Справа № 757/4137/23-п Суддя в І-й інстанції Бортницька В.В.
Провадження № 33/824/26/2025 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
11 квітня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Александрова Д.О., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року, -
Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 09 січня 2023 року, о 09 годині 53 хвилин, в місті Києві по вул. Старонаводницька, буд. 59, керував транспортним засобом «ЗАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в порушення п. 2.5 ПДР України відмовився.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , указано на незаконність постанови судді, обставини справи з'ясовані неповно, докази вчиненні правопорушення відсутні. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з'ясовані неповно. Апелянт, вказав на те, що після зупинки автомобіля, працівниками поліції відразу було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в лікарні, однак, які ознаки наркотичного сп'яніння були присутні при спілкуванні з поліцейським, не повідомили, тому, на думку апелянта, виконання незаконних та безпідставних вимог поліцейських, не вважав за потреби. Крім того, апелянт звернув увагу, що протягом двох годин після складання протоколу самостійно звернувся до лікарні, а саме, об 11 годині 30 хвилин, того ж дня, пройшов огляд в «Соціотерапії», згідно з висновком № 000102 від 13 січня 2023 року, ознак сп'яніння не виявлено. Зауважив, що даний висновок був наданий в суді при розгляді справи, але суд не надавши належну оцінку доказу, відмовив у дослідженні та долучені до матеріалів справи, чим порушив ст. 245, ст. 251, ст. 252, ст. 280 КУпАП. Просив постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Александрова Д.О., які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили доводи скарги і просили її задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Висновки місцевого суду про доведеність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 437902 від 09.01.2023 року в частині часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу яка його вчинила та ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким ця особа керувала;
відеозаписом, який зроблений поліцейським у ході з'ясування обставин правопорушення та його фіксації за допомогою нагрудних камер, яким зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння;
іншими доказами.
Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, що проявилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, наявність підстав для накладення адміністративного стягнення та із дотриманням вимог закону наклав на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого рішення.
Так винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП вчиненого у формі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння стверджується зазначеними вище доказами, які є об'єктивними і не викликають у суду сумніву.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис, який зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського, який відображає дії як ОСОБА_1 у ході вчинення адміністративного правопорушення, так і дії поліцейських у ході виявлення та процесуальної фіксації цього адміністративного правопорушення, містить достатню кількість фактичних даних, які дають підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, поліцейський виявив у нього ознаки наркотичного сп'яніння про наявність яких ОСОБА_1 було повідомлено, поліцейським була висунута вимога про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, на вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для ОСОБА_1 про що свідчить його відповідь на цю вимогу та наведене ним обґрунтування цієї відповіді. Те, що ОСОБА_1 дійсно відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння вбачається із змісту його відповіді на пропозицію/вимогу поліцейського про проходження такого огляду та мотиви такої відмови, яким є те, що ОСОБА_1 не мав часу пройти такий огляд у зв'язку із виконуваною роботою, про що ним також зазначено і у апеляційній скарзі. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, а відмова від проходження такого огляду тягне відповідальність, передбачену законом. Нормативними документами, якими урегульовані питання виявлення у водії стану сп'яніння та якими передбачена відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння не передбачено жодних мотивів, які би надавали водію право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, без застосування наслідків, у виді притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто, наявність будь-якого мотиву відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, за умови дотримання поліцейським вимог нормативних документів, якими регламентується порядок виявлення у водії стану сп'яніння, не звільняє водія від відповідальності за таку відмову. Тому, посилання ОСОБА_1 , на мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не можливо визнати достатньою обставиною для звільнення його від відповідальності за вчинення такої відмови. Доказів того, що ОСОБА_1 , відмовляючись від проходження огляду на стан сп'яніння перебув у стані, який виключає адміністративну відповідальність, зокрема у одному із станів, передбачених ст.ст. 18, 19 і 20 КУпАП матеріли справи не містять.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Для визнання винним особи у вчиненні цього адміністративного правопорушення достатньо доведення самого факту відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і не потребується доведення того, що особа дійсно перебувала у такому стані. У зв'язку із цим, усі документи, які додані до апеляційної скарги у частині відсутності у нього ознак вживання наркотичних засобів не можуть визнаватись такими які дають підстави для скасування оскаржуваного рішення місцевого суду. Будь-яких порушень із боку поліцейських у ході зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , виявлення поліцейським адміністративного правопорушення та його фіксування у ході апеляційного розгляду не встановлено.
Підстави зупинки транспортного засобу не можуть впливати на вирішення питання про винність чи не винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Наявність підстав для зупинки транспортного засобу не підлягає доказуванню у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із тим, що ці обставини не входять до об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, а тому дана обставина не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Посилання ОСОБА_1 на неправомірні, з його точки зору, дії поліцейських, які появляються у неодноразових безпідставних запинках транспортного засобу під його керуванням та направленнях на огляд з метою встановлення стану сп'яніння не дають підстав для скасування постанови місцевого судді, оскільки навіть за наявності таких обставин водій, з огляду на положення п. 2.5 ПДР України не вправі відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що у справі не встановлено доказів, якими би ці обставини підтверджувались.
Наведене у своїй сукупності указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Постанова Печерського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не знаходить у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовляє.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 13 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ігнатюк О.В.