, що у цій заяві містилось повідомлення про вчинення злочину.
З урахуванням викладеного, відсутні підстави вважати, що працівниками Хмельницької окружної прокуратури було допущено службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
Окрім того, у заяві не викладено відомостей про спричинення скаржнику істотної шкоди діями, про які він указує.
Отже, по суті заявником оскаржуються процесуальні дії та рішення прокурора в ході здійснення ним процесуального керівництва досудовим розслідуванням у конкретному кримінальному провадженні.
Разом з тим, згідно з вимогами ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий та прокурор здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання (ч. 2 ст. 36 КПК України).
Процесуальна діяльність прокурора в межах його посадової дискреції не може бути підставою для його кримінального переслідування. Порядок оскарження процесуальних дій та рішень прокурора, у випадку незгоди з ними, визначений кримінально-процесуальним кодексом.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).
З огляду на викладене, уповноваженими особами Хмельницької окружної прокуратури обґрунтовано відмовлено ОСОБА_3 у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницької окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя