Справа № 953/208/25
Провадження № 2/643/2274/25
30.04.2025 м. Харків
Салтівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Пасічника О.М.
за участю секретаря судового засідання Онди В.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.08.2018 у розмірі 13452,98 грн, яка утворилася станом на 25.10.2024, а також сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.08.2018 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05.08.2018. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на відкритий їй рахунок в розмірі 100 000,00 грн, а також отримала спеціальний платіжний засіб - кредитну картку НОМЕР_1 .
Отже, 05.08.2018 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір , відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (38,4% річних).
Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Всупереч умов договору, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, внаслідок чого утворилася заборгованість, тому позивач звернувся в суд за відновленням своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.01.2025 року справу передано на розгляд Московського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.02.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.03.2025 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та цивільну справу за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, підчас подання позову заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечував.
В судове засідання 03.04.2025 та 30.04.2025 відповідач не з'явилася, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою: зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , які були повернути органом поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та шляхом публікації оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.
Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику з відповідною відміткою.
До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.
У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Зважаючи на те, що сторони в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази на предмет його належності, допустимості, достовірності, а усі докази в сукупності та взаємозв'язку - на предмет їх достатності, суд встановив відповідні обставини, які вказують на характер кредитних правовідносин між сторонами, в регламентованих відповідними цивільно-правовими нормами, які підлягають застосуванню.
Судом встановлено, що 05.08.2018 ОСОБА_1 , звернулася до Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» з метою отримання банківських послуг, підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг та отримав спеціальний платіжний засіб - платіжну карту, - НОМЕР_1 . На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на відкритий йому рахунок.
Відповідно до п. 4.16 розділу ІІ Умов і правил надання банківських послуг у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань).
За нормою ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви позичальника, додатками до якої є Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифи та Таблиця обчислення вартості кредиту (надалі по тексту - кредитний договір).
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення договору про надання банківських послуг, в тому числі погодження всіх умов та правил, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у низці постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Щодо правової природи укладеного договору, то він являється кредитним договором, відповідно до якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, що стосуються позики, якщо інше не встановлено цим параграфом розділу про кредит і не випливає із суті самого кредитного договору.
Відповідачем не спростовано факту отримання ним коштів від позивача, не спростовано факту неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, а також факт наявності заявленої у позові заборгованості.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.
На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можливо зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку про те, що шляхом підписання Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «УНІВЕРСАЛ БАНК» між позивачем та відповідачем 13.08.2020 укладено Договір про надання банківських послуг «Monobank».
Відповідно до норми ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Позивач умови договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит. Зі своєї сторони, відповідач належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 25.10.2024 утворилася заборгованість у розмірі 13452,98 грн.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З доданого до позовної заяви Розрахунку заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» за період з 05.08.2018 по 25.10.2024, (а.с. 17-18), вбачається, що заборгованість контрагента ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» станом на 25.10.2024 становить 13452,98 грн, та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Також з наданої позивачем виписки по особовому рахунку від 03.10.24 (а.с. 37-47) вбачається, що відповідач кредитними коштами користувався, частково погашав заборгованість, проте свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у результаті чого утворилася заборгованість, чим порушилися права та законні інтереси позивача, у зв'язку з чим останній був вимушений звернутися за їх відновленням в суд.
Таким чином, оскільки відповідач зі свого боку не виконав умови договору, в результаті чого утворилася заборгованість, позовні вимоги, спрямовані на відновлення позивачем своїх порушених прав та законних інтересів, кожен аргумент позивача знаходить своє підтвердження наявними у матеріалах справи доказами, не спростовується доводами відповідача, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення у повному обсязі.
Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 15, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 277, 354-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.08.2018, що утворилась станом на 03.10.2024, у розмірі 13452,98 (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) гривні 98 копійок загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» сплачений за подання позову судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2
Суддя Пасічник О.М.