Справа № 201/213/25
Провадження № 3/201/95/2025
30 квітня 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Гончаренко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутої за ст. 124 КУпАП, -
Інспектором патрульної поліції складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якого остання 28 грудня 2024 року о 23 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху ліворуч в районі буд. № 24-а по вул. Архітектора Олега Петрова в м. Дніпрі не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасника руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з попутним зліва транспортним засобом «Форд», д/н НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 10.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.
ОСОБА_1 під час розгляду справи свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що в час та місці, зазначені в протоколі, вона знаходилась вдома за адресою: АДРЕСА_1 , коли їй зателефонував її знайомий, який попрохав її приїхати на допомогу в район буд. № 24-а по вул. Архітектора Олега Петрова в м. Дніпрі. Погодившись на це, вона приїхала на місце, де їй повідомили, що ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ) знаходився за кермом автомобіля «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_1 , та допустив зіткнення з транспортним засобом «Форд», д/н НОМЕР_2 , однак останній боїться переслідування, у зв'язку з чим її попрохали визнати, що саме вона керувала вищезазначеним автомобілем «Мерседес-Бенц». Після цього поліцейські написали пояснення від її імені, під чим вона розписалась, не розуміючи, що її ввели в оману та стосовно неї буде складений відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Таким чином вона просить закрити провадження в даній справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Потерпілий ОСОБА_2 , з'явившись до суду, повідомив, що 28 грудня 2024 року приблизно о 23 годині 40 хвилин, керуючи транспортним засобом «Форд», д/н НОМЕР_2 , він став учасником дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_1 , що відновлював рух від правого узбіччя та різко змінив напрямок руху ліворуч, що призвело до перетинання їх траєкторій руху та наслідків, які настали. При цьому він не може пояснити хто саме знаходився за кермом вищевказаного автомобіля «Мерседес-Бенц», біля якого після пригоди знаходилось приблизно п'ять осіб чоловічої статі молодого віку, десь до 30 років. Водночас він не бачив там ОСОБА_1 , а тому не може підтвердити, що остання була водієм, заподіявши відповідну шкоди. До моменту прибуття до суду він навіть не знав на кого саме було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, вважаючи, що достовірне встановлення особи водія це компетенція поліції. Таким чином він не має жодних матеріальних та моральних претензій з цього приводу до ОСОБА_1 , вважаючи її невинуватою.
Дослідивши під час судового розгляду позиції учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення, а також надані останніми докази, ознайомившись з матеріалами справи, суд доходить висновку, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки доказів зібраних в дану справу не достатньо для того щоб зробити однозначний висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, в якому обвинувачується остання.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому обов'язок щодо збирання таких доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З метою збирання доказів на співробітників поліції покладається обов'язок, відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, долучати до протоколу про адміністративне правопорушення: схему місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків; показання технічних приладів; показання засобів фото- та/або відеоспостереження; інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 207659 від 29 грудня 2024 року дорожньо-транспортна подія між учасниками дорожнього руху відбулась в результаті порушення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, п. 10.1 Правил дорожнього руху України.
Однак, з огляду на сукупність зібраних доказів, суд вважає їх недостатніми та не взаємопов'язаними між собою для того щоб прийти до однозначного висновку, за критерієм поза розумним сумнівом, щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що ставиться їй у провину складеним стосовно неї протоколом, зокрема будь-яких доказів, які безпосередньо вказують на обставини, що підлягають доказування у даній справі та у своїй сукупності підтверджують причетність ОСОБА_1 , як водія під керуванням якого відбулась дорожньо-транспортна подія, немає. Так, матеріалами справи про адміністративне правопорушення не спростовується позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до якої, в час та місці, зазначені в протоколі, вона не керувала автомобілем «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_1 . Водночас для спростування таких доводів сторони захисту не можуть бути використані пояснення водія-учасника пригоди ОСОБА_2 , який під час безпосереднього допиту в суді повідомив, що ОСОБА_1 не причетна до цієї пригоди, оскільки автомобіль «Мерседес-Бенц» знаходився під керуванням однієї з осіб чоловічої статі молодого віку, які знаходились у вищевказаному засобі. Таким чином ОСОБА_2 не має жодних претензій з цього приводу до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається лише сам факт дорожньо-транспортної події, у якій причетність ОСОБА_1 , як особи, яка керувала автомобілем «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_1 , та порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження інших транспортних засобів не доводиться поза розумним сумнівом, оскільки будь-яких прямих доказів цьому немає, що в своїй сукупності свідчить про те, що позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якої, вона не керувала зазначеним автомобілем не спростовується фактичними обставинами, встановленими під час розгляду даної справи. Оскільки з упевненістю неможливо стверджувати, що саме під керуванням водія ОСОБА_1 знаходився автомобіль «Мерседес-Бенц», д/н НОМЕР_1 , в час та місці зазначені в протоколі, та внаслідок недотримання саме цією особою правил дорожнього руху відбулось пошкодження інших автомобілів, то слід вважати, що наявність сумніву про цей факт повинно трактуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так як протилежного не доведено процесуальними джерелами доказів, зібраними патрульними поліції.
За таких обставин суд не може прийти до однозначного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення. З точки зору критерія відповідності доведеності вини особи поза розумним сумнівом, суд вважає, що сукупність зібраних в матеріали даної справи про адміністративне правопорушення доказів є недостатньою та не взаємопов'язаною між собою для того щоб прийти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у її причетності до вчинення дорожньо-транспортної події за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно неї, що в свою чергу свідчить про недостовірне встановлення уповноваженою посадовою особою суб'єкта вчинення даного правопорушення.
Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин, викладених у відповідному протоколі, а також виходячи з матеріалів наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, що виникли через суперечливість самого протоколу та відсутність відповідних матеріалів адміністративної справи, оскільки до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином за власною ініціативою, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в противному випадку, призведе до порушення судом принципу рівності сторін процесу.
В світлі даної ситуації, слід вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину патрульною поліцією в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідальність за яке встановлюється за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , притягнутої за ст. 124 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала чинності:
Суддя: В.М. Гончаренко