Єдиний унікальний номер 722/531/25
Номер провадження 2-а/722/26/25
30 квітня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Ратушенка О.М.
секретаря Кушнір І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 13.12.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо нього.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.02.2025 року при зверненні до Сокирянського відділу Державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України йому стало відомо про те, що 12.02.2025 року старшим державним виконавцем Хібовською К.В. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 1215 від 13.12.2024 року.
При ознайомленні із постановою про відкриття виконавчого провадження на його вимогу державним виконавцем надано копію постанови №1215 при ознайомленні з якою встановлено, що 13.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову №1215 за справою про адміністративне правопорушення, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн.
Вказував, що зі змісту постанови від 10.12.2024 року встановлено, що громадянину ОСОБА_1 було надіслано повістку засобами поштового зв'язку про виклик з вимогою прибути 18.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З проставленої оператором Укрпошти, відмітки про відсутність громадянина ОСОБА_3 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання вбачається, що даний громадянин відповідно до п. 41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак на вказаний у повістці час і дату не з'явився та про поважні причини неявки не повідомляв. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3, ч.10, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Громадянин ОСОБА_1 на розгляд даної справи про адміністративне правопорушення не з'явився, хоча згідно даних протоколу був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки не повідомляв. Зазначав, що дана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки будь-якого поштового повідомлення, чи повістки зазначеної у протоколі не отримував.
Так, його не було належним чином повідомлено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у змісті оскаржуваної постанови не зазначено конкретні докази на підставі яких було встановлено обставини правопорушення, в порушення вимог ст.ст.256,257 КУпАП. Крім цього, після складання щодо нього протоколу та отримання направлення для проходження ВЛК, ним було повідомлено працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що у зв'язку із станом здоров'я він не міг прибути у визначений час 13.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду складеного відносно нього протоколу.
03.03.2025 року ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Після відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позивач з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
12.03.2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначала, що відповідач не визнає позовних вимог, так як з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних рядового, сержантського та старшинського складу ІНФОРМАЦІЯ_3 . 08.10.2024 року АІТС «Оберіг» була сформована електронна повістка №439299 на ім'я позивача ОСОБА_1 про явку на 18.10.2024 року об 11.00 год до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних. За результатами електронної взаємодії дана повістка надійшла до Укрпошти для друку та подальшого оповіщення ОСОБА_1 . Згідно довідки Укрпошта про причини повернення, повістка повернута до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою: «Адресат відсутній за вказаною адресою». На підставі вищевикладеного, 10.12.2024 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 майстер сержантом ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщеним про виклик, однак на вказаний у повістці час і дату до вказаного відділу не з'явився, про поважність причин неявки не повідомив, та в подальшому не з'являвся. Згідно даних протоколу, ОСОБА_1 доведено зміст ст.268 КУпАП та повідомлено про час та місце розгляду справи, а саме про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 13.12.2024 об 10 год 30 хв, однак на розгляд даної справи правопорушник не з'явився. Зазначала, що позивач ОСОБА_1 , в розумінні п. 41 Постанови КМУ №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», був належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. А тому вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення є безпідставними та не мали б підлягати задоволенню. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відзив представником відповідача подано вчасно, із доказами надсилання його позивачу.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , згідно довідки № 2/6569 від 17.12.2024 року, користувався відстрочкою від призову на військову службу під час мобілізації, як визнана в установленому порядку особа з інвалідністю або відповідно до висновку військово - лікарської комісії тимчасово неприданим до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців на строк до 07.02.2025 року.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №756021 ОСОБА_1 є інвалідом з третьої групи на строк до 01.10.2026 року.
Судом також встановлено, що 13.12.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_6 винесено постанову №1215 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Згідно вказаної постанови від 13.12.2024 року вбачається, що 10.12.2024 року ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце зазначені в повістці, тим самим порушив вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відомостей про вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови від 13 грудня 2025 року матеріали справи не містять.
Аналогічна постанова із аналогічними реквізитами винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 і щодо рідного брата ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , який є позивачем в аналогічній справі №722/528/25 (2-а/722/25/25).
При цьому, зі змісту вказаної постанови встановлено, що громадянину ОСОБА_1 було надіслано повістку засобами поштового зв'язку про виклик з вимогою прибути 18.10.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З проставленої оператором Укрпошти, відмітки про відсутність громадянина ОСОБА_3 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання вбачається, що даний громадянин відповідно до п. 41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак на вказаний у повістці час і дату не з'явився та про поважні причини неявки не повідомляв. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3, ч.10, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Однак наведене в постанові, не дає змоги визначити хто саме, та за яких саме обставин вчинив вказане правопорушення, оскільки згідно постанови № 1215 від 13.12.2024 року, за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, згідно відмітки проставленої оператором Укрпошти, був відсутній громадянин ОСОБА_3 .
Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Об'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення встановленого порядку військового управління.
Суб'єктами вказаного адміністративного правопорушення є призовники, військовозобов'язані, резервісти, а також посадові особи.
Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, згідно абз. 1 ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов'язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Додатковою обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є час його вчинення, а саме особливий період.
За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.
Системне тлумачення наведених норм свідчить, що законодавець установив для військовозобов'язаних імперативний обов'язок з'явитися за повісткою у місце і строк, що в ній зазначені, у разі оголошення мобілізації.
Водночас Закон № 3543-XII визначає підстави для відстрочення виконання цього обов'язку, якщо військовозобов'язаний не з'явився за повісткою з поважних причин. Перелік поважних причин викладений у ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII і є вичерпним.
Неявка військовозобов'язаного за повісткою з поважних причин не може мати наслідком відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ст.235КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За правилами ч. 1 ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, тому на нього розповсюджується вимоги законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про військовий обов'язок і військову службу, про оборону України, у тому числі щодо явки за повісткою до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, як органів військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відносно належного оповіщення ОСОБА_1 відповідачем про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд враховує такі положення чинного законодавства України.
Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Як встановлено ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За приписами частини 1 статті 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, сама по собі постанова про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Разом з тим, згідно витягу з амбулаторної карти ОСОБА_1 , останній постійно лікується амбулаторно та стаціонарно, а станом на день винесення оскаржуваної постанови, тобто 13.12.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені позивачем аргументи є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.2, 6-9, 72-77, 132, 139, 229, 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, ст.ст.210, 210-1 КУпАП суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1215 від 13.12.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів після оголошення рішення суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Суддя: