Справа № 645/2754/25
Провадження № 1-кс/645/554/25
01 травня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретар судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні за №12025221190000627 від 28.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,-
До суду надійшло клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221190000627 від 28.04.2025.
Клопотання обґрунтовано тим, що 27.04.2025 року о 22.30 год. до КНП «МКЛ №2 ім. проф. Шалімова ХМР» доставлений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з травмою у вигляді проникаючого поранення передньої черевної стінки та ножового поранення тонкої кишки, брижі тонкої кишки, великого чепця. 28.04.2025 відомості про кримінальне правопорушення були зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12025221190000627, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. 28.04.2025 року, згідно ч. 4 ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано та під час особистого обшуку якого було виявлено та вилучено: куртку зі слідами РБК, яку поміщено до картонної коробки, опечатана біркою; ніж з внутрішньої кишені куртки (зліва), який був поміщений до паперового конверту; рубашку зі слідами РБК, яка була поміщена до картонної коробки, опечатана біркою; джинси зі слідами РБК, які були поміщені до картонної коробки, опечатана біркою. Окрім цього, 27.04.2025 з дозволу користувача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слідчим СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено: ніж з білою рукояткою, який був поміщений до паперового конверту з підписами понятих, експерта та слідчого; два змиви РБК, які були поміщені до паперових конвертів.
Вищезазначені предмети були визнані речовими доказами на підставі постанови слідчого від 28.04.2025 року.
Метою накладення арешту у даному випадку є забезпечення збереження речового доказу. Оскільки у разі не запобігання ризикам відчуження та розпорядження вищевказаним майном воно може бути відчуженим, спотвореним чи знищеним.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Інші учасники судового розгляду у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду невідомі.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали, додані до клопотання, доходить наступного висновку.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
30.04.2025 року (середа) до Немишлянського районного суду м.Харкова надійшло клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучено 28.04.2025 року (вівторок). Вказане клопотання було направлене на адресу суду поштою 28.04.2025 року, тобто того ж дня, після вилучення майна. Таким чином, строки звернення до суду з клопотанням про арешт майна прокурором не порушені.
Встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 12025221190000627 від 28.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.
У провадженні СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 12025221190000627 від 28.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.
28.04.2025 року в період часу з 15.30 год. до 16.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_7 був проведений огляд місця події. За результатами огляду місця події було виявлено та вилучено: пачку з-під сірників з речовиною бурого кольору, яку було поміщено до паперового конверту; пачку з-під сигарет з речовиною бурого кольору, яку було поміщена до паперового конверту; чохол з речовиною бурого кольору, який був поміщений до паперового конверту; змив з речовиною бурого кольору з підлоги в коридорі, який був поміщений до паперового конверту; мобільний телефон ТМ «Sumsung» золотого кольору, який був поміщений до сейф пакету CRI 1075791.
Постановою старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 28.04.2025 року вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025221190000627 від 28.04.2025 року.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Положенням ч. 5 ст. 237 КПК встановлено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вказаною нормою не встановлено заборони для особи, яка проводить огляд, вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, у випадку, якщо в поле зору слідчого потрапили предмети, які, на його переконання, несуть в собі доказове значення. Саме по собі вилучення названих предметів ще не свідчить про те, що органом досудового розслідування проводився обшук, а не огляд (постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 09.11.2021 у справі № 281/128/19 (провадження № 51-4536км19).
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, прокурором доведено, що вказані у клопотанні речі (предмети) мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки існують розумні підозри вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221190000627 від 28.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було виявлене та вилучене під час огляду місця події 28.04.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
пачку з-під сірників з речовиною бурого кольору, яку було поміщено до паперового конверту з підписами понятих, експерта та слідчого;
пачку з-під сигарет з речовиною бурого кольору, яку було поміщена до паперового конверту з підписами понятих, експерта та слідчого;
чохол з речовиною бурого кольору, який був поміщений до паперового конверту з підписами понятих, експерта та слідчого;
змив з речовиною бурого кольору з підлоги в коридорі, який був поміщений до паперового конверту з підписами понятих, експерта та слідчого;
мобільний телефон ТМ «Sumsung» золотого кольору, який був поміщений до сейф пакету CRI 1075791 з підписами понятих, експерта та слідчого.
Визначити місце зберігання майна, на яке накладено арешт даною ухвалою, у кримінальному провадженні №12025221190000627 від 28.04.2025 року у кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській областіза адресою: м. Харків, вул. Володимира Вакуленко, буд. 1/32.
Виконання ухвали доручити ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області та Немишлянській окружній прокуратурі м. Харкова.
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1