01 травня 2025 року справа №360/1598/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року (повне судове рішення складено 13 лютого 2025 року) у справі № 360/1598/24 (суддя в І інстанції Секірська А.Г.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач-І) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач-ІІ), в якому, з урахуванням уточненого позову, просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 12.08.2016 по 30.07.2019;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.07.2019 по 12.02.2020;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.08.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації грошового забезпечення січень 2008 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.07.2019, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.07.2019 по 12.02.2020, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з 12.08.2016 по дату фактичної виплати індексації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з 30.07.2019 по дату фактичної виплати індексації.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) в період з 12.08.2016 по 04.02.2020, що підтверджується витягом з послужного списку на штаб-сержанта ОСОБА_1 (П-019053) від 08 жовтня 2024 року.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) №09/7041-24-Вих від 21.07.2024 також підтверджено факт проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ), в період з 12.08.2016 по 12.02.2020.
Разом з тим, вищевказаним листом керівництво військової частини НОМЕР_2 зазначає, що незважаючи на проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ), в період з серпня 2016 року по липень 2019 року ОСОБА_1 перебував на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ).
Даний факт підтверджується довідкою форми ОК-7 від 21.08.2024, в якій зазначено відомості про зарахування коштів за звітний місяць (чисельник - сума фактичного заробітку /доходу (грн), де з відомостей про страхувальників застрахованої особи вбачається, що військова частина НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 ) в період з червня 2016 року по липень 2019 року зараховувала кошти ОСОБА_1 .
З метою встановлення обставин, на забезпеченні якого прикордонного загону перебував ОСОБА_1 , останній в особі представника звернувся до начальника Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію, щодо грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 в період проходження служби з 12.08.2016 по 12.02.2020.
Листом від Галузевого державного архіву Державної прикордонної служби України №04.4.1/1883-24-Вих від 21.11.2024 отримано копії особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 та копії архівних відомостей за період 2016, 2017 та 2018 років, видавником яких є військова частина НОМЕР_1 . Тобто, дійсно в період з червня 2016 року по липень 2019 року ОСОБА_1 перебував на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ).
В подальшому з 30.07.2019 по 12.02.2020 ОСОБА_1 перебував вже на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ), що підтверджується особовими картками грошового забезпечення за 2019 та 2020 роки, копіями архівних відомостей за 2019 та 2020 роки, та довідкою Форми ОК-7 від 21.08.2024, в якій зазначено відомості про зарахування коштів за звітний місяць (чисельник - сума фактичного заробітку /доходу (грн), де з відомостей про страхувальників застрахованої особи вбачається, що військова частина НОМЕР_2 (код НОМЕР_4 ) в період з серпня 2019 року по лютий 2020 року зараховувала кошти ОСОБА_1 .
З особистих карток грошового забезпечення позивача та копії архівних відомостей за період 2016, 2017 та 2018 років, видавником яких є військова частина НОМЕР_1 , вдалося встановити, що в період з 12.08.2016 по 31.12.2018 ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення не нараховувалася.
Згідно особових карток грошового забезпечення позивача за 2019 та 2020 роки, копій архівних відомостей за 2019 та 2020 роки, зарахувань грошового забезпечення в період з 01.01.2019 по 30.07.2019 не відбувалося, а в період з 01.08.2019 по 04.02.2020 індексація грошового забезпечення виплачувалася не регулярно, а іноді зовсім не виплачувалася.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 12 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно - “січень 2008 року», а за період з 01 березня 2018 року по 30 липня 2019 року включно - “березень 2018 року» з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, в сумі 65334,52 (шістдесят п'ять тисяч триста тридцять чотири гривні 52 коп.) грн, за період з 01 березня 2018 року по 30 липня 2019 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - “березень 2018 року», з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», в сумі 23184,26 (двадцять три тисячі сто вісімдесят чотири гривні 26 коп.) грн, а всього - 88518,78 (вісімдесят вісім тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень 78 коп.) грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01 серпня 2019 року по 12 лютого 2020 року включно - “березень 2018 року» з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 серпня 2019 року по 12 лютого 2020 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - “березень 2018 року», з урахуванням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», в сумі 8747,04 (вісім тисяч сімсот сорок сім гривень 04 коп.) грн, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач-І зазначає таке.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - начальника загону) від 13.02.2020 №63-ОС «Про особовий склад» прибув із ІНФОРМАЦІЯ_6 та зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Згідно наказу начальника загону від 06.11.2022 №3688-ОС «Про особовий склад» виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та вибув для подальшого проходження служби в розпорядження начальника НОМЕР_5 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ).
Таким чином, позивач з військової частини НОМЕР_1 позивач не звільнявся.
Проходження військової служби врегульовано спеціальним законодавством, до якого відноситься, зокрема, Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затверджене Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі - Положення).
З посиланням на пункти 7, 12, 293 Положення відповідач-І зазначив, що в Положенні прямо передбачено, що у разі звільнення військовослужбовця зі служби, з ним розраховується та військова частина, з якої його було звільнено.
Норми абзацу двадцять першого пункту 13 глави 10 розділу II Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.06.2017 № 468 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.08.2017 за № 1011/30879) визначають, що в наказах начальників органів Держприкордонслужби про виключення зі списків особового складу органу Державної прикордонної служби України у зв'язку зі звільненням з військової служби в обов'язковому порядку зазначається які необхідно здійснити виплати: матеріальної допомоги на оздоровлення, додаткових грошових винагород, одноразової грошової допомоги при звільненні, в якому розмірі та за який термін військової служби.
Таким чином, наказом про виключення зі списків особового складу фіксуються всі належні військовослужбовцю виплати і їх розмір. Військова частина, яка є останнім місцем служби військовослужбовця проводить аналіз по всім виплатам та за необхідності робить відповідні перерахунки та здійснює виплати.
Також, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято розпорядження від 03.03.2020 №Т/116-1743 та розпорядження від 02.06.2020 №01.11-5760/0/6-20-Вих, згідно яких визначено виплачувати індексацію грошового забезпечення тим органом, з якого військовослужбовця було виключено зі списків особового складу у зв'язку із звільненням з військової служби. Як зазначалось вище, позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та вибув для подальшого проходження служби до НОМЕР_5 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ).
Оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача є не військова частина НОМЕР_1 , тому позивач повинен звернутися зі своїми вимогами до належного відповідача, який на день виключення із списків особового складу повинен розрахувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, у тому числі індексації грошового забезпечення.
З урахуванням викладеного, відповідач-І вважає, що є неналежним відповідачем у справі.
З 2016 року по 2019 року позивач не проходив службу у військові частині НОМЕР_1 , позивач лише перебував на фінансовому, речовому та продовольчому забезпеченні. На кадровому забезпечення позивач перебував в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Всі нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу проводились на підставі наказів ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Аналогічні доводи містить і апеляційна скарга відповідача-ІІ, який зазначив, що час проходження військової служби у різних військових частинах з огляду на військове законодавство є безперервним. Розрахунки по перевиплатам та заборгованостям за попередні місця несення служби здійснюються за новим місцем несення служби на підставі даних відображених в грошових атестатах.
У разі переведення на нове місце служби, якщо військовослужбовець не погоджується з певними нарахуваннями, він не звертається до колишнього органу, а має право звернутись до свого поточного керівника в порядку визначеному розділом V Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV. З огляду на долучені до матеріалів справи документи, позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_6 . Таким чином, позивач, у разі, якщо він вважає, що його права щодо здійснення виплат є порушеними він має звернутись саме до військової частини НОМЕР_6 Державної прикордонної служби України, в якій він на даний час проходить військову службу, яка і є належним відповідачем у цій справі.
У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 1113321 від 12.02.2025, посвідченням серії НОМЕР_7 .
Згідно із витягом з послужного списку на штаб-сержанта ОСОБА_1 (П-019053), 12.08.2016 він прийнятий на військову службу за контрактом до Державної прикордонної служби України; 12.08.2016 - 22.08.2017 - старший розвідник 2 сектору оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) оперативно-розшукового управління ІНФОРМАЦІЯ_6 ; 22.08.2017 - 04.02.2020 - старший розвідник (помічник оперуповноваженого) НОМЕР_8 сектору оперативно-розшукового відділу (з м.д. АДРЕСА_2 ) оперативно-розшукового управління ІНФОРМАЦІЯ_6 ; 04.02.2020 - 22.07.2021 - старший розвідник - водій прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 13.02.2020 № 63-ОС підтверджується, що старшину ОСОБА_1 (П-020646), який прибув для подальшого проходження служби з ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 13 лютого 2020 року зараховано у списки особового складу.
21.07.2024 за № 09/7041-24-Вих. Відповідачем-ІІ надано відповідь на адвокатський запит, в якій зазначено, що за наявною інформацією ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_7 в період з 12.08.2016 по 12.02.2020; в період з серпня 2016 року по липень 2019 року ОСОБА_1 перебував на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ), тому інформація про нарахування або ненарахування індексації за вказаний період в ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутня. Надано особисті картки грошового забезпечення за 2019, 2020 роки ОСОБА_1 .
Листом від 21.11.2024 вих. № 04.4.1/1883-24-Вих. Державний галузевий архів ДПСУ повідомив представника позивача, що справи з наказами та особистими картками грошового забезпечення з вищевказаних військових частин за 2019-2020 роки на зберігання до архіву не надходили. Надано архівний витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_2 ) та копії особистих карток грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 за період проходження військової служби у НОМЕР_9 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ) з січня 2016 по грудень 2018 року.
Дослідженням особистих карток позивача на грошове забезпечення та архівних відомостей за 2016-2020 роки встановлено, що:
- у період перебування позивача на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 з серпня по грудень 2016 року, у 2017 році індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася; 01.01.2018 по 30.11.2018 позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася; у грудні 2018 року нараховано та виплачено індексацію у розмірі 71,08 грн; у січні 2019 року нараховано та виплачено індексацію у розмірі 71,08 грн, з лютого по липень 2019 року індексація не нараховувалася та не виплачувалася;
- ІНФОРМАЦІЯ_9 з серпня по жовтень 2019 року індексація не нараховувалась та не виплачувалась, у листопаді 2019 року нараховано та виплачено поточну індексацію у розмірі 1642,56 грн, у грудні 2019 року - 216,51 грн; у січні 2020 року - 216,51 грн, у лютому 2020 року - 216,51 грн.
Згідно із довідкою-розрахунком про індексацію від 14.01.2025 № 63 позивачу належна індексація грошового забезпечення з урахуванням базових місяців серпень 2016 року і березень 2018 року у розмірі 3972,82 грн, сума виплаченої індексації - 142,16 грн, а саме: грудень 2018 року - 71,08 грн, січень 2019 року - 71,08 грн.
Також з архівної відомості за 2018 рік судом встановлено, що позивачем у лютому-березні 2018 року отримано таке грошове забезпечення:
у лютому 2018 року в сумі 11472,80 грн, у тому числі: посадовий оклад - 740,00 грн, оклад за військове звання - 45,00 грн, надбавка за вислугу років - 78,50 грн, преміювання - 3145,00 грн, винагорода по постанові КМУ 889 - 2989,80 грн, надбавка за ОУС - ризик для життя - 111,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (ВОВЗ) - 863,50 грн, винагорода (2 лінія) - 3500,00 грн;
у березні 2018 року в сумі 13682,03 грн, у тому числі: посадовий оклад - 3080,00 грн, оклад за військове звання - 740,00 грн, надбавка за вислугу років - 955,00 грн, преміювання - 3357,20 грн, винагорода по постанові КМУ 889 - 49,83 грн, винагорода (2 лінія) - 5500,00 грн.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Пунктом 2 Постанови № 704, яка є чинною з 01 березня 2018 року, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи) (абзац перший пункту 3 Постанови № 704).
Згідно з пунктом 1.3 розділу I “Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425), яка була чинною до 10 серпня 2018 року, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем служби. Не за місцем служби грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям:
а) тимчасово прикомандированим на тривалі терміни до інших органів Держприкордонслужби - в органах Держприкордонслужби за місцем прикомандирування, якщо прикомандирування дозволено Головою Державної прикордонної служби України або його першим заступником;
б) які протягом тривалого часу перебувають на лікуванні в лікувальних закладах поза місцем дислокації органу Держприкордонслужби - у цих лікувальних закладах з дозволу начальника фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України;
в) направленим на термін понад три місяці в навчальні заклади Державної прикордонної служби України для навчання, на курси, на навчальні збори і залікові сесії для підготовки та захисту дипломних проектів - за місцем навчання;
г) направленим на термін понад три місяці для навчання у військові навчальні заклади Міністерства оборони України та навчальні заклади інших органів виконавчої влади.
Відповідно до пункту 1.9 розділу I “Загальні положення» Інструкції № 425 індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 3 розділу І “Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306 (далі - Інструкція № 558), яка є чинною з 10 серпня 2018 року, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством (пункт 9 розділу І “Загальні положення» Інструкції № 558).
Частиною першою статті 9 Закону № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Матеріалами справи підтверджується, що протягом всього періоду, за який заявлено позовні вимоги - з 12.08.2016 по 12.02.2020, ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Разом з тим, з 12.08.2016 по 30.07.2019 він перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачем-І і підтверджується Індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, в яких страхувальником за період з червня 2016 року по липень 2019 року зазначена військова частина НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 ); особистими картками грошового забезпечення та архівними відомостями за цей період.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Щодо доводів військової частини НОМЕР_1 про його неналежність як відповідача у зв'язку з тим, що позивач не звільнявся з військової частині НОМЕР_1 , суд зазначає, що військова частина, з якої звільняється військовослужбовець, не може здійснити розрахунок розміру належної до виплати індексації за попереднім місцем проходження служби військовослужбовця.
Позивач за матеріалами справи проходить службу, він не звільнений.
З огляду на наведене, належним відповідачем щодо позовних вимог за період з 12.08.2016 по 31.07.2019 є військова частина НОМЕР_1 , а за період з 01.08.2019 по 12.02.2020 є військова частина НОМЕР_2 .
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до статті 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За визначенням статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII):
індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII:
індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша);
обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (частина друга);
для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті (частина третя);
підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта).
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частиною другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 8 Закону № 1282-XII перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.
За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший).
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії (абзац другий).
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац п'ятий).
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац шостий).
У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу (абзац сьомий).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий).
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Пунктом 14 Порядку № 1078 визначено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
З вищевикладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.
Застосування положень статті 5 Закону № 1282-XII, як на підставу ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, є протиправним.
Означене не відповідає нормам Закону № 1282-XII та пункту 11 Порядку № 1078, яким визначено, що додаткові витрати, пов'язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.
Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи “Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 “Бурдов проти Росії»).
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.
Щодо позовних вимог, які стосуються невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 12.08.2016 по 28.02.2018, суд зазначає таке.
Пункт 5 Порядку № 1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року в редакції, яка діяла до 15 березня 2018 року, передбачав:
у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);
обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій);
якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);
у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).
З викладеного слідує, що підставою для встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (далі - Постанова № 1294).
Пунктом 13 постанови № 1294 визначено, що остання набирає чинність з 01 січня 2008 року.
Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01 березня 2018 року.
Проаналізувавши Постанову № 1294 в період її дії з 01 січня 2008 року до 28 лютого 2018 року (період оскаржуваних правовідносин), суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Отже, внаслідок незмінності до 01 березня 2018 року посадових окладів військовослужбовців, місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) у межах спірних правовідносин за період з 12 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно є січень 2008 року.
Щодо суми індексації, належної позивачу до виплати за період з 12 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року, суд зазначає таке.
Сума індексації грошового забезпечення у період з 12.08.2016 по 28.02.2018 визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для періоду з 12.08.2016 по 28.02.2018, на величину приросту індексу споживчих цін у період з 12.08.2016 по 28.02.2018, поділений на 100 відсотків.
Розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 12 серпня 2016 року до 28 лютого 2018 року здійснюється наступним чином:
серпень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,70%, індекс - 99,50%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн, сума індексації - 2 710,05 грн, відповідно до абзацу шостого пункту 4 Порядку № 1078 (у редакції постанови КМУ № 36 від 29.01.2014) у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Оскільки позивач проходив військову службу у серпні 2016 року з 12 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року, тобто 20 днів, сума індексації його грошового забезпечення складає 2710,05 грн/31 день = 87,42 грн х 20 днів = 1758,40 грн;
вересень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80%, індекс - 101,29%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;
жовтень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 102,80%, індекс - 104,13%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;
листопад 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80%, індекс - 101,80%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;
грудень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 102,72%, наростаючий індекс - 298,60%, величина приросту - 198,60%, прожитковий мінімум - 1600,00 грн, сума індексації - 3177,60 грн, належить до виплати - 3177,60 грн;
січень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,10%, індекс - 103,85%, наростаючий індекс - 298,60%, величина приросту - 198,60%, прожитковий мінімум - 1600,00 грн, сума індексації - 3177,60 грн, належить до виплати - 3177,60 грн;
лютий 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00%, індекс - 101,00%, наростаючий індекс - 298,60%, величина приросту - 198,60%, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн, сума індексації - 3177,60 грн, належить до виплати - 3177,60 грн;
березень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80%, індекс - 102,82%, наростаючий індекс - 310,00%, величина приросту - 210,00%, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн, сума індексації - 3360,00 грн, належить до виплати - 3360,00 грн;
квітень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 103,74%, наростаючий індекс - 310,00%, величина приросту - 210,00%, прожитковий мінімум - 1600,00 грн, сума індексації - 3360,00 грн, належить до виплати - 3360,00 грн;
травень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,30%, індекс - 101,30%, наростаючий індекс - 310,00%, величина приросту - 210,00%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3536,40 грн, належить до виплати - 3536,40 грн;
червень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,60%, індекс - 102,92%, наростаючий індекс- 321,50%, величина приросту - 221,50%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3730,06 грн, належить до виплати - 3730,06 грн;
липень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,20%, індекс - 103,13%, наростаючий індекс - 321,50%, величина приросту індексу споживчих цін - 221,50%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3730,06 грн, належить до виплати - 3730,06 грн; (перевищення порогу 103%);
серпень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,90%, індекс - 99,90%, наростаючий індекс - 321,50%, величина приросту- 221,50%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3730,06 грн, належить до виплати - 3730,06 грн;
вересень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 102,00%, індекс - 101,90%, наростаючий індекс - 331,40%, величина приросту - 231,40%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3896,78 грн, належить до виплати - 3896,78 грн;
жовтень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,20%, індекс - 103,12%, наростаючий індекс - 331,40%, величина приросту - 231,40%, прожитковий мінімум - 1684,00 грн, сума індексації - 3896,78 грн, належить до виплати - 3896,78 грн; (перевищення порогу 103%);
листопад 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 100,90%, наростаючий індекс - 331,40%, величина приросту - 231,40%, прожитковий мінімум - 1 684,00 грн, сума індексації - 3896,78 грн, належить до виплати - 3896,78 грн;
грудень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00%, індекс - 101,91%, наростаючий індекс - 341,70%, величина приросту - 241,70%, прожитковий мінімум - 1 762,00 грн, сума індексації - 4258,75 грн, належить до виплати - 4258,75 грн;
січень 2018 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,50%, індекс - 103,44%, наростаючий індекс - 341,70%, величина приросту - 241,70%, прожитковий мінімум - 1 762,00 грн, сума індексації - 4 258,75 грн, належить до виплати - 4258,75 грн;
лютий 2018 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 100,90%, наростаючий індекс - 341,70%, величина приросту - 241,70%, прожитковий мінімум - 1762,00 грн, сума індексації - 4258,75 грн, належить до виплати - 4258,75 грн.
Усього за період з 12.08.2016 по 28.02.2018 сума індексації - 65334,52 грн.
Отже, розмір індексації за період з 12.08.2016 по 28.02.2018, який належить до виплати позивачу, складає 65334.52 грн (1758,40 грн + (2710,05 грн * 3) + (3177,60 грн * 3) + (3360,00 грн * 2) + 3536,40 грн + (3730,06 грн * 3) + (3896,78 грн * 3) + (4258,75 грн * 3).
Розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 12 серпня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно здійснений судом з урахуванням розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця, наведеного Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2024 року у справі № 200/16532/21.
Факт невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період свідчить про допущення відповідачем-І протиправної бездіяльності.
Щодо позовних вимог в частині періоду з 01.03.2018 по 12.02.2020.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла з 15 березня 2018 року до 02 квітня 2021 року):
у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто, він є базовим для обчислення індексу споживчих цін (абзац перший);
обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);
сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);
якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);
у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий);
до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діє з 02 квітня 2021 року):
у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);
обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення(абзац другий);
сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);
якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);
у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру (абзац п'ятий);
до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий);
якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу з урахуванням положень цього Порядку (абзац сьомий).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
З огляду на зазначене, суд вважає, що березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Згідно інформації Держстату України, розміщеної на їх офіційному вебсайті, про індекс споживчих цін:
- індекс споживчих цін у березні 2018 року склав 101,1;
- індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8;
- індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3;
- індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0;
- індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9;
- індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
Відповідно до положень Порядку № 1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.
Оскільки березень 2018 року є базовим місяцем (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).
Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103 % до листопада 2018 року.
У листопаді 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7 %.
З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7 %, то у наступному місяці і підлягає індексація грошового забезпечення військовослужбовців.
Однак слід звернути увагу на положення абзаців четвертого-п'ятого пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Так, у березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів у військовослужбовців відповідно до Постанови № 704.
З архівної відомості за 2018 рік судом встановлено, що позивачем у лютому-березні 2018 року отримано таке грошове забезпечення:
у лютому 2018 року в сумі 11472,80 грн, у тому числі: посадовий оклад - 740,00 грн, оклад за військове звання - 45,00 грн, надбавка за вислугу років - 78,50 грн, преміювання - 3145,00 грн, винагорода по постанові КМУ 889 - 2989,80 грн, надбавка за ОУС - ризик для життя - 111,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (ВОВЗ) - 863,50 грн, винагорода (2 лінія) - 3500,00 грн;
у березні 2018 року в сумі 13682,03 грн, у тому числі: посадовий оклад - 3080,00 грн, оклад за військове звання - 740,00 грн, надбавка за вислугу років - 955,00 грн, преміювання - 3357,20 грн, винагорода по постанові КМУ 889 - 49,83 грн, винагорода (2 лінія) - 5500,00 грн.
Згідно з пунктом 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 лютого 2016 року № 73 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 217/28347, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.
Таким чином, нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 2989,80 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року. В свою чергу, нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 49,83 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.
Винагорода за бойове чергування та винагорода військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду до обрахунку грошового забезпечення позивача, що підлягає індексації, судом також не включається, оскільки такі винагорода не мають постійного характеру та їх виплата залежить від виконання військовослужбовцем певних завдань.
Отже, судом встановлено, що розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням складових грошового забезпечення, які не мають разового характеру, складав:
у лютому 2018 року - 5032,83 грн (посадовий оклад - 740,00 грн, оклад за військове звання - 45,00 грн, надбавка за вислугу років - 78,50 грн, преміювання - 3145,00 грн, винагорода по постанові КМУ 889 - 49,83 грн, надбавка за ОУС - ризик для життя - 111,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (ВОВЗ) - 863,50 грн);
у березні 2018 року - 8132,20 грн (посадовий оклад - 3080,00 грн, оклад за військове звання - 740,00 грн, надбавка за вислугу років - 955,00 грн, преміювання - 3357,20 грн).
Таким чином, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року склав 3099,37 грн (8132,20 грн (грошове забезпечення за березень 2018 року) - 5032,83 грн (грошове забезпечення за лютий 2018 року)).
При цьому сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складає 4463,15 грн (1762,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року) * 253,30 (величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, здійснена за наростаючим принципом з лютого 2008 року) / 100 %).
Сума індексації-різниці в березні 2018 року складає 1363,78 грн (4463,15 грн (сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року) - 3099,37 грн (розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року)).
За таких обставин судом встановлено, що у березні 2018 року підвищення грошового забезпечення позивача не перевищило суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, тому відповідач відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 мав розрахувати позивачу суму індексації-різниці та здійснити її виплату.
Відповідно до абзацу шостого пункту 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Тобто, відповідач був зобов'язаний з березня 2018 року виплачувати позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення (різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу), а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить фіксовану суму індексації.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року по справі № 816/1728/16.
Зважаючи, що військовою частиною НОМЕР_1 , з 01.03.2018 по 30.07.2019, та Східним регіональним управлінням ДПСУ у період з 01.08.2019 по 12.02.2020, виплата суми індексації-різниці позивачу не здійснювалась, суд вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача з 01.03.2018 здійснені відповідачами без врахування абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.
Сума індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 30 липня 2019 року, яку відповідач-І мав нарахувати та виплатити позивачу становить 23184,26 грн (по 1363,78 грн * 17 місяців (березень 2018 - липень 2019 року).
Відповідач-ІІ за період з 01.08.2019 по 12.02.2020 мав нарахувати та виплатити позивачеві суму індексації - різниці у сумі 8747,04 грн (1363,78 грн * 6 місяців) = 8182,68 грн + (1363,78 грн /29 днів = 47,03 грн * 12 днів = 564,36 грн).
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», суд першої інстанції у задоволенні таких позовних вимог відмовив.
Сторонами судове рішення в цій частині не оскаржено, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).
Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є відповідно обов'язком роботодавця, а не працівника, то сума індексації визначена судом без утримання такого податку та інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року у справі № 360/1598/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 01 травня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
Е. Г. Казначеєв
І. Д. Компанієць