Справа № 646/3507/25
Провадження № 3/646/1302/2025
25.04.2025 м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є., розглянувши у судовому засіданні матеріали про адміністративні правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП,
18.04.2025 на адресу суду з Департаменту патрульної поліції УПП у Харківській області надійшли матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою суду від 21.04.2025 матеріали справ № 646/3507/25 та № 646/3510/25 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, об'єднано в одне провадження та присвоєно їм єдиний номер справи № 646/3507/25 (провадження №3/646/1302/2025).
Відповідно до протоколу серії ВАБ № 248732, 05.04.2025 приблизно о 20 годині 20 хвилин, громадянин ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство у присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_3 , чим завдав останній психологічних страждань.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ВАД № 080693, 05.04.2025 приблизно о 20 годині 20 хвилин, громадянин ОСОБА_1 знаходячись з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) за адресою спільного проживання АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї дружини громадянки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, які полягали у стусанах, штовханнях, а також ображав потерпілу нецензурною лайкою, чим завдав фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого завдано шкоду фізичного характеру та психологічному здоров'ю громадянці ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 25.04.2025 ОСОБА_1 , який повідомлявся про час, місце та дату розгляду справи своєчасно та належним чином, у тому числі шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, не прибув, про причину неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Суд при розгляді вказаної справи також керується практикою (рішеннями) Європейського суду з прав людини, що застосовується судами як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») та згідно якої кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 в протоколах було повідомлено під розпис про розгляд справ у Червонозаводському районному суді м. Харкова, що свідчить про його обізнаність стосовно складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та подальший судовий розгляд справ.
З урахуванням положень ст. 268 КУпАП, розгляд справи здійснено за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який, будучи обізнаним щодо складання відносно нього вище вказаного протоколу, розгляд якого здійснюється судом, не цікавився долею даної справи, тобто фактично не виявив бажання скористатись своїм правом участі під час розгляду справи відносно нього про адміністративне правопорушення.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом №1376 від 06.11.2015 МВС України визначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто - за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Суд, дослідивши матеріали справ, приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД 080693 та серії ВАБ № 248732 від 05.04.2025; терміновими заборонними приписами стосовно кривдника серії АА № 429153 та серії АА № 429155 від 05.04.2025; формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 05.04.2025; згодами на обробку персональних даних ОСОБА_2 від 05.04.2025; поясненнями та заявою ОСОБА_2 від 05.04.2025; рапортами від 05.04.2025; копіями документів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , дисками з відеозаписами.
Оцінивши зібрані у справі докази, в тому числі відеозаписи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, адже підстави, які б давали можливість суду вважати, що вищевказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою, встановлені в ході розгляду справи та підтверджують вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень.
Відповідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладаються в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (судом), стягнення накладається у межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (ч. 2 ст. 173-2 КУпАП).
При обранні виду адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, тому суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 2 статті 173-2 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке буде достатньою мірою відповідальності особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігатиме вчиненню нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173-2, 245, 252, 280 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Д.Є. Серпутько