Провадження № 22-ц/803/2689/25 Справа № 632/328/24 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
02 квітня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді: Ткаченко І.Ю.,
суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.,
за участю секретаря: Кошари О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Первомайської міської ради Лозівського району Харківської області в особі органу опіка та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2024 року,-
23 лютого 2024 року Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Первомайської міської ради Лозівського району Харківської області в особі органу опіка та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якому просив позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття. Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що донька позивача ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 . Від спільного життя у них є донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженка міста Краматорська, Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , яке видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, про що в Книзі реєстрації народжень 12 лютого 2010 року зроблено відповідний актовий запис N?227. Сімейні стосунки між відповідачами були припинені з січня 2017 року. На підставі заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 квітня 2019 року справа N?234/19340/18,провадження N?2/234/811/19 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується копією рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23.04.2019 року. Після припинення сімейних стосунків, в січні 2017 року, ОСОБА_2 , привезла позивачу онуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а сама виїхала на територію російської федерації. 3 цього часу дитина стала мешкати разом позивачем та знаходитися на її утриманні, оскільки була позбавлена батьківського піклування, так як мати дитини, та батько дитини ніяким чином не піклуються про дитину, не проявляють заінтересованості в її подальшій долі, не цікавляться успіхами доньки, станом здоров?я, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини. Відповідачі, покладених законом на батьків обов?язків, не виконують, не беруть педагогічної, матеріальної, грошової посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідачів. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача. У зв?язку з цим, позивач звернулася до органу опіки та піклування Первомайської міської ради Харківської області з проханням надати Висновок щодо доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав. 07 лютого 2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області було розглянуто заяву позивача та органом опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області вирішено вважати доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказані вище обставини підтверджуються: копією довідки N?399 від 21.11.2023 року КЗ «Первомайський ліцей N?5» Первомайської міської ради Харківської області про те,що ОСОБА_4 ,дійсно навчалася в КЗ «Первомайський ліцей N?5» Первомайської міської ради Харківської області з 01 вересня 2017 року по 05 листопада 2020 рік; копією довідки КЗ «Первомайським ліцей N?2» Первомайської міської ради Харківської області N?90 від 20.11.2023 року про те, що ОСОБА_4 дійсно навчається в КЗ «Первомайський ліцей N?2 Первомайської міської ради Харківської області» з 03.02.2021 року і по теперішній час; копією характеристики КЗ «Первомайський ліцей N?2 Первомайської міської ради Харківської області»;копією довідки N?33 від 23.11.2023 року КНП «ПЦМСД»; про те,що дитина здорова,догляд за дитиною здійснює бабуся;актом обстеження умов проживання від 06.02.2024 року служби у справах дітей; актом обстеження умов проживання від 06.02.2024 року служби у справах дітей. Позивач вважає, що зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьками, свідомого нехтування ними своїми обов?язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачів до своїх батьківських обов?язків (а.с.1-5).
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Первомайської міської ради Лозівського району Харківської області в особі органу опіка та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задоволенні.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.02.2024 року до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.02.2024 року до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.
Допущено до негайного виконання судове рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.132-134).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, фактично просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині позбавлення його батьківських прав та стягнення з нього аліментів на користь позивача, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до нього відмовити в повному обсязі (а.с.141-147).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апелянт фактично в своїй апеляційній скарзі оскаржує рішення в частині задоволених позовних вимог відносно нього, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість вищевказаного рішення суду першої інстанції в цих межах. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом - не перевіряється.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 .
Від сумісного проживання у них є донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка міста Краматорська, Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , яке видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, про що в Книзі реєстрації народжень 12 лютого 2010 року зроблено відповідний актовий запис N?227.
Сімейні стосунки між відповідачами були припинені з січня 2017 року. На підставі заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 квітня 2019 року справа N?234/19340/18,провадження N?2/234/811/19 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується копією рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23.04.2019 року.
Після припинення сімейних стосунків, в січні 2017 року, ОСОБА_2 , привезла позивачу онуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а сама виїхала на територію російської федерації. 3 цього часу дитина стала мешкати разом позивачем та знаходитися на її утриманні, оскільки була позбавлена батьківського піклування, так як мати дитини, та батько дитини ніяким чином не піклуються про дитину, не проявляють заінтересованості в її подальшій долі, не цікавляться успіхами доньки, станом здоров?я, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини. Відповідачі, покладених законом на батьків обов?язків, не виконують, не беруть педагогічної, матеріальної, грошової посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідачів. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача.
07 лютого 2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області під час розгляду та вивчення наданих документів встановлено, що ОСОБА_1 є бабусею неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Як пояснила заявниця, майже сім років онука, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина знаходиться повністю на її утриманні, всі питання щодо виховання, навчання та забезпечення потреб дитини вирішуються нею самостійно без участі та підтримки матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3 . Зі слів заявниці, її донька ОСОБА_2 виїхала на територію російської федерації та вже тривалий час там мешкає, не забезпечує дитину матеріально, не приймає участі у її вихованні. Батько дитини ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ., не забезпечує дитину матеріально, не приймає участі у її вихованні. для підтвердження обставин, викладених у своїй заяві, на розгляд Комісії ОСОБА_1 було надано наступні документи: - довідка N?33 від 23.11.2023 видана «Первомайський центр первиної медико-санітарної допомоги» про те, що догляд за ОСОБА_6 здійснює бабуся ОСОБА_7 -характеристика учениці 7-Б класу ОСОБА_4 «Первомайський ліцей N?2» 3 якої вбачається, що батьки не цікавляться навчанням дитини, до ліцею не з'являлися жодного разу, телефонного зв?язку з ними немає. ОСОБА_3 на засідання Комісії не прибув хоча був належним чином повідомлений про те, що ОСОБА_1 звернулася з заявою про позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У зв'язку з тим, що мати дитини ОСОБА_2 перебуває на території російської федерації повідомити її про час та місце засідання Комісії не було можливості.
Розглянувши надані документи, Комісія дійшла висновку, що факт ухилення від виконання батьківських обов?язків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , доведено.
Враховуючи викладене вище, керуючись ч. 1 п.2 ст. 164 Сімейного Кодексу України, орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Також вища наведене підтверджуються: копією довідки N?399 від 21.11.2023 року КЗ «Первомайський ліцей N?5» Первомайської міської ради Харківської області про те,що ОСОБА_4 ,дійсно навчалася в КЗ «Первомайський ліцей N?5» Первомайської міської ради Харківської області з 01 вересня 2017 року по 05 листопада 2020 рік; копією довідки КЗ «Первомайським ліцей N?2» Первомайської міської ради Харківської області N?90 від 20.11.2023 року про те, що ОСОБА_4 дійсно навчається в КЗ «Первомайський ліцей N?2 Первомайської міської ради Харківської області» з 03.02.2021 року і по теперішній час; копією характеристики КЗ «Первомайський ліцей N?2 Первомайської міської ради Харківської області»;копією довідки N?33 від 23.11.2023 року КНП «ПЦМСД»; про те,що дитина здорова,догляд за дитиною здійснює бабуся;актом обстеження умов проживання від 06.02.2024 року служби у справах дітей; актом обстеження умов проживання від 06.02.2024 року служби у справах дітей.
Відповідно до висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зазначене питання про доцільність призначення ОСОБА_1 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було розглянуте 01.05.2024 р. на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Первомайської міської ради (далі - Комісія). На засіданні Комісії під час розгляду та вивчення наданих документів встановлено, що у Дніпровському районному суді Дніпропетровської області відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до батьків дитини- ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. 09.04.2024. ОСОБА_1 звернулася до органу опіки та піклування із заявою про можливість призначення її піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно з представленими документами та за результатами обстежень з?ясовано, що ОСОБА_1 мешкає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 для дитини створені належні умови для життя та розвитку, квартира з усіма зручностями, заявник до кримінальної відповідальності не притягувалася, засудженою не значиться, в розшуку не перебуває. Санітарно-гігієнічні та побутові умови житлової площі, стану здоров?я, матеріального забезпечення ОСОБА_8 відповідають вимогам чинного законодавства. Між заявником та дитиною встановились теплі, приязні стосунки, побудовані на принципах довіри, поваги та взаєморозуміння. ОСОБА_9 ознайомлена з законодавством щодо сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спроможна забезпечити необхідну турботу та піклування своїй неповнолітній онуці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому розглянувши надані документи та враховуючи інтереси дитини комісія вважає доцільним призначення ОСОБА_1 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Задовольняючи позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та стягнення аліментів з нього, суд 1 інстанції виходив з того, що викладені позивачем обставини знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, переконливих доказів на спростування позиції позивача відповідачем ОСОБА_10 суду не надано, позовна заява ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Європейський суд з прав людини також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛвід 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява№ 2091/13).
У справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява (№ 70879/11) Європейський суд з прав людини також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз'єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв'язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19 та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17.
Однак, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дітей на їх виховання, захист їх інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дітьми, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.
Належних та допустимих доказів винної поведінки та ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків у даній справі не встановлено та позивачем не доведено.
Судом першої інстанції не встановлено, а позивачем не доведено обставин, які б свідчили про те, що батько дитини не бажає спілкуватися з донькою та брати участь у її вихованні, остаточно і свідомо самоусунувся від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_3 було подано до суду 1 інстанції відзив на позову заяву, в якому останній зазначає, що 06.01.2010 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася донька ОСОБА_4 .
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23.04.2019 року по справі № 234/19340/18 шлюб між ним та ОСОБА_2 було розірвано.
В період з 06.11.2020 року по 01.02.2021 року донька ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_5 проживала разом з ним та його сім'єю, відвідувала Краматорську згальноосвітню школу І-IIІ ступеня №17, що підтверджується довідкою № 342 від 14.12.2023 року (а.с.55).
01.02.2021 року на прохання ОСОБА_2 він відвіз ОСОБА_11 за адресою
проживання матері ОСОБА_2 та її бабки ОСОБА_12 ( АДРЕСА_3 ).
Саме з 01.02.2021 року він втратив будь яку можливості бачитись та спілкуватися зі своєю донькою.
3 01.02.2021 року йому тричі вдалося поспілкуватися з донькою за допомогою телефонного зв'язку, але в процесі розмови з донькою було чути, що матір ОСОБА_2 та її бабка ОСОБА_1 виконуючи роль суфлерів заставляли його доньку грубити йому.
На його прохання про надання можливості поспілкуватися з донькою без її присутності були в грубій формі відхилені з нецензурними висловлюваннями з боку ОСОБА_1 та її доньки
ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 з 01.02.2021 року постійно чинять йому перепони у спілкуванні з донькою
Протягом 2021 року він декілька разів приїздив до доньки, але побачитись та поспілкуватися з нею так і не зміг.
При цьому, він своєчасно та у добровільному порядку сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_13 .
Враховуючи систематичні порушення його батьківських прав з боку ОСОБА_1 та її доньки ОСОБА_2 він 10.01.2024 року звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батька, який проживає окремо від неї.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22.01.2024 року було відкрито провадження.
10.04.2024 року ним було заявлено клопотання про об'єднання справи Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області № 175/185/24 провадження № 2/175/36/24 (с. Бойко О.М.) за його позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батька, який проживає окремо від неї та справи Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області № 632/328/24 провадження № 2/175/696/24 (с. Васюченко О.Г.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Первомайської міської ради Лозівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Також, було заявлено клопотання про залучення до розгляду справи Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області № 175/185/24 провадження № 2/175/36/24 (с. Бойко О.М.) за моїм позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батька, який проживає окремо від неї. у якості другого відповідача ОСОБА_1 , оскільки не знав про те, що ОСОБА_2 з 2022 року не проживає з донькою ОСОБА_11 .
Рішення по справі судом першої інстанції не винесено.
Судом 1 інстанції при винесенні рішення не взято до уваги, що батько дитини звернувся до суду з позовом про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батька, який проживає окремо від неї раніше, чим позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, що виключає штутність позову й свідчить про зацікавленість батька у спілкуванні з дитиною.
Колегія суддів звертає увагу, що у даній справі встановлено, що відповідач бажає виховувати доньку, намагається усіма доступними способами приймати участі у її житті, сплачує аліменти на утримання доньки, що знайшло своє підтвердження в судді апеляційної інстанції і вказує на його зацікавленість у збереженні зв'язків із своєю донькою. Такий факт свідчить про його інтерес до дитини і бажання брати участь у її вихованні та утриманні.
У даній справі позбавлення батьківських прав відповідача відносно доньки ОСОБА_14 , не відповідає інтересам самої дитини, оскільки обставини ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків не знайшли свого підтвердження. Наявні у матеріалах справи докази, не свідчать про свідоме ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, а також про необхідність застосування такого виключного заходу саме в інтересах дитини.
Натомість необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов'язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», пункт 49). Наявності таких обставин у цій справі не доведено.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Разом з цим, статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з виписки банку по рахунку відповідача ОСОБА_3 , останній з січня 2019 року по лютий 2024 року щомісячно сплачував матері дитини ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини (а.с.56-60).
За таких обставин, суд першої інстанції не встановив обставин, від яких залежить правильне вирішення спору, як і не дослідив в повній мірі матеріали справи, дійшов до передчасного висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_4 та стягнення з нього аліментів.
За змістом частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на зазначене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки позивачем під час розгляду справи не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження свідомого ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання батьківських обов'язків, а також про необхідність застосування такого виключного заходу, як позбавлення останнього батьківських прав. Суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків при винесенні оскаржуваного рішення на підставі доказів, які не відповідають вимогам статтей 76-81 ЦПК України та не можуть бути покладені в основу рішення.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду в оскарженій частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення аліментів.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2024 року - в оскарженій частині скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення аліментів - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Вступна та резолютивна частини проголошені 02 квітня 2025 року.
Повний текст постанови складено 11 квітня 2025 року.
Судді: