Справа № 201/2393/25
Провадження № 2/0203/1237/2025
01 травня 2025 року Центральний районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участю секретаря Погрібного О.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2025 року позивач, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222, м. Київ), вперше через уповноваженого представника в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС подав до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цю заяву, пред'являючи позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості станом на 21 червня 2024 року на загальну суму 61 034,95 грн.
В обґрунтування позову зазначається, що 14 квітня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2036155151, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 36659,20 грн. на споживчі потреби з фіксованою ставкою 45,00% за користування кредитом.
АТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало на відповідачу кредитні кошти, однак відповідач, в порушення умов кредитного договору, зобов'язання за вказаним договором не виконав та кредитні кошти банку не повернув.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 21 червня 2024 року має заборгованість у загальному розмірі 61 034,95 грн.
21 червня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №21/06/24, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №2036155151від 14 квітня 2021 року, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за вказаним кредитним договором.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2025 року зазначену позовну заяву передано на розгляд до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляла.
З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 19 березня 2025 року, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.
У зв'язку з відсутністю поштового обігу з м. Маріуполь Донецької області, де проживає відповідач, і яке знаходиться на тимчасово окупованій та відповідно непідконтрольній українській владі території України, виклик відповідача в судове засідання здійснено шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» оголошення про виклик до суду. Інших відомостей про місцезнаходження відповідача, його адреси як тимчасово переміщеної особи, відомостей про місце роботи суд не має.
У судове засідання не з'явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомив та про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди представника позивача, який 29 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також у разі неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі, що з'ясуванню обставин не перешкоджає.
Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що 14 квітня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2036155151, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 36 659,20 грн. на споживчі потреби з фіксованою ставкою 45,00% за користування кредитом (а.с. 5 -5 зворот).
Додатком №1 до кредитного договору №1036155151 від 14 квітня 2021 року сторонами узгоджено графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (а.с.6-6 зворот).
Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та вона погодилася з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, розмірах і порядках нарахування. Додатком №1 до паспорту споживчого кредиту від 14 квітня 2021 року сторонами узгоджено орієнтовний графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту (а.с. 7, 8).
АТ «Альфа-Банк» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Наведене підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача (а.с. 21-26 зворот).
В той же час, відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів не виконував та внаслідок порушення договірних зобов'язань за ним утворилась заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку станом на 21 червня 2024 року становить 61 034,95 грн. (а.с. 27-27 зворот).
У суду відсутні підстави вважати, що відповідачем оспорюються обставини укладення кредитного договору від 14 квітня 2021 року між нею та АТ «ОТП Банк», а також факт отримання та використання кредитних коштів.
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту, внаслідок чого за ним утворилася зазначена заборгованість.
21 червня 2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 21/06/24, відповідно до умов якого, АТ «ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» приймає належні АТ «ОТП Банк», права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у додатку №1 до договору (а.с. 11-16, 17-18).
Цього ж дня, тобто 21 червня 2024 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» сплачено на рахунок АТ «ОТП Банк» 6050700,06 грн. - плата за право вимоги (реєстр боржників №1) згідно договору факторингу № 21/06/24 від 21 червня 2024 року (а.с. 20).
Відповідно до витягу з Додатку №1 до договору факторингу № 21/06/24 від 21 червня 2024 року ТОВ «ФК Еліт Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 14 квітня 2021 року в загальну розмірі 61034,95 грн. (а.с. 17-18).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не подав відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача заборгованість за кредитним договором від 14 квітня 2021 року
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 9 200 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» 03 липня 2024 року уклало з адвокатом Литвиненко О.І. договір про надання правової допомоги № 03-07/24, повноваження якого підтверджуються свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю (а.с. 28-29, 30 зворот).
Із наявного в матеріалах справи акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 15 липня 2024 року вбачається, що позивачем за вказаним договором понесені витрати на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Литвиненко О.І., що пов'язані з розглядом зазначеної цивільної справи, у розмірі 9200 грн., а саме: первинна консультація - 1 000 грн. (0,5 години), правовий аналіз наявних документів у замовника по справі - 4 000 грн. (2 години), підготовка та подання позовної заяви - 4 200 грн. (2,1 години), сплата яких підтверджується платіжною інструкцією № 4957 від 01 жовтня 2024 року (а.с. 30, 31).
Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 9 200 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 133, 137, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2) із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за кредитним договором від 14 квітня 2021 року, яка станом на 21 червня 2024 року становить 61 034,95 грн. (шістдесят одна тисяча тридцять чотири гривні 95 коп.).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2) із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 3 028 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 200 грн., а всього 12 228 грн. (дванадцять тисяч двісті двадцять вісім гривень).
Відповідач вправі подати до Центрального районного суду м. Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.
Повне рішення складене та підписане 30 квітня 2025 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя О.В. Колесніченко