Справа № 760/11177/24
Провадження № 1-кс/760/6134/24
18 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100090000178 від 16 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194 КК України,
Прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №№12024100090000178 від 16 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194 КК України, в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку, що проводився за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
- ноутбук Мас Book pro серійний номер G7txg9kwrj, упакований в спец пакет WAR 1869632,
- ноутбук Мас Book pro серійний номер сo2dxjn7q05d, упакований в спец пакет WAR 1869732,
- планшет Ipad серійний номер dmpdpgn2ptrf, упакований в спец пакет PSP 2165849,
- мобільний телефон марки Iphone 15 pro max imei 1 : НОМЕР_1 imei 2 : НОМЕР_2 , упакований в спецпакет CRI 1270392 ,
- ноутбук Lenovo серійний номер snpf2mvn8m, упакований в спец пакет WAR 1869733 з метою забезпечення збереження вищевказаного майна в якості речових доказів та запобігання можливості його псування чи знищення.
В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні слідчого відділу Солом?янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12024100090000178 від 16.012024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2024 року приблизно з 13.00 годині невстановлена особа по вул. Вадима Гетьмана, 1-А в м. Києві умисно пошкодила шляхом підпалу чуже майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: автомобіль марки «Нісан Мурано», н.з. НОМЕР_3 , спричинивши останній майнової шкоди .
08.05.2024 в ході проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва, що проводився за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить : 1/2 ОСОБА_5 та 1/2 ОСОБА_6 , та в якій фактично проживає ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено наступне, а саме:
- ноутбук Мас Book pro серійний номер G7txg9kwrj, упакований в спец пакет WAR 1869632,
- ноутбук Мас Book pro серійний номер сo2dxjn7q05d, упакований в спец пакет WAR 1869732,
- планшет Ipad серійний номер dmpdpgn2ptrf, упакований в спец пакет PSP 2165849,
- мобільний телефон марки Iphone 15 pro max imei 1 : НОМЕР_1 imei 2 : НОМЕР_2 , упакований в спецпакет CRI 1270392,
- ноутбук Lenovo серійний номер snpf2mvn8m, упакований в спец пакет WAR 1869733.
Вилучені під час проведення обшуку речі та документи являються знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також зберегли на собі його сліди, а тому підпадають під ознаки речових доказів в розумінні ст.98 КПК України, які відповідно до вимог ст. 84 КПК України будуть використанні, як докази у даному кримінальному провадженні для встановлення фактів та обставин, що згідно ст.91 зазначеного Кодексу підлягають доказуванню.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об?єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Майно, на яке необхідно накласти арешт, визнано речовими доказами та призначено судові комп?ютерно- технічні експертизи, виконання яких доручено експертам Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз СБУ.
В даному випадку є наявність обґрунтованих ризиків, які дають достатні підстави вважати, що в разі повернення речових доказів без накладення арешту, може призвести до втрати речових доказів, шляхом їх знищення та втрати, до завершення досудового слідства, що призведе до неможливості проведення слідчих дій, а також експертиз у даному кримінальному провадженні, а саме: судово комп'ютерно - технічних, а також негативно вплине на повноту, об?єктивність, всебічність проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженні.
Беручи до уваги викладене, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, забезпечення виконання всіх необхідних слідчих дій, прийняття процесуальних рішень та проведення необхідних експертних досліджень, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, запобігання спробам перешкоджання у встановленні істини, просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, в якому зазначив, що речі, які були вилучені в ході обшуку - мобільні телефони, ноутбуки, планшети, скеровано слідчим для проведення технічної експертизи та на них може міститись інформація, яка має значення для досудового розслідування.
Власники майна в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч.1 ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як визначено ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 08 травня 2024 року, ноутбук Мас Воok рrо серійний номер G7txg9kwrj, упакований в спец пакет WAR 1869632, ноутбук Мас Book pro серійний номер co2dxjn7q05d, упакований в спец пакет WAR 1869732, планшет Ipad серійний номер dmpapgn2ptrf, упакований в спец пакет РSP 2165849, мобільний телефон марки Iphone 15 pro max imei 1: НОМЕР_1 imei 2 : НОМЕР_2 , упакований в спецпакет CRI 1270392, ноутбук Lenovo серійний номер snpf2mvn8m, упакований в спец пакет WAR 1869733, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202400090000178 від 16.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Враховуючи правові підстави для накладення арешту на майно, яке вилучено 08 травня 2024 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: ноутбук Мас Воok рrо серійний номер G7txg9kwrj, упакований в спец пакет WAR 1869632, ноутбук Мас Book pro серійний номер co2dxjn7q05d, упакований в спец пакет WAR 1869732, планшет Ipad серійний номер dmpapgn2ptrf, упакований в спец пакет РSP 2165849, мобільний телефон марки Iphone 15 pro max imei 1: НОМЕР_1 imei 2 : НОМЕР_2 , упакований в спецпакет CRI 1270392, ноутбук Lenovo серійний номер snpf2mvn8m, упакований в спец пакет WAR 1869733, слідчий суддя приходить до висновку, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, зокрема, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, а також те, що прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а вказане вище тимчасово вилучене майно - арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таке втручання в право власника майна на мирне володіння своїм майном є законним, переслідує суспільний інтерес, а також є пропорційним визначеним цілям. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (користувача) майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити .
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №12024100090000178 від 16 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.194 КК України, яке було вилучено під час обшуку 08 травня 2024року за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на:
- ноутбук Мас Book pro серійний номер G7txg9kwrj, упакований в спец пакет WAR 1869632;
- ноутбук Мас Book pro серійний номер сo2dxjn7q05d, упакований в спец пакет WAR 1869732;
- планшет Ipad серійний номер dmpdpgn2ptrf, упакований в спец пакет PSP 2165849;
- мобільний телефон марки Iphone 15 pro max imei 1 : НОМЕР_1 imei 2 : НОМЕР_2 , упакований в спецпакет CRI 1270392;
- ноутбук Lenovo серійний номер snpf2mvn8m, упакований в спец пакет WAR 1869733.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя Солом'янського районного
суду міста Києва ОСОБА_1