01.05.2025 Справа № 756/607/25
Справа № 756/607/25
Провадження № 2/756/2091/25
01 травня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк») звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.03.2023 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду №C-606-029374-23-980 про відкриття та обслуговування Кредитної картки та страхування (надалі - кредитний договір), згідно якої відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ). Умовами вказаного договору передбачено, що процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 72 % (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті); максимальний ліміт кредитної лінії - 200 000,00 грн., ліміт кредитної лінії, доступний ОСОБА_1 на момент укладення угоди - 49 900,00 грн.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, разом з тим, відповідач у порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.12.2024 утворилась заборгованість у розмірі 109 209,65 грн., яка складається з: простроченого боргу - 73 862,21 грн.; прострочених процентів - 35 347,44 грн., яку у добровільному порядку відповідач не погашає, а тому позивач просить стягнути її з відповідача, а також витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 23.01.2025 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.
Станом на 01.05.2025 відзив на позов до суду не надійшов, у зв'язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних у ній документів.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Судом встановлено, що 22.03.2023 АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 на підставі Анкети-опитувальника клієнта-фізичної особи уклали Угоду №C-606-029374-23-980 про відкриття та обслуговування Кредитної картки та страхування.
Відповідно до п. 2 Угоди банк відкриває клієнту в рамках банківського продукту CB WHITE + INS банківський поточний рахунок IBAN № НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися з використанням БПК, оформляє до рахунку та надає у користування БПК.
Згідно з п. 4 Угоди банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. Строк дії кредитного ліміту становить 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації, згідно з умовами ДКБОФО; Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди становить 49 900,00 грн. та може бути змінений в межах встановленого угодою максимального кредитного ліміту; процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 72,00% річних.
Крім того, відповідачем перед укладенням договору підписано паспорт споживчого кредиту «CB WHITE + INS», в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.
Вказаний договір кредиту у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним.
Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, встановив на рахунку ОСОБА_1 кредитний ліміт та надав можливість користування ним, що підтверджується випискою по рахунку відповідача.
Однак, всупереч умов Угоди відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно з наданим представником позивача розрахунком заборгованості станом на 10.12.2024 становить 109 209,65 грн., яка складається з: простроченого боргу - 73 862,21 грн.; прострочених процентів - 35 347,44 грн.
08.10.2024 на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу № 12.4.2/ C-606-029374-23-980 про усунення порушень кредитних зобов'язань протягом 30 календарних днів з моменту надіслання кредитором цієї вимоги, яка залишена без відповіді та задоволення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 95 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стороною відповідача не надано доказів в розумінні положень ст.ст.76-81 ЦПК України на спростування позовних вимог.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 109 209,65 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за Угоду №C-606-029374-23-980 про відкриття та обслуговування Кредитної картки та страхування від 22.03.2023 у розмірі 109 209 (сто дев'ять тисяч двісті дев'ять) гривень 65 копійки; витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
Позивач - Акціонерне товариство «Ідея Банк»; код ЄДРПОУ - 19390819, місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова, буд. 11;
Відповідач - ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Тиха