Справа № 757/25468/24-п Суддя в І-й інстанції Гречана С.І.
Провадження № 33/824/376/2025 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
14 квітня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Марушевського Д.Л., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Марушевського Д.Л., на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року, -
Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 18.05.2024 року, в 00:14 год., в м. Києві по пров. Музейному, 2а, керував транспортним засобом, що не підлягає державній реєстрації, а саме електроскутером, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, що було зафіксовано на бодікамеру № 470431 інспектора патрульної поліції. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 - адвоката Марушевського Д.Л. вказано на незаконність постанови судді, через неповне з'ясування всіх обставин справи. ОСОБА_1 не керував електросамокатом, під час пересування на електросамокаті він перебував за спиною своєї подруги ОСОБА_2 , факт керування ОСОБА_1 не доведений, наявний в матеріалах справи відеозапис починається з того що дві особи перебувають біля електросамокату, і на даний час встановити особу, яка здійснювала керування не постає можливим, так як доказами є лише пояснення ОСОБА_1 та його подруги, однак досконале вивчення всіх обставин справи дає можливість зробити висновок, що саме ОСОБА_2 керувала електросамокатом, а тому будь-які докази щодо ОСОБА_1 відсутні. Між тим, апелянтом звернуто увагу, що у протоколі невірно зазначено вид транспортного засобу, а саме «електроскутер» та його марку, якої взагалі не існує, тобто протокол щодо ОСОБА_1 містить недостовірні дані, окрім цього поліцейськими не було роз'яснено права та обов'язки, отже такий протокол не може бути належним доказом, що залишено поза увагою суду. Також зазначено, що поліцейськими не визначено, чи є електросамокат, який фігурує у даній справі, транспортним засобом чи механічним транспортним засобом у розумінні ПДР та КУпАП, чи є він пристроєм на який розповсюджуються ПДР та наявність посвідчення водія взагалі. Тому, просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Марушевського Д.Л., які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили доводи цієї скарги та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Ухвалюючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП суддя місцевого суду визнав доведеним те, що останній вчинив правопорушення, яке проявилось у його відмові, як особи, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у час, місці та за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Між тим, такий висновок суддею зроблений на підставі неповно досліджених доказів та внаслідок їх неналежної оцінки і погодитись із цим висновком не можливо.
За змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчиненні адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із вказівкою на усі її складові, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності.
Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які указують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об'єктивної сторони зокрема.
Аналіз положень ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду», затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 року № 1103, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року та диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП дає підстави стверджувати про те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у виді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння виникають після встановлення поліцейським факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак алкогольного сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції/вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у порядку та способами, що передбачені зазначеними вище нормативними документами та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови, за доведеності інших обставин, які утворюють об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Суд, приймає рішення про притягнення особи до відповідальності лише у випадку доведення зазначених вище обставин належними та допустимими доказами.
При вирішенні питання про винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння місцевий суд цих вимог закону не врахував, фактичних обставин правопорушення із належною повнотою не встановив, зібраним у справі доказам належної оцінки не надав.
Поза увагою судді залишилось те, що матеріали справи не містять доказів, які би указували на те, що ОСОБА_1 у час та місці, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, дійсно керував транспортним засобом - електроскутером. Поліцейські, що здійснювали фіксацію зазначеної події із складанням у подальшому протоколу про адміністративне правопорушення, безпосередньо факт керування ОСОБА_1 зазначеним вище транспортним засобом не сприймали, тобто: ними безпосередньо цей транспортний засіб не зупинявся, очевидцями керування ОСОБА_1 цим транспортними за інших обставин вони не були. Об'єктивної фіксації такого керування, зокрема: за допомогою камер спостереження, відео реєстраторів, портативних засобів зв'язку та фіксації, тощо поліцейськими не встановлено та факту керування за допомого таких засобів фіксації поліцейським також встановлено не було. Матеріали справи не містять також пояснень будь-яких свідків, які би підтвердили факт керування ОСОБА_1 електроскутером. Тобто, матеріали справи не містять доказів, які встановлені із зазначених вище джерел про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що з початку з'ясування обставин події, що було зафіксовано поліцейським за допомогою нагрудної відеокамери, ОСОБА_1 заперечував факт керування ним електроскутером.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що із зазначеного вище відеозапису вбачається, що під час з'ясування поліцейськими обставин події дівчина, яка була разом із ОСОБА_1 , як пізніше встановлено - ОСОБА_2 , висловила те, що саме вона керувала електроскутером.
Із зазначеного вище відеозапису, зробленого за допомогою нагрудної камери поліцейського вбачається також і те, що поліцейські під час зясування обставин події висловлювали сумніви щодо доведеності факту керування електроскутером саме ОСОБА_1 . Мотивів із яких поліцейські, складаючи протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дійшли до висновку про те, що саме він керував електроскутером поліцейськими не зазначено, доказів, якими би дана обставина підтверджувалась матеріали справи не містять. Посилання на те, що дівчина ОСОБА_1 ніби то указувала на те, що вона візьме вину на себе, не дає підстав стверджувати про доведеність факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , оскільки самі по собі такі висловлювання не указують на факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зазначена репліка не містить інформації, а матеріали справи не містять доказів того щодо яких подій дівчина мала бажання взяти вину на себе.
Із метою усунення зазначеної неповноти з'ясування обставин адміністративного правопорушення судом неодноразово викликався до суду працівник органу поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Між тим, не дивлячись на своєчасне отримання органом поліції відповідного повідомлення ні працівник поліції який склав протокол про адміністративне правопорушення, ні інший працівник для дачі пояснень що зазначених обставин до суду не з'явились.
Наведене указує на недоведеність факту керування ОСОБА_1 автомобілем, що указувало на відсутність у його діях об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та виключало його відповідальність за цією статтею.
Наведене дає підстави стверджувати про те, що у діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що указує на відсутність у його діях складу цього адміністративного правопорушення і є підставою для закриття кримінального провадження відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Неврахування зазначених вище обставин призвело до винесення Печерським районним судом м. Києва 06 вересня 2024 року постанови про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього стягнення не можливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв'язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Марушевського Д.Л. задовольнити.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ігнатюк О.В.