Справа № 644/8618/24
Провадження № 2/638/196/25
29 квітня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Шамраєва М.Є.,
за участі секретаря судових засідань - Дрозденко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 102787,82 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30 червня 2017 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4/1799771 від 30.06.2017 у відповідності до якого останній отримав кредит в сумі 49685 гривень.
Так, 26 листопада 2018 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Стандард Фінанс Групп» було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № ІУ-2018, відповідно до якого ТОВ «Стандард Фінанс Групп» набуло право Нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
В подальшому, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Стандард Фінанс Групп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» було укладено Договір факторингу № 28-11/2018 від 28.11.2018 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
Таким чином, усі права кредитора за кредитним договором № 4/1799771 від 30.06.2017 належать ТОВ «ФК «Прайм Альянс».
Згідно з п.п. 3.1., 3.2. Кредитного договору у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою, згідно з умов Договору, на суму на простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. У зв'язку з порушення Позичальником без поважних причин, вимог п.п. 2.2.2-2.2.9. Правил, Позичальник зобов'язується сплатити банку штраф у розмірі 1% від суми кредиту, визначеної в п.1.1. Договору, за кожний випадок порушення.
У зв'язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору утворилась заборгованість у розмірі 76398,17 гривень, яку було відступлено ТОВ «ФК «Прайм Альянс», яка складається з: сума основного боргу за кредитом (тіло) - 49552,39 гривень; сума нарахованих процентів - 7418,89 гривень; сума простроченої комісії - 19426,92 гривень.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу із урахуванням 3% річних.
А отже, з метою захисту своїх прав позивач ТОВ «ФК «Прайм Альянс» звернувся до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі - 76398,17 грн., яка складається з основної суми (тіло) - 49552,39 гривень; сума нарахованих процентів - 7418,89 гривень; сума простроченої комісії - 19426,92 гривень, а також урахування індексу інфляції - 19844,65 грн та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України - 6545,00 грн, за період з 30.09.2017 року по 23.02.2022 року.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2024 року позовну заяву передано за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.
12 листопада 2024 року справа надійшла до суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024 надійшла у провадження судді Шамраєва М.Є.
Ухвалою суду від 13 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Ухвалою суду від 11 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначена до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти постановлення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином.
Відповідачу направлялась ухвала суду, копія позовної заяви та доданих до неї документів за зареєстровананою адресою місця проживання, натомість до суду повернулися конверти з поштовим повідомленням «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання», відзиву або клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) зробила висновок, що «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».
Цю правову позицію неодноразово використовував Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду на підтвердження належності вручення стороні судових рішень, які повернулися із відміткою «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини» (постанова від 26.04.2021 у справі № 916/335/18, ухвала від 22.04.2021, ухвала від 13.10.2020 у справі № 910/5211/18 та інші).
Окрім цього, у постановах від 14.08.2020 та від 13.01.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: «у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі».
Також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: «до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Схожу позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.
Повернення листа за закінченням терміну зберігання свідчить про належне повідомлення відповідача й у третейському процесі (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 876/74/20).
Таким чином Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж - за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Також Верховний Суд в окремій ухвалі від 23.01.2019 зазначив, що «ані Закон про поштовий зв'язок, ані Правила надання послуг поштового зв'язку не передбачають для судових повідомлень, направлених рекомендованим листом, довідки із зазначенням причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання», яка засвідчується підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля. Зазначене за своїм сутнісним змістом не є причиною невручення, а є причиною повернення».
Суд ураховує в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України указані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За згодою представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, 30 червня 2017 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, що підтверджується копією кредитного договору № 4/1799771 від 30.06.2017.
Згідно кредитного договору № 4/1799771 від 30.06.2017 відповідач отримав кредит в сумі 49685,00 гривень на умова строковості.
Так, надання кредитних коштів відповідачу підтверджується платіжним дорученням № 19036865-1 від 30.06.2017 року.
Як убачається з матеріалів справи та підтверджується, зокрема виписками з рахунків заборгованість відповідача перед позивачем становить 76 398,17 гривень.
26 листопада 2018 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Стандард Фінанс Групп» було укладено Договір відступлення прав вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами № ІУ-2018, відповідно до якого ТОВ «Стандард Фінанс Групп» набуло право Нового кредитора до відповідача за кредитним договором.
З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Стандард Фінанс Групп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» було укладено договір факторингу № 28-11/2018 від 28.11.2018 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право грошової вимоги і стає кредитором за кредитними договорами на підставі договорів про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами, в тому числі за договором № 4/1799771 від 30.06.2017 року.
Згідно розрахунків заборгованість за кредитним договором № 4/1799771 від 30.06.2017 за відповідачем складає 76 398,17 гривень, з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за період з 30.09.2017 року по 23.02.2022 року у розмірі 26389,65 гривень. Таким чином, загальна сума заборгованості складає 102787,82 гривень.
Відповідно до статті 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 1077 ЦК України, передбачає, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України, передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та які мають значення для справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 265 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованість за кредитним договором № 4/1799771 від 30.06.2017 у розмірі 102787 (сто дві тисячі сімсот вісімдесят сім) грн. 82 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», ЄДРПОУ 41677971, адреса: м. Київ, вул.Січових Стрільців, 77;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя М.Є. Шамраєв