Справа №369/18127/24 Суддя в І-й інстанції Лисенко В.В.
Провадження № 33/824/1479/2025 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
10 квітня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року, -
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 15.10.2024 року, близько 09:20 год., в с. Стоянка Бучанського р-ну Київської області, на автомобільній дорозі М-06 на 22км, керував транспортним засобом «MITSUBISHI SPACE STAR», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей розширені та не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя), від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вказано на незаконність постанови судді, через порушення норм матеріального та процесуального права. Свою вину апелянт не визнає, оскільки наркотичних засобів не вживав, від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я не відмовлявся, а отже і правопорушення не вчиняв, доказів які б свідчили протилежне не має. Відеозапис, наданий працівниками поліції, не може бути доказом, так як він не є безперервним, розпочинається відеозапис з того, що поліцейський в присутності свідків пропонує пройти огляд на стан сп'яніння, наступний епізод - це складання протоколу, руху автомобіля чи відмови від проходження огляду, не зафіксовано. У даному випадку відсутні будь-які об'єктивні чи суб'єктивні ознаки правопорушення, а наявні матеріали ґрунтуються лише на припущеннях, які не можуть бути доказами. Тому, просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Висновки місцевого суду про доведеність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 150982 від 15.10.2024 року в частині часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила та ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким ця особа керувала;
відеозаписом, який зроблені поліцейським у ході з'ясування обставин правопорушення та його фіксації за допомогою нагрудних камер, яким зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння;
іншими доказами.
Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, що проявилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, наявність у цих діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, наявність підстав для накладення адміністративного стягнення та із дотриманням вимог закону наклав на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого рішення.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП вчиненого у формі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння стверджується зазначеними вище доказами, які є об'єктивними і не викликають у суду сумніву.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис, який зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського, відображає дії як ОСОБА_1 у ході вчинення адміністративного правопорушення, так і дії поліцейських у ході виявлення та процесуальної фіксації цього адміністративного правопорушення, містить достатню кількість фактичних даних, які дають підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, поліцейський виявив у нього ознаки наркотичного сп'яніння про наявність яких ОСОБА_1 було повідомлено, поліцейським була висунута вимога про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, на вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. Те, що ОСОБА_1 дійсно відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння вбачається як із змісту його відповіді на пропозицію/вимогу поліцейського про проходження такого огляду із повідомленням мотивів відмови так і із його бездіяльності на таку пропозицію/вимогу. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, а відмова від проходження такого огляду тягне відповідальність, передбачену законом. Нормативними документами, якими урегульовані питання виявлення у водії стану сп'яніння та якими передбачена відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння не передбачено жодних мотивів, які би надавали водію право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, без застосування наслідків, у виді притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто, наявність будь-якого мотиву відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, за умови дотримання поліцейським вимог нормативних документів, якими регламентується порядок виявлення у водіїв стану сп'яніння, не звільняє водія від відповідальності за таку відмову. Доказів того, що ОСОБА_1 , відмовляючись від проходження огляду на стан сп'яніння перебув у стані, який виключає адміністративну відповідальність, зокрема у одному із станів, передбачених ст.ст. 18, 19 і 20 КУпАП матеріли справи не містять.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Для визнання винним особи у вчиненні цього адміністративного правопорушення достатньо доведення самого факту відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і не потребується доведення того, що особа дійсно перебувала у такому стані.
Посилання апелянта на не доведеність того, що він керував транспортним засобом та на те, що зібраними у справі доказами не доводиться факт зупинки його поліцейськими спростовується зазначеним вище відеозаписом, яким факт керування ОСОБА_1 доводиться безспірно, сам ОСОБА_1 під час спілкування із поліцейським підтверджував факт керування ним транспортним засобом.
Будь-яких порушень із боку поліцейських у ході зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , виявлення поліцейським адміністративного правопорушення та його фіксування у ході апеляційного розгляду не встановлено.
Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не знаходить у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовляє.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
В задоволенні апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відмовити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ігнатюк